Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.07.2018 року у справі №804/8276/17

УХВАЛА

26 грудня 2018 року

Київ

справа №804/8276/17

адміністративне провадження №К/9901/56196/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація", яка виступає і діє в інтересах членів своєї Громадської організації, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 у справі №804/8276/17 за позовом Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Старшого судового розпорядника Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Батченко Наталії Анатоліївни про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року касаційна скарга Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація", яка виступає і діє в інтересах членів своєї Громадської організації, ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишена без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема сплати судового збору.

При цьому, в ухвалі від 23 липня 2018 року суд надав оцінку доводам клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору та роз'яснив положення статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

17 грудня 2018 року до суду надійшла заява скаржника в якій він зазначив, що позивачем у справі є Громадська організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація", а тому, на їх думку, суд не вправі встановлювати наявність чи відсутність підстав для сплати судового збору з урахуванням осіб, в інтересах яких вона діє.

Суд касаційної інстанції критично ставиться до таких доводів скаржника з огляду на наступне.

За правилами статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - ~law11~) платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене ~law12~.

~law13~ передбачені пільги щодо сплати судового збору для окремих категорій осіб.

Як встановлено частиною 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, згідно з частинами 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ~law14~ враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що зі змісту положень частини 1 статті 60 КАС України слідує, що ряд суб'єктів наділені правом звернення до суду в інтересах інших осіб, проте позивачами у таких справах виступають безпосередньо самі особи.

Суб'єктами сплати судового збору є особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, а не їх представники, які вчиняють дії виключно від імені особи, в інтересах якої вони діють.

В разі звернення до суду Громадської організації в інтересах інших осіб, така Громадська організація є в розумінні ~law15~ платником судового збору, тобто наявність чи відсутність підстав для сплати судового збору пов'язана не зі статусом громадської організації, яка діє в інтересах певної особи, а безпосередньо з цією особою - позивачем. Таким чином, з'ясуванню підлягають обставини наявності у такої особи обов'язку сплачувати судовий збір чи наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивачами у справі, тобто особами, інтереси яких порушено, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тому висновок про звільнення від сплати судового збору суд може прийняти тільки після з'ясування питання щодо наявності пільг, встановлених ~law16~, чи обставин, які вказують на скрутний майновий стан позивачів.

Так, з метою недопущення порушень прав позивачів, ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги та надано можливість подати належні та допустимі докази на підтвердження свого майнового стану.

Однак, на виконання вимог ухвали суду, скаржник будь-яких доказів не додав.

Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Крім того, скаржником заявлено клопотання про залучення до участі у справі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, передачу справи на розгляд Великою Палати Верховного Суду та розгляд справи в режимі відеоконференції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що розгляд зазначених клопотань можливий лише після відкриття касаційного провадження.

Враховуючи те, що касаційне провадження у справі не відкрито, оскільки суд прийшов до висновку про повернення касаційної скарги в зв'язку із тим, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, зазначене унеможливлює розгляд і задоволення зазачених клопотань.

За приписами частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що скаржник не усунув недоліків касаційної скарги, зокрема, не сплатив судовий збір за її подання, а також не подав належних та допустимих доказів щодо звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру), скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація", яка виступає і діє в інтересах членів своєї Громадської організації, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 у справі №804/8276/17 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя І.Л. Желтобрюх