Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.09.2021 року у справі №826/20960/14

УХВАЛА

06 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 826/20960/14

адміністративне провадження № К/9901/31043/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стеценка С. Г., перевіривши касаційну скаргу Васильківського міського голови Баласинович Наталії Олександрівни на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Васильківського міського голови Баласинович Наталії Олександрівни про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом у якому, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) позовних вимог, просили:

- визнати викладену у листі № 279 від 03.12.2014 року відмову Васильківського міського голови у задоволенні прохань протиправною дією суб'єкта владних повноважень;

- зобов'язати відповідача погодити ОСОБА_1 надані разом заявою ОСОБА_3 від
18.11.2014 акти встановлення та акти приймання-передачі меж земельних ділянок, які розташовані в АДРЕСА_1 площами: 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0,27 га для ведення особистого селянського господарства, надані рішенням Кодаківської сільської ради № 129-17-IV від 14 березня 2005 року;

- зобов'язати відповідача погодити ОСОБА_2 надані разом заявою ОСОБА_3 від
18.11.2014 акти встановлення та акти приймання-передачі меж земельних ділянок, які розташовані в АДРЕСА_1 площами: 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0,45 га для ведення особистого селянського господарства, надані рішенням Кодаківської сільської ради № 89-13-IV від 20 серпня 2004 року;

- зобов'язати Васильківського міського голову надати їм викопіювання з діючого генерального плану с. Кодаки та викопіювання з актуальних картографічних матеріалів, які відносяться до встановлення меж с. Кодаки, завірені печаткою сільради на вищевказані земельні ділянки;

- зобов'язати відповідача надати їм завірені сільською радою копії рішення Кодаківської сільської ради № 89-13-IV від 20 серпня 2004 року та рішення Кодаківської сільської ради №129-17-IV від 14 березня 2005 року.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Васильківського міського голову надати ОСОБА_1, ОСОБА_2 завірені печаткою викопіювання із Генерального плану с. Кодаки згідно заяви представника ТОВ "Інгер-Град" Токара Я. М. від 18 листопада 2014 року.

Зобов'язано Васильківського міського голову надати ОСОБА_1 завірену печаткою копію рішення Кодаківської сільської ради № 129-17-IV від 14 березня 2005 року.

Зобов'язано Васильківського міського голову надати ОСОБА_2 завірену печаткою копію рішення Кодаківської сільської ради № 89-13-IV від 20 серпня 2004 року.

Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Васильківського міського голови погодити ОСОБА_1, ОСОБА_2 акти встановлення та погодження на місцевості зовнішніх меж землекористування та акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання. В іншій частині позову відмовлено.

20.08.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Васильківського міського голови Баласинович Наталії Олександрівни на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Васильківського міського голови Баласинович Наталії Олександрівни про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно із пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга має бути обґрунтована виключно такими доводами.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Так, підставою для оскарження рішення судів попередніх інстанцій позивач вказує, що касаційна скарга подається з підстав визначених п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, оскільки суд в оскаржуваній постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №509/1398/16-а, від 12.06.2020 у справі №9901/105/20, від 07.12.2020 у справі №9901/190/20.

Суд критично оцінює наведене посилання, з огляду на таке.

Подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Указаний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 та від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16.

Спір у цій справі виник щодо:

"Протиправності відмови відповідача у задоволенні вимог протиправною; зобов'язання відповідача погодити акти встановлення та акти приймання-передачі меж земельних ділянок; зобов'язання відповідача надати позивачам викопіювання з діючого генерального плану с. Кодаки та викопіювання з актуальних картографічних матеріалів, які відносяться до встановлення меж с. Кодаки; зобов'язання відповідача надати позивачам належним чином завірені копії рішень Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області.".

У свою чергу спір у справі № 509/1398/16-а виник щодо:

"Протиправності селищної ради по розміщенню на сайті цієї ради недостовірних даних про місце народження, трудову діяльність, освіту, займану посаду Таїровського селищного голови.".

Спір у справі № 9901/190/20 та у справі №9901/105/20 виник щодо:

"Протиправності відмови Вищої ради правосуддя надати позивачам інформацію на запит щодо суддів.".

Отже, оскільки у справах на, які посилається відповідач, інші обставини справи внаслідок, яких виникли спірні правовідносини, Суд відхиляє вказані посилання та не приймає їх до уваги.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що обставини справи, внаслідок яких виникли спірні правовідносини у справі № 826/20960/14 не є релевантними обставинам у справах № 9901/190/20, №9901/105/20, №509/1398/16-а.

Верховний Суд також не враховує посилання скаржника на правові висновки викладені у ~law28~, оскільки зазначена постанова пленуму не є тим судовим рішенням, невідповідність висновкам яких щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, є підставою касаційного оскарження, передбаченого зазначеною нормою КАС України.

Водночас, інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та неповного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість їхнього перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, межі якого визначені статтею 341 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно із пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Смірнова В. С. підлягає поверненню, оскільки не містить підстави касаційного оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №420/81/21.

Керуючись ст.ст. 169, 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Васильківського міського голови Баласинович Наталії Олександрівни на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Васильківського міського голови Баласинович Наталії Олександрівни про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - повернути скаржнику.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяС. Г. Стеценко