Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 28.10.2018 року у справі №9901/845/18 Ухвала КАС ВП від 28.10.2018 року у справі №9901/8...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



УХВАЛА

Іменем України

24 червня 2020 року

Київ

справа №9901/845/18

адміністративне провадження №П/9901/845/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В. П.,

суддів: Бившевої Л. І., Васильєвої І. А., Пасічник С. С., Хохуляка В. В.,

секретар судового засідання - Титенко М. П.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом, у якому, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) щодо проведення другого етапу кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 "Дослідження досьє та проведення співбесіди", за результатами іспиту, складеного 17 квітня 2018 року з порушенням вимог чинного законодавства України;

- визнати протиправною бездіяльність ВККС щодо неналежного ведення суддівського досьє ОСОБА_1

- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 26 вересня 2018 року № 1718/ко-18;

- зобов'язати ВККС провести другий етап кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 "Дослідження досьє та проведення співбесіди", за результатами іспиту, складеного 17 квітня 2018 року у відповідності до вимог чинного законодавства України та з урахуванням правової оцінки суду;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000000
(один мільйон) гривень.


В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, немотивованим та ухваленим з порушенням законодавства України, актів ВККС України, принципів верховенства права, правової визначеності та незалежності судової влади.

Позивач вказує про порушення порядку та процедури проведення оцінювання, зокрема співбесіди, під час якої він не готовий був надати правовстановлюючі документи на підтвердження або спростування питань членів колегії ВККС України, оскільки вони не стосувались оцінювання, а в суддівському досьє відсутня була будь-яка негативна інформація. Надані ним пояснення не сприймались членами колегії, співбесіда тривала в порівняні з іншими учасниками значно більше та на нього здійснювався психологічний тиск, а дії та рішення, свідчили про умисний характер з цинічною метою позбавлення ОСОБА_1 займаної посади, на якій він набув репутації судді високого рівня.

Позивач вважає колегію ВККС України, яка проводила співбесіду упередженою, а її дії та рішення як такі, що порушують етичні принципи, в тому числі і з тих підстав, що членом колегії був ОСОБА_2, з яким в нього давні не дружні стосунки. При цьому ОСОБА_2, будучи членом ВККС з 03.07.2015, поєднував перебування на цій посаді з перебуванням на посаді голови Ради адвокатів Рівненської області до 29.09.2017. Вказане у своїй сукупності, на думку позивача, підтверджує відсутність у члена ВККС ОСОБА_2, повноважень брати участь у досліджені Суддівського досьє та співбесіді Позивача, та він зобов'язаний був заявити самовідвід. Також, відповідачем не було встановлено будь-яких фактів невідповідності судді вимогам доброчесності, але при цьому за результатами співбесіди колегія встановила 136 балів без зазначення будь-яких мотивів або обґрунтування. В спірному рішенні не вказані конкретні бали за кожним з критеріїв компетентності - особистої, професійної, соціальної компетентності.

Відсутня й інформація щодо набраних суддею балів за складовими критеріїв професійної етики та доброчесності. Позивач вважає, що оскаржуване ним рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення є невмотивованим та відповідно до п.4 ч.3 ст. 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" повинно бути скасовано.

Таке рішення позивач вважає втручанням в приватне та сімейне життя, оскільки внаслідок прийняття незаконного рішення він перебуває у стані постійного стресу, яке характеризується постійним почуттям пригніченості, незадоволеності своїм життєвим становищем, хронічною втомою, апатією, порушенням сну, що спричинило гіпертонічний криз та призвело до тимчасової непрацездатності із подальшим лікуванням. Крім того, позивач доводить, що неправомірним рішенням Комісії було завдано шкоди його діловій репутації. Внаслідок прийняття Комісією неправомірного Рішення від 26.09.2018 № 1718/ко-18, позивачу було завдано моральної шкоди, яку він оцінює в один мільйон гривень.

Окремо позивач в позові зауважує про недотримання порядку ведення ВККС його суддівського досьє, яке не оформлене у відповідності до Порядку ведення суддівського досьє та правил організації діловодства та архівного зберігання, що безпосередньо вплинуло на кількість балів, виставлених йому за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Ухвалою від 26.10.2018 судді Верховного Суду Юрченко В. П. відкрито спрощене провадження.

Протокольною ухвалою Суду від 20.02.2019 задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

21.02.2019 до Суду від позивача надійшла заява про забезпечення доказів по справі шляхом заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо суддівського досьє та витребувати його оригінал на час розгляду справи. На обґрунтування заяви зазначалось, що існує загроза зміни, знищення, спотворення документів, які знаходяться в суддівському досьє №03978 ОСОБА_1, яке знаходиться у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2019, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 в задоволені вказаної заяви позивачу було відмовлено (провадження №11-343заі19).

Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2019 визначено склад учасників справи: позивач - ОСОБА_1; відповідач - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України. Закрито підготовче провадження та призначено справу №9901/845/18 до судового розгляду по суті.

11.09.2019 в судовому засіданні ОСОБА_1 надано Суду письмову заяву про закриття провадження по справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 вересня 2018 року №1718/ко-18 щодо внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1.

Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2019 вказана заява позивача була задоволена.

Прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 вересня 2018 року №1718/ко-18 щодо внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1. та закрито провадження по справі в цій частині.

Таким чином, рішення ВККС від 26 вересня 2018 року № 1718/ко-18 оскаржується в частині:

- визначити, що суддя Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 651,625 бали;

- визнати суддю Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1. таким, що не відповідає займаній посаді.

Чергове судове засідання було призначено на 24.06.2020, в якому позивач підтримав адміністративний позов та просив Верховний Суд його задовольнити.

Представник ВККС в судове засідання не з'явився.

В матеріалах справи є відзив відповідача на позов ОСОБА_1 (т.1; а. с.110-124), який надійшов до Верховного Суду 19.11.2018, в якому він просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Серед зазначення обставин та процедури проведення з позивачем співбесіди, відповідачем вказується, що позивач до проведення призначеної співбесіди ознайомився із суддівським досьє, за результатами ознайомлення з яким додаткових документів або пояснень Комісії не надавав. Під час проведення співбесіди клопотання про надання часу для підготовки додаткових пояснень ОСОБА_1 не заявляв. Тобто, позивачу було забезпечено доступ для перегляду його досьє в повному обсязі, він не скористався наданим йому правом внесення змін чи уточнень до інформації, яка міститься у його суддівському досьє. Тому, твердження позивача про неналежне ведення ВККС суддівського досьє є необґрунтованими, а оцінюючи його за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія враховувала, що громадянським суспільством та законодавством презюмується наявність у суддів не лише найвищої кваліфікації, але й відповідного рівня моральних якостей та чеснот, що обумовлені їх соціально функцією. При цьому, вмотивованість виставлених балів по кожному з показників критерію Законом не передбачена, а здійснюється кожним членом Комісії на підставі внутрішнього переконання. Процедура оцінювання по відношенню до позивача проведена у відповідності до вимог Закону та визначених відповідно до нього регламентних процедур, що дає підстави для висновку про відсутність порушених прав та інтересів останнього. З приводу твердження позивача щодо не подання членом Комісії ОСОБА_2 під час проведення другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" самовідводу та наявності у нього реального конфлікту інтересів, то позивач не був позбавлений права заявити такий відвід самостійно, з урахуванням обізнаності про склад колегії, що ним зроблено не було. При цьому, позивачем не надано доказів про наявність у такого члена Комісії приватного інтересу у сфері діяльності Комісії, тому відповідач також просить визнати необґрунтованими вказані доводи позивача. Також відповідач у відзиві заперечує доводи позивача про необґрунтованість оскаржуваного ним рішення, з огляду на те, що за змістом позовних вимог ОСОБА_1 слідує його незгода саме з мотивами, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, а не з їх відсутністю, що не може бути підставою для його скасуванню.

До того ж, Законом чітко визначені підстави за яких таке рішення може бути скасовано, які позивачем в позові не зазначені. Також ВККС зауважує, що рішення Комісії щодо внесення подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді не є остаточним у його кар'єрі і за своєю природою має рекомендаційних характер. Вирішення такого питання належить, відповідно до Конституції України виключно до повноважень Вищої ради правосуддя. Саме рішення Вищої ради правосуддя матиме юридичні наслідки для судді, який за рішенням відповідної колегії Комісії в результаті кваліфікаційного оцінювання не підтвердив відповідність займаній посаді. При цьому відповідно до приписів статті 101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення Комісії можуть бути оскарженні до суду з підстав, установлених статті 101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Рішення Комісії щодо надання рекомендації можуть бути оскарженні тільки разом із рішеннями, ухваленими за відповідною рекомендацією. Таким чином, остаточне рішення щодо подальшої кар'єри судді є рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади. На час звернення позивача до суду із його позовом відповідного рішення Вища рада правосуддя не приймала, тому відповідач вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 подано передчасно, а підстави для скасування рішення ВККС від
26.09.2018 №1718/ко-18, взагалі відсутні.

26.11.2018 від позивача до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив, в якому стверджує про численні порушення ВККС при проведення другого етапу кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 "Дослідження досьє та проведення співбесіди". Наведені відповідачем у запереченні твердження суперечать фактичним обставинам справи, є помилковими та не спростовують доводів позивача.

Від третьої особи, - Державної казначейської служби України пояснень чи заперечень на позов ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Заслухавши доповідь головуючої судді, пояснення позивача Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1, громадянин України, Указом Президента України від 18.05.2012 № 336/2012 призначений на посаду судді Рівненського окружного адміністративного суду строком на п'ять років.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.02.2018 № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Вказаним рішенням встановлена черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту; другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди. Серед них - суддя Рівненського окружного адміністративного суду - ОСОБА_1 (т.1, а. с.36-38).

Рішенням від 02.03.2018 №33/зп-18 Комісія встановила, що мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

Рішенням ВККС від 07.09.2018 №193/зп-18 Комісія затвердила кодовані результати складення 17.04.2018 анонімного письмового тестування в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді згідно якого, ОСОБА_1 за результатами складення анонімного письмового тестування отримав 77,625 бали, код тестування - 0028926, за виконання практичного завдання - 87 бали, код тестування - 0043206 (т.1,а. с.42-45). Також згідно цього рішення ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - "Дослідження досьє та проведення співбесіди". (т.1, а. с.47).

Судом також було встановлено, що ОСОБА_1 пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності (т.1,а. с. 56-59). За висновком кандидат позиціонує себе як людину стресостійку, схильну вдало витримувати негатив. Зданий до контрою прояву власних емоцій, сталості настроїв та почуттів. Ретельно ставиться до поставлених завдань. В своїй професійній діяльності прагне дотримуватись загальноприйнятих моральних чеснот, зазвичай слідує встановленим стандартам поведінки. Виступаючи у керівній ролі використовує консультативний тип прийняття рішення.

Комісією 26.09.2018 проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.

За результатами проведеної співбесіди ВККС було прийнято рішення від 26.09.2018 №1718/ко-18 (т.1, а. с.48-51), згідно яким було вирішено:

- визначити, що суддя Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 651,625 бала;

- визнати суддю Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді;

- внести до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1.

Мотивами вказаного рішення стало те, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 набрав 651,625 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Вказаний показник, включає в себе: 361,625 бали за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної); 154 бали за критерієм професійної етики; 136 бали за критерієм доброчесності.

Вища рада правосуддя, розглянувши подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Рівненського окружного адміністративного суду, рішенням від 12.12.2019 №3449/0/15-19 вирішила відмовити у його задоволенні на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

В рішенні Вищої ради правосуддя, зазначено, що виражена в балах оцінка судді ОСОБА_1 за критеріями професійної етики та доброчесності, не містить фактичних обставин та мотивів їх оцінки, тобто не є вмотивованою та не відображає повною мірою рівень цих характеристик судді ОСОБА_1 та не дає змоги встановити дійсні мотиви, з яких виходила Комісія під час ухвалення такого рішення. У рішенні вказані бали, якими оцінено суддю ОСОБА_1. за кожним із критеріїв, однак відсутні будь-які доводи та аргументи Комісії з посиланням на конкретні обставини, за яких суддя не відповідає цим критеріям та, як наслідок, не відповідає займаній посаді. Замість зазначення мотивів ухвалення рішення вказано лише, що суддю ОСОБА_1. оцінено на підставі результатів іспиту, результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та результатів співбесіди.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності статті 101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі-Закон №1402-VIII) установлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі-Закон №1402-VIII. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.

Згідно зі ~law17~ кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є: рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.

На виконання вимог ~law18~ Комісія рішенням від 03 листопада 2016 року затвердила Положення, а рішенням від 04.11.2016 № 144/зп-16 - Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 34 розділу ІІІ Положення рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Зокрема, у мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені ~law19~ підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. За наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення. Резолютивна частина має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.

Пунктами 10 та 11 розділу V Положення встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді.

Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.

За ~law20~ за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання ВККС ухвалює одне з рішень, визначених ~law21~. Кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно, у присутності судді, який оцінюється, та будь-яких заінтересованих осіб. У розгляді питання про кваліфікаційне оцінювання судді можуть бути присутніми представники органу суддівського самоврядування.

У ~law22~ передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов'язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.

Відповідно до ~law23~ ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.

Відповідно до ~law24~ рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Згідно із ~law25~ рішення ВККС можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених ~law26~, а рішення Комісії щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією.

З огляду на наведені положення законодавства, зокрема ~law27~, яка передбачає умову, за якої можна оскаржити рішення ВККС, що містить рекомендацію щодо вчинення певних дій чи прийняття рішень, колегія суддів, беручи до уваги встановлені обставини справи і відповідні їм правовідносини, дійшла висновку, що провадження в цій справі необхідно закрити з таких підстав.

У цій справі предметом спору є Рішення, у якому Комісія, окрім іншого, висловила рекомендацію звільнити позивача з посади судді у зв'язку зі встановленою невідповідністю займаній посаді.

Враховуючи положення ~law28~, то Рішення, яке містить рекомендацію ВККС, може бути оскарженим після того, як його буде реалізовано через рішення органу, який за законом вправі розглядати рішення з рекомендацією і ухвалювати за ним відповідне рішення. Встановлення законом такої умови не обмежує і не позбавляє права кожного, хто його має, на оскарження рішень ВККС до адміністративного суду, а лише визначає, з настанням якої події рішення ВККС щодо надання рекомендації можуть оскаржуватися в судовому порядку.

З викладеного також висновується, що Рішення ВККС про оцінювання є підставою для відповідної рекомендації про звільнення, тому обставини прийняття цього Рішення повинні перевірятися судом лише після та разом з ухваленим рішенням ВРП за результатами такої рекомендації.

У контексті подібних (схожих) фактичних передумов такий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду раніше у справах № 9901/637/18, №9901/831/18, зазначивши, що кваліфікаційне оцінювання є спеціальною процедурою, що має на меті визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

При цьому виявлення за результатами такого оцінювання невідповідність судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Водночас за змістом статей 1, 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - ~law30~) прийняття рішення про звільнення судді з посади належить до компетенції ВРП.

Тобто, вирішення питання про звільнення судді належить виключно до компетенції ВРП після розгляду на її засіданні подання ВККС про звільнення судді. За результатами такого розгляду ВРП приймає вмотивоване рішення, яке остаточно вирішує питання щодо кар'єри судді, є обов'язковим для виконання та викликає відповідні правові наслідки і може бути оскаржене в судовому порядку.

Водночас за нормами ~law31~ (стаття 88) рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, суддя (кандидат на посаду судді) має право оскаржити до адміністративного суду.

При цьому рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення. Під час розгляду подання ВККС про звільнення судді ВРП може і не погодитися з висновком ВККС.

З огляду на те, що процедура кваліфікаційного оцінювання, підбиття її підсумків (у ВККС) і застосування наслідків (рішенням ВРП) є стадіями єдиного провадження, рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді не має самостійних правових наслідків, а є частиною цього "кваліфікаційного" провадження.

Звільнення судді з посади є конституційною функцією ВРП. У межах "кваліфікаційного" провадження ВРП має право перевірити вмотивованість та обґрунтованість рішення ВККС. У разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, зокрема вплинули на об'єктивність оцінювання, ВРП має не лише право, але й обов'язок запобігти порушенню прав судді. У такий спосіб ВРП забезпечує конституційні гарантії незалежності судді, складовою якої є неможливість дострокового звільнення судді з підстав, прямо не передбачених Конституцією України.

ВРП може ухвалити рішення про відмову в задоволенні подання про звільнення судді з посади. У цьому випадку суддя продовжує перебувати на посаді, а рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді втрачає юридичне значення в повному обсязі.

Отже, зважуючи на наведене правове регулювання, а також статус та повноваження ВРП і ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді, Верховний Суд вважає, що передбачене ~law32~ оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у ВРП.

З урахуванням послідовності (стадійності) прийняття остаточного рішення про звільнення судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання і, як наслідок, не відповідає займаній посаді, судовий контроль має здійснюватися щодо остаточного рішення, яке уповноважена приймати ВРП.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Узагальнюючи наведене, можемо констатувати, що Рішення ВККС з рекомендацією ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 є тим рішенням, яке не може бути самостійним предметом судового розгляду. Ці обставини унеможливлюють розгляд справи по суті спору та є підставами для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 239 КАС України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої Частиною 1 статті 239 КАС України, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У цій справі такої потреби немає, адже мотивами для закриття провадження у справі стали не стільки порушення правил предметної підсудності, скільки передчасне звернення суб'єкта адміністративного права до адміністративного суду, якому за процесуальним законом підсудний цей спір.

Керуючись статтями пунктом 1 частини першої статті 238, статтями 243 245 266 КАС України-

ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Державна казначейська служба України закрити в частині визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана 26.06.2020....................................................................

В. П. Юрченко

Л. І. Бившева

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник

В. В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст