УХВАЛА

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 520/7187/2020

адміністративне провадження № К/9901/32634/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від
06.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
28.10.2020 у справі №520/7187/2020 за позовом Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

30.11.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
28.10.2020 у справі №520/7187/2020. Згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 26.11.2020.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.

Скаржником зазначено, що підставою звернення до суду з касаційною скаргою є пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували положення статей 198, 201 Податкового кодексу України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.02.2020 у справі №804/249/16, від 10.04.2020 у справі №816/4409/15, від 21.11.2018 у справі №820/10515/14.

Податковим органом вказано, що суди не надали оцінки тим доводам, що надані рахунки на оплату та видаткові накладні не містять посад та ПІБ підписантів, до перевірки не було надано сертифікати відповідності, товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдову відомість за рахунком 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", не дослідили причини ненадання позивачем первинних документів на предмет їх обґрунтованості.

При цьому податковим органом не зазначено, у чому саме полягало порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, не вказано конкретні підпункти статей 198, 201 Податкового кодексу України, які не було належним чином застосовано судами.

Щодо посилання на практику Верховного Суду, слід зазначити, що скаржником не доведено подібність правовідносин у вищезазначених справах. Наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, та стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.

Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Аналіз положень статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів, оцінка яким була надана судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

З врахуванням меж перегляду судом касаційної інстанції, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №520/7187/2020 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ. А. Васильєва