Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2019 року у справі №440/81/19

УХВАЛА

05 липня 2019 року

Київ

справа №440/81/19

адміністративне провадження №К/9901/18456/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини А1356 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1356 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А1356 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати при звільненні з військової служби у запас грошової компенсації за неотримане речове майно на час звільнення та зобов'язання нарахувати і виплатити належну грошову компенсацію за неотримане речове майно при звільненні з військової служби у запас.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А1356 щодо невиплати позивачу грошової компенсації замість належного до видачі речового майна. Зобов'язано відповідача виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно при звільненні з військової служби у запас. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 29 червня 2019 року відповідач надіслав касаційну скаргу на поштову адресу суду.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

В свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з'ясувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, крім того, судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини А1356 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1356 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кашпур

Судді О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко