Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.10.2020 року у справі №640/22163/19

УХВАЛА

05 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 640/22163/19

адміністративне провадження № К/9901/23628/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Єзерова А. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020 у справі № 640/22163/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивача з 85% грошового забезпечення до 70% під час проведеного перерахунку у 2018 році, та бездіяльність, яка виразилася у невиплаті вже перерахованої суми пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату належної позивачу пенсії за вислугу років у розмірі 85% грошового забезпечення, починаючи з
01.01.2016;

- зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу всієї суми перерахованої пенсії за весь період з 01.01.2016 по дату перерахунку пенсії, без відстрочення її виплати, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Про питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", однією сумою, у найближчий виплатний період;

- зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу всієї суми перерахованої пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020, позов задоволено частково:

- зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, починаючи з 01.01.2016, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, відповідно до Закону України від 23.12.2015 № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", від 18.11.2015 № 947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268", на підставі довідки № 22/6-5530 від
16.03.2018, яка видана Міністерством внутрішніх справ України Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності;

- визнано протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивача з 85% грошового забезпечення до 70%;

- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, виходячи з 85 % від відповідних сум грошового забезпечення та провести відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.01.2018;

- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, виходячи з 85 % від відповідних сум грошового забезпечення та провести відповідні виплати починаючи з 05.03.2019 року, з врахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.04.2018, без відстрочення, з врахуванням раніше виплачених сум;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

14.09.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020 в частині відмовлених позовних вимог і прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

За приписами пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа належить до категорії справ незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункти "а " та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а " та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Таким чином, касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328 333 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020 у справі № 640/22163/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. М. Чиркін

Судді: В. М. Бевзенко

А. А. Єзеров