Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.02.2018 року у справі №803/663/17

УХВАЛА

07 травня 2018 року

Київ

справа №803/663/17

адміністративне провадження №К/9901/49932/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М.І., під час розгляду заяви представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення про скасування державної перереєстрації автомобіля та зобов'язання відповідача поновити державну перереєстрацію.

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 19 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення відповідача та зобов'язав Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області вчинити дії щодо поновлення державної перереєстрації транспортного засобу марки PORSCHE PANAMERA, 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 за громадянкою ОСОБА_4

Зазначені рішення судів ОСОБА_2 (третя особа у цій справі) оскаржив у касаційному порядку.

Ухвалою від 9 жовтня 2017 року Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за вказаною скаргою з підстав, встановлених пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (у попередній редакції пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України; далі - КАС).

Відтак представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду із заявою від 3 травня 2018 року про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2017 року з підстав неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Своє звернення її автор мотивує тим, що при розгляді аналогічних спорів Вищий адміністративний суд України по-іншому, й на переконання заявника, правильно, застосував норми матеріального права у подібних правовідносинах. На підтвердження такого правозастосування представник третьої особи адвокат ОСОБА_3 додала ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 травня 2017 року у справі №826/4418/16.

З посиланням на положення частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 просить Верховний Суд поновити строк звернення з цією заявою та скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2017 року, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у справі за зазначеним позовом.

З огляду на форму та зміст звернення, а також на дату його подання, суддя-доповідач Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду при прийнятті цього рішення виходить з такого.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ~law20~).

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС у редакції ~law21~ учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС .

Підстави для передачі справи на розгляд, зокрема, Великої Палати Верховного Суду встановлено у частинах 3 -6 статті 346 КАС у його новій редакції.

З тексту заяви висновується, що заявники просять переглянути судове рішення касаційного суду, постановлене за наслідками касаційного перегляду судових рішень судів першої та апеляційної інстанції по суті спору, з підстав, як вони вважають, неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Утім, нова редакція КАС не встановлює підстав для перегляду рішення суду касаційної інстанції, як того просить представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3, аналогічних тим, що їх передбачав КАС в редакції, яка діяла до набрання чинності ~law22~, як і не визначає судової інстанції, якій підсудні звернення такого змісту. Слід також додати, що законних підстав передавати справу за цим зверненням на розгляд Великої Палати Верховного Суду також немає, позаяк такий механізм може застосовуватися під час розгляду справи у касаційному порядку за правилами КАС у новій редакції.

Судячи зі змісту заяви, касаційний розгляд у цій справі вже відбувся (за правилами КАС у редакції, що діяли до набрання чинності ~law23~) й підстав для повторного розгляду справи у суді касаційної інстанції процесуальний закон не передбачає.

Відповідно до статті 330 КАС, до суду касаційної інстанції подається у письмовій формі саме касаційна скарга, яка повинна містити відомості (інформацію), необхідну і достатню для перегляду рішень судів попередніх інстанцій і прийняття рішення щодо правильності застосування норм матеріального правова чи порушення норм процесуального права.

Заява, яку представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3, подала до суду касаційної інстанції, за формою та змістом не є касаційною скаргою, нормативні вимоги для якої встановлені у статті 330 КАС. Зваживши, поряд з тим, на заявлені в ній вимоги та їхнє обґрунтування у порівнянні з положеннями статті 328 КАС суд має переконливі підстави вважати, що ця заява не підпадає під поняття касаційної скарги та не містить підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається у випадку, якщо у ній не викладені передбачені пункту 4 частини 5 статті 332 КАС підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, заява представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, є неприйнятною і такою, що підлягає поверненню її авторам.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді,

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Смокович