УХВАЛА

04 березня 2020 року

Київ

справа №826/12704/18

адміністративне провадження №К/9901/3180/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України

на часткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року

у справі №826/12704/18

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до Кабінету Міністрів України,

третя особа: Міністерство соціальної політики України,

про визнання дій протиправними, скасування пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просили визнати дії протиправними та скасувати п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103; зобов'язати здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією.

Частковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб"

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями відповідач направив до Верховного Суду касаційну скаргу у справі №826/12704/18.

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2019 року касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №826/12704/18 повернуто особі, яка її подала та роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторне звернення до Верховного Суду.

27 січня 2020 року представником відповідача безпосередньо до Верховного Суду подано касаційну скаргу на часткове рішення Окружного адміністративного суду м.

Києва від 14 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №826/12704/18.

Ухвалою від 06 лютого 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду визнав неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження, залишив без руху касаційну скаргу Кабінету Міністрів України у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надав строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду (зазначення) інших підстав для поновлення строку, які б підтверджували поважність пропуску строку на касаційне оскарження.

До Верховного Суду від представника Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначено, що копія ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги від 27 грудня 2019 року з додатками (копії касаційної скарги з доданими до неї матеріалами), надійшли до Секретаріату Кабінету Міністрів України 03 січня 2020 року, проте Міністерство юстиції України отримало вищезазначені документи лише 10 січня 2020 року, оскільки з 04 по 07 січня 2020 року були вихідними днями.

Крім того, в зазначеному клопотанні скаржник зазначає, що до первинної касаційної скарги додано засвідчену копію довіреності та копію платіжного доручення про сплату судового збору (за подання касаційної скарги), а тому зазначене унеможливлювало подачу касаційної скарги без зазначених документів.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів прийшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з огляду на таке.

Частиною 7 статті 332 КАС України передбачено, що копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному Частиною 7 статті 332 КАС України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Враховуючи зазначене, з клопотання представника Кабінету Міністрів України про поновлення строку на касаційне оскарження вбачається, що копія ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги від 27 грудня 2019 року разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, надійшли до Секретаріату Кабінету Міністрів України 03 січня 2020 року, а до Міністерства юстиції України 10 січня 2020 року, а тому посилання скаржника на неможливість подання касаційної скарги, у зв'язку із відсутністю засвідченої копії довіреності та копії платіжного доручення про сплату судового збору (які були додані до первинної касаційної скарги, поданої 19 грудня 2019 року) є безпідставними, так як, скаржник підтвердив про їх отримання у період з 03 по 10 січня 2020 року.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

Отже, подавши касаційну скаргу без зазначених документів, така залишається без руху з наданням строку для усунення відповідних недоліків, що також підтверджує безпідставність пропущеного процесуального строку на звернення з касаційною скаргою до суду з посиланням на невчасність отримання відповідних документів.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що у скаржника був наявний оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги, оскільки до первинної касаційної скарги додано її копію, про що зазначено представником Кабінету Міністрів України у заяві про поновлення строку на касаційне провадження від 14 лютого 2020 року у справі № 826/12704/18, а тому зазначене вказує на можливість долучення платіжного доручення про сплату судового збору до матеріалів касаційної скарги.

Щодо довіреності, колегія суддів також зазначає про можливість залучення до матеріалів касаційної скарги іншої належним чином завіреної її копії.

Враховуючи наведене, представник безпідставно посилається на неможливість подання касаційної скарги із-за відсутності копії платіжного доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги та копії завіреної довіреності, оскільки оригінали таких були наявні у останнього.

Більш того, представник відповідача обґрунтував неможливість повторної подачі касаційної скарги до 10 січня 2020 року, проте остання подана безпосередньо до суду лише 27 січня 2020 року (протягом 17 днів), що свідчить про бездіяльність (незацікавленість) останнього на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою у межах розумного строку.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень".

Крім того, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвала Верховного Суду від 27 грудня 2019 року про повернення касаційної скарги оприлюднена 02 січня 2020 року.

Таким чином, інформацію про повернення касаційної скарги скаржник мав можливість отримати також і з Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 02 січня 2020 року.

Значний проміжок часу з моменту винесення ухвали про повернення касаційної скарги та повторним поданням скаржником касаційної скарги вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.

Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.

Також колегія суддів зазначає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивовано тими ж обставинами, що вже визнавались неповажними ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року, а інших підстав для його поновлення скаржником не зазначено.

Отже, станом на 04 березня 2020 року вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху не виконанні, інших підстав для поновлення строку, які б підтверджували поважність пропуску строку на касаційне оскарження не вказано.

Згідно з пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Аналогічна правова позиція щодо вищезазначених процесуальних норм висловлена Верховним Судом в ухвалах від 27 грудня 2019 року у справі №0440/6892/18 та від 26 лютого 2020 року у справі №1.380.2019.000107.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані ("Affaire prez de Rada Cavanilles c. Espagne", заява № 116/1997/900/1112).

У справі "Дія 97" проти України" (заява № 19164/04, пункт 47) суд також постановляв, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах: "Каньєте де Хоньї проти Іспанії" ("Kanye de Honji v. Spain") заява № 55782/00, пункт 36; "Гору проти Греції" ( № 3) ("Gorou v. Greece" (no. 3)), заява № 21845/03, пункт 27; "Михолапа проти Латвії" ("Miholapa v. Latvia"), зава № 61655/00, пункт 24 та "Андрєєва проти Латвії" ("Andrejeva v. Latvia"), заява № 55707/00, пункт 99).

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 3, 121, 333, 355, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на часткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №826/12704/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство соціальної політики України про визнання дій протиправними, скасування пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді І. В. Желєзний

Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко