Історія справи
Ухвала КАС ВП від 27.04.2020 року у справі №280/4705/18

УХВАЛА06 травня 2020 рокуКиївсправа №280/4705/18адміністративне провадження №К/9901/11247/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Усенко Є. А.,суддів: Ханової Р. Ф., Гусака М. Б.,розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення,
УСТАНОВИЛ:Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2019 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від09.07.2018 №0019551305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 61 067,26 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.07.2018 №0019571305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 5219,46 грн; скасовано вимогу від 09.07.2018 № 0019501305 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 58179,71 грн; скасовано рішення від 09.07.2018 №0019511305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 10050,15 грн.Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 25.02.2019 залишив без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги, а ухвалою від 15.04.2019 повернув.14.01.2020 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції. В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вказав, що вперше апеляційну скаргу подав в установлений законом строк.Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 апеляційна скарга залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статей
295,
296 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення цього строку визнано необґрунтованим; до апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено
Законом України "Про судовий збір"). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, якщо вони є, та надати документ про доплату судового збору.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що вперше апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2019, відповідач подав вчасно. Однак, вказану апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 у зв'язку з не усуненням її недоліків, а саме: несплатою судового збору. При цьому, не сплата судового збору при поданні апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження не залежала від вини чи волі скаржника.Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.03.2020 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача з тих підстав, що відсутність достатнього фінансування витрат відповідача на сплату судового збору не звільняє від обов'язку дотримуватися процесуальних строків, встановлених на апеляційне оскарження, та не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою; відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 04.02.2020, не усунув недоліки апеляційної скарги, не навів інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від10.03.2020, у якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.Обґрунтовуючи довід в касаційній скарзі, що строк на звернення з апеляційною скаргою був пропущений з поважних причин, відповідач посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір через недостатність бюджетного фінансування відповідних видатків та блокування рахунків відповідача.
Згідно з пунктом
5 частини
1 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.Відповідно до частини
2 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.Статтею
295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею
295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.За правилами частини
3 статті
298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строку, установленого частини
3 статті
298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт
4 частини
1 статті
299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею
44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).Наведеними положеннями
Кодексу адміністративного судочинства України обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у довільний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.За таких обставин суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, в свою чергу, відповідно до пункту
5 частини
1 та частини
2 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись частиною
2 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний СудУХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020.Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................
Є. А. УсенкоР. Ф. ХановаМ. Б. Гусак,Судді Верховного Суду