Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2019 року у справі №1140/2473/18

УХВАЛА

26 квітня 2019 року

Київ

справа №1140/2473/18

провадження №К/9901/10926/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

18 квітня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Верховний Суд на підставі частини 5 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що позивач, звернувшись до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області, заявив такі вимоги:

визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 03 серпня 2018 року №350 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 7 частиною 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_2 з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Маловисківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з 03 серпня 2018 року;

поновити позивача на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Маловисківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області з 03 серпня 2018 року, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 03 серпня 2018 року до моменту ухвалення рішення у справі.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 04 грудня 2018 року:

позов задовольнив частково:

визнав протиправним та скасував наказ начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №350 о/с від 03.08.2018 року "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Маловисківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

поновив ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Маловисківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з 04 серпня 2018 року.

стягнув на користь ОСОБА_2 з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 04 серпня 2018 року по 04 грудня 2018 року у сумі 31984,92
гривні.

У задоволенні позову про поновлення на службі з 03 серпня 2018 року та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу 03 серпня 2018 року відмовив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 26 березня 2019 року:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області залишив без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року в адміністративній справі №1140/2473/18 залишив без змін.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв'язку зі звільненням з якої виник цей спір (інспектор сектору реагування патрульної поліції №1 Маловисківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі № 1140/2473/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич