Історія справи

Постанова КАС ВП від 10.10.2023 року у справі №420/7616/20
Постанова КАС ВП від 10.10.2023 року у справі №420/7616/20
Ухвала КАС ВП від 09.08.2021 року у справі №420/7616/20
Постанова КАС ВП від 10.10.2023 року у справі №420/7616/20
Постанова КАС ВП від 10.10.2023 року у справі №420/7616/20

УХВАЛА

09 серпня 2021 року

Київ

справа №420/7616/20

адміністративне провадження №К/9901/26443/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів - Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про встановлення відсутності компетенції, визнання протиправним наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, в якому просила:

- встановити відсутність компетенції (повноважень) в. о. начальника Управління Яковенка А. М. та членів комісії, створеної на підставі розпорядження на ознайомлення позивача з наказом Міністерства юстиції України від 26.05.2020 № 1843/к "Про звільнення";

- визнати наказ Міністерства юстиції України від 26.05.2020 № 1843/к "Про звільнення" неправомірним;

- поновити позивача на посаді заступника начальника Управління з питань дотримання прав засуджених осіб та осіб, узятих під варту або призначити на посаду заступника начальника Управління з питань ресоціалізації і захисту прав засуджених; стягнути з Міністерства юстиції України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.07.2020 по день поновлення позивача на посаді;

- визнати відмову Міністерства юстиції України у виплаті надбавки за науковий ступінь позивача протиправною та зобов'язати здійснити виплату з грудня 2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у задоволенні позову - відмовлено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1843/к від 26.05.2020 року "Про звільнення" ОСОБА_1.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту з
22.04.2020 року.

Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 82 096,44 грн. Вказана сума зазначена без утримання податків та обов'язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерством юстиції України подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Так перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник посилається на пункти 2 та 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судового рішення, є вмотивоване обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Так, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції, в якості обґрунтування, правової позиції зазначено посилання на правову позицію Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 24.04.2019 року у справі №815/1554/17.

Вищезазначена постанова Верховного Суду від 24.04.2019 року винесена у справі, предметом спору якої є визнання протиправним і скасування наказу прокурора Одеської області № 302к від 17.02.2017 року, яким звільнено з посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб та з органів прокуратури з 17.02.2017 року у зв'язку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури (пункт 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру") та поновлення на посаді начальника відділу матеріально -технічного забезпечення та соціально - побутових потреб прокуратури Одеської області.

Оскільки у зазначеній справі зовсім інший суб'єктний склад, то на думку скаржника самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права є недостатньо, а обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справі мають бути подібними та неоднакове правове регулювання спірних правовідносин свідчить про їх неподібність.

Разом з тим, скаржником жодним чином не обгрунтовано необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі №815/1554/17, та не зазначено конкретну норму права (пункт, частину, статтю), від висновку щодо застосування якої необхідно відступити.

Відсутність подібності правовідносин у даній справі та справі №815/1554/17, про що заявляє скаржник, не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини 4 статті 328 КАС України.

Також, скаржник звертає увагу суду, що відповідно до пункту З частини 4 статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судового рішення є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Міністерство юстиції України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положення статті 49-2 Кодексу законів про працю України та статті 38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" під час звільнення державних службовців у зв'язку з припиненням державної служби за ініціативою суб'єкта призначення, зокрема відповідно до пункту 1 чи пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу".

Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.

Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України

на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року.

Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/7616/20.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова