УХВАЛА

05 березня 2020 року

Київ

справа №813/1232/18

адміністративне провадження №К/9901/62844/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В. М.,

Суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/1232/18

за позовом Заступника прокурора Львівської області

до Сокальської районної ради Львівської області

про визнання протиправними та скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Заступника прокурора Львівської області

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року (головуючий суддя - Крутько О. В. )

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Бруновської Н. В., суддів - Гулида Р. М., Улицького В. З. ),

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року Заступник прокурора Львівської області (далі - Позивач, скаржник) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сокальської районної ради Львівської області (далі - Відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Сокальської районної ради №442 від
22.12.2017 року "Про створення Комунальної установи Сокальської районної ради Львівської області "Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району";

- визнання протиправним та скасування п. п.1-4 рішення Сокальської районної ради №473 від 16.02.2018 року "Про внесення змін в рішення Сокальської районної ради Львівської області від 22.12.2017 року №442, затвердження нової редакції Статуту Комунальної установи Сокальської районної ради Львівської області "Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району" та окремі питання в галузі освіти".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень про створення Комунальної установи Сокальської районної ради Львівської області "Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району", який є органом управління у сфері освіти.

Позивач зазначає, що рішення Сокальської районної ради №442 від 22.12.2017 року "Про створення Комунальної установи Сокальської районної ради Львівської області "Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району" та п. 1-4 Сокальської районної ради № 473 від 16.02.2018 року "Про внесення змін в рішення Сокальської районної ради Львівської області від 22.12.2017 року №442, затвердження нової редакції Статуту Комунальної установи Сокальської районної ради Львівської області "Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району" та окремі питання в галузі освіти" є протиправними та підлягають скасуванню, так як прийняті в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

08 травня 2018 року Львівський окружний адміністративний суд вирішив:

- закрити провадження у справі № 813/1232/18.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що оскаржувані рішення Сокальської районної ради не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що спрямовані на регулювання публічних відносин, а є рішеннями власника (засновника), якими такий власник (засновник) реалізував своє право на створення комунальної установи та визначення її статусу, а відтак на думку суду першої інстанції, даний спір має вирішуватися судом за правилами господарського судочинства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

22 серпня 2018 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року - залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 328 КАС України справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вказавши, що спір має вирішуватись судом за правилами господарського судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі верховного Суду надійшла касаційна скарга Заступника прокурора Львівської області.

У касаційній скарзі скаржник просить:

- скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2018 року, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції погодився з помилковими висновками суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі та вирішення спору за правилами господарського судочинства.

При винесенні оскаржуваних рішень на думку скаржника суди виходили з того, що відповідач розпоряджаючись майном територіальної громади реалізовував організаційно-господарську діяльність, а тому, оспорюванні рішення в даному випадку не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішення власника (засновника) якими такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи.

Заступник прокурора Львівської області зазначає, що рішення органу місцевого самоврядування про створення комунальної установи в галузі освіти та у зв'язку із цим делегування їй своїх владних повноважень не є корпоративним спором, прокурор не є стороною корпоративного спору, а відтак спір на його думку не є підвідомчий господарському суду. На думку позивача даний спір має всі ознаки публічно-правового та повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, а судами на підставі вищевикладеного було порушено правила предметної юрисдикції.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що оскаржувані судові рішення не ґрунтуються на фактичних обставинах і матеріалах справи, постановлені з неправильним застосуванням норм КАС України, є незаконними, а тому підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що прийняття вищевказаних рішень, в яких районна рада делегує свої повноваження в галузі освіти комунальній установі, суперечить вимогам КАС України та ч. 2 ст. 19 Конституції України, а тому спір між позивачем та відповідачем на думку скаржника з приводу реалізації делегованих органом місцевого самоврядування своїх повноважень має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

На думку позивача органом місцевого самоврядування при винесенні оскаржуваних рішень порушено норми не господарського чи цивільного судочинства, а вимоги Конституції України, Законів України "Про місцеве самоврядування", "Про місцеві державні адміністрації", "Про освіту" та вказаний спір в частині незаконного створення установи в галузі освіти так і в частині делегування їй своїх владних повноважень має всі ознаки публічно-правового спору та повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Сокальська районна рада Львівської області подавши до суду відзив на касаційну скаргу позивача просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2018 року - залишити без змін.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Представник позивача у суді першої інстанції зазначила, що даний спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачем оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень про створення Комунальної установи Сокальської районної ради Львівської області "Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району", який є органом управління у сфері освіти.

Однак судами першої та апеляційної інстанцій було зазначено, що відповідач розпоряджаючись майном територіальної громади реалізував організаційно-господарську діяльність, а тому оспорювані рішення не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України.

Касаційна скарга обґрунтована помилковістю висновку судів про те, що цей спір підлягає розгляду господарським судом, адже, за твердженням позивача, ініційований ним спір має всі ознаки публічно-правового. Відтак, на думку позивача, даний спір підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Отже, Суд доходить висновку, що існують підстави для передачі справи до Великої Палати Верховного Суду передбачені частиною 6 статті 346 КАС України.

Частинами 1 , 3 статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що у справі, яка розглядається, позивач оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справа має бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

Ухвалив:

Справу № 813/1232/18 за позовом Заступника прокурора Львівської області до Сокальської районної ради Львівської області про визнання протиправними та скасування рішень передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя - доповідач В. М. Бевзенко

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова