УХВАЛА

05 листопада 2019 року

Київ

справа №1.380.2019.002159

адміністративне провадження №К/9901/29247/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., суддів Желєзного І. В. та Шарапи В. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання неправомірними дій, зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання провести перерахунок пенсії.

На вказане рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не погодившись зі вказаною ухвалою, 21 жовтня 2019 року подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити для продовження розгляду вказаним судом.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2017 рік кошти на сплату судового збору не були передбачені. Окрім цього, бюджетом Пенсійного фонду України на 2019 рік, виділено недостатньо коштів, призначених для сплати судового збору. Відтак, як зазначає скаржник, основною ціллю, на яку використовуються кошти Пенсійного фонду є виплата пенсій.

Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява (апеляційна скарга) повертається позивачеві (скаржнику), якщо позивач (скаржник) не усунув недоліки позовної заяви (апеляційної скарги), яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина 1 статті 133 КАС України).

Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900727221294 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 19 липня 2019 року. На виконання зазначеної вище ухвали Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надіслало до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та повернення апеляційної скарги, оскільки апелянтом не надано достатніх доводів та обставин, що дають підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, виходив з того, що скаржником у встановлений судом строк не було усунуто недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, оскаржуване рішення є слушним, вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України та частини 5 статті 298 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви (апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

При прийнятті рішення про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, сформовану в ухвалах від 14 січня 2019 року у справі № 461/6614/17, від 17 січня 2019 року у справі № 1340/3701/18 та від 21 січня 2019 року у справі № 1340/3489/18, в яких суд касаційної інстанції прийняв аналогічне рішення у справах за касаційною скаргою того ж скаржника (Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області), з тих самих підстав касаційного оскарження та за такої ж форми касаційної скарги.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання провести перерахунок пенсії

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я. О. Берназюк

І. В. Желєзний

В. М. Шарапа