Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.10.2020 року у справі №420/4442/19

УХВАЛА

02 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 420/4442/19

адміністративне провадження № К/9901/26315/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №420/4442/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у якому позивач просив:

- визнати бездіяльність відповідача протиправною з приводу надання відповідей
16.05.2019 № Ч-4940/0-2994/0/37-9 та 13.06.2019 № Ч-5827/0-3643/0/37-19;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл позивачу - ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір 2,00 га.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано бездіяльність відповідача протиправною з приводу надання відповідей
16.05.2019 №Ч-4940/0-2994/0/37-9 та 13.06.2019 №Ч-5827/0-3643/0/37-19.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 22.04.2019 та від 21.05.2019 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 512048100:01:003 для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення, передбачене статтею 118 Земельного кодексу України.

У травні 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про визнання рішення суб'єкта владних повноважень протиправним в порядку ст. 383 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №420/4442/19.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року як помилкове відкрите.

До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга позивача на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №420/4442/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив наступне.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частинами 1 та 2 статті 328 КАС України.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у частинами 1 та 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, оскарження рішень та ухвал суду першої інстанції в касаційному порядку можливе лише після їх перегляду в апеляційному порядку.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 станом на день подання цієї касаційної скарги судом апеляційної інстанції по суті не переглядалась.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 слід відмовити.

Щодо оскарження ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року Верховний Суд встановив наступне.

Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, не підлягає апеляційному оскарженню.

Суд апеляційної інстанції мотивує своє рішення тим, що відповідно до частини 2 статті 293 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених частини 2 статті 293 КАС України. Оскарження ухвал суду, які не передбачені частини 2 статті 293 КАС України, окремо від рішення суду не допускається.

Таким чином, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку лише у випадку, якщо оскарження таких ухвал прямо передбачають відповідні норми КАС України, а відтак, оскаржувана ухвала суду першої інстанції у відповідній частині є остаточною та оскарженню не підлягає, що виключає її перегляд судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 1 частини 1 статті 299 КАС, правильне їхнє застосовування є очевидним, а аргументи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом положень частини другої цієї статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги той факт, що зміст оскарженої ухвали свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №420/4442/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіС. Г. Стеценко Л. Л. Мороз А. Ю. Бучик