УХВАЛА

26 червня 2018 року

Київ

справа № 820/4439/17

провадження № К/9901/50085/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Білової О.В. від 30 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельнікової Л.В., Калиновського В.А., Сіренко О.І. від 28 березня 2018 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області оформлену листом від 19 серпня 2017 року № А-22528/0/6-19692/0/21-17 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та передати їй зазначену ділянку у власність;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути її заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області та передати зазначену ділянку їй у власність, з урахуванням висновків суду по даній справі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 19 серпня 2017 року № А-22528/0/6-19692/0/21-17 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області з урахуванням висновків суду по даній справі.

3. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що ненадання відповідачем доказів наявності висновку про відмову в погодженні проекту землеустрою відносно земельної ділянки, яку бажає отримати у власність позивачка, його лист від 19 серпня 2017 року № А-22528/0/6-19692/0/21-17 про повернення документів на доопрацювання позивачу не відповідає вимогам Земельного кодексу України та розцінюється як протиправна відмова в затвердженні проекту землеустрою всупереч приписам частини 9 статті 118 Земельного Кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв'язку із оскарженням судових рішень судів попередніх інстанцій з підстав порушення правил предметної підсудності; скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року та закрити цій провадження у справі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 8 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, яка розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області з подальшою її передачею у власність.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 19 серпня 2017 року № А-22528/0/6-19692/0/21-17 повідомило позивача про встановлення невідповідностей у проекті землеустрою, а саме:

- відповідно до вимог пункту 4.4.16 Інструкції з топографічного знімання в масштабах 1:5000,1:2000,1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року № 56, необхідно представити опис GPS-устаткування та підтвердження реєстрації його, згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок" від 13 липня 1998 року № 1075;

- у складі проекту наявні незавірені належним чином копії документів, а саме аркуш 26 - перша сторінка розпорядження Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 23 травня 2012 року № 274;

- у витязі з Державного земельного кадастру, доданому до заяви, відсутні підстави для визначення цільового призначення та виду використання сформованої земельної ділянки, враховуючи вимоги статтей 20, 116, 122 Земельного кодексу України;

- відповідно до наданих матеріалів, земельний масив, за рахунок якого позивач бажає отримати у власність земельну ділянку, відноситься до земель державного резервного фонду.

У зв'язку із зазначеними недоліками ОСОБА_2 повернуто зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та матеріали до нього на доопрацювання.

6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що згідно з підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17 листопада 2016 року № 308 Головне управління розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Харківської області. Реалізуючи свої повноваження щодо передачі земельних ділянок у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації є учасником цивільних, а не адміністративних правовідносин. На етапі затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Головне управління вирішує питання стосовно передачі земельної ділянки у приватну власність, тобто здійснює від імені держави розпорядженні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності.

Предметом вказаного спору є відмова Головного управління в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки.

Оспорювань рішення органу державної влади в даному випадку поглинається спором про речове, приватне право, яке, як могло належати особі до звернення до органу державної влади, так і виникнути в результаті реалізації рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, але захист якого відбувається у порядку цивільного судочинства у спосіб, характерний для приватноправових відносин. Отже, в цьому випадку виникає спір про право, який підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

8. ОСОБА_2 відзиву на касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року не подано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Відповідно до частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

10. Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

11. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

12. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

13. Європейський суд з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" ( № 29458/04 та № 29465/04) зазначив, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві.. керується законом, що приймається парламентом" (Zand v. Austria № 7360/76); фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia № 63486/00, Fedotova v. Russia № 73225/01).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Враховуючи, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів приходить до висновку про те, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців