УХВАЛА

03 серпня 2018 року

Київ

справа №817/505/18

адміністративне провадження №К/9901/55858/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №817/505/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

УСТАНОВИЛ:

11.07.2018 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, однак, її автоматизований розподіл не відбувся у зв'язку з недостатністю для цього потрібної кількості суддів, про що складено протокол неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2018 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

В той же час, статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення право на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також КАС України, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питанні стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених статтею 328 КАС України.

Виходячи з аналізу наведених положень законодавства, право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак, лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

При цьому, за змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, згідно з положеннями частин 3 , 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частин 3 , 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що у даній справі вимоги адміністративного позову заявлені щодо визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.

Тобто, зважаючи на приписи частин 3 , 4 , пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета доказування та суб'єктного складу учасників справи, її складності, дана справа є незначної складності, а тому, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Разом з тим, підстав для застосування підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, у даному випадку, не вбачається.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статтями 329, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №817/505/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко