УХВАЛА

28 лютого 2018 року

Київ

справа № 461/980/16-а

провадження № К/9901/6771/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Шарапи В. М.,

розглядаючи в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Гінди О. М., суддів: Качмара В. Я., Ніколіна В. В.,

установив:

У лютому 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, в якому просила зобов'язати відповідача поновити договір від 31 березня 2011 року № 73 П/Т про використання земельної ділянки, спеціально визначеної для забезпечення паркування транспортних засобів, на 2016 рік, шляхом підписання уповноваженим керівником відповідного додаткового договору.

Позов мотивований протиправністю поведінки відповідача щодо розгляду заяви позивача про продовження дії договору від 31 березня 2011 року № 73 П/Т про використання земельної ділянки, спеціально визначеної для забезпечення паркування транспортних засобів.

Постановою від 28 березня 2016 року Галицький районний суд м. Львова в позові відмовив.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 липня 2016 року скасував постанову Галицького районного суду м. Львова від 28 березня 2016 року та закрив провадження у справі.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що у вказаному спорі відповідач діяв як учасник договірних правовідносин, а за змістом Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні договорів розглядаються в порядку господарського чи цивільного судочинства, в залежності від суб'єктного складу учасників.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати таке рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга, серед іншого, мотивована помилковістю висновку суду апеляційної інстанції про необхідність закриття провадження у справі, адже, за переконанням заявника, ця справа за суб'єктним складом сторін належить до юрисдикції адміністративних судів.

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України ухвалою від 15 липня 2016 року відкрив касаційне за названою скаргою.

22 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Суддя-доповідач Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді прийняв скаргу до провадження та призначив справу до розгляду (ухвали від 26 січня та від 21 лютого 2018 року відповідно).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилами частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Частинами 1 , 3 статті 347 КАС України обумовлено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

За такого правового регулювання та з урахуванням того, що у справі, що розглядається, позивач оскаржує судове рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 КАС України,

ухвалив:

Справу № 461/980/16-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Гінди О. М., суддів: Качмара В. Я., Ніколіна В. В., передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

В. М. Шарапа