«Це економічна диверсія» — судді, адвокати і науковці проти скасування Господарського кодексу

Війна не на довго стримала палкі дискусії між прихильниками скасування ГК і тими, хто категорично проти таких змін. Аргументи на користь кодифікації збирали разом представники різних правничих кіл. (Джерело: ЗіБ)

Читайте статтю: Скасування Господарського кодексу: кардинальні зміни господарської діяльності чи її руйнування - суддя Наталія Богацька

Цивілізаційний вибір

Асоціація розвитку суддівського самоврядування України на базі Господарського суду Одеської області провела круглий стіл «Законопроект №6013: підстави та наслідки скасування Господарського кодексу України в умовах війни». Він зібрав однодумців стосовно залишення ГК у спокої. До дискусії долучились науковці, судді, адвокати.

Директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України, д.ю.н., професор Володимир Устименко зазначив, що приводи для скасування ГК наводяться різні. Один із них говорить про нібито неоднозначну і швидкоплинну практику застосування закону Верховним Судом. Однак, за словами спікера, якщо подивитись на те, які норми пропонованого законопроекту вступають в дію безпосередньо після його прийняття, а які — поступово, а то й через кілька років, на перший план виходить саме скасування ГК. Адже позбутися кодексу прихильники законотворчої ініціативи пропонують одразу. Фактично, ті, хто зараз хоче прийняти цей законопроект, не зможуть нести відповідальність за наслідки його застосування, оскільки повноцінно проект запрацює тільки через 7 років.

В.Устименко звернув увагу й на те, що кодифікація чи декодифікація є й елементом цивілізаційного вибору країни. Так, кодифікація спеціального законодавства притаманна країнам європейської, романо-германської системи. Спеціальне регулювання має більшість цих країн.

Натомість декодифікація відбулась лише в Італії за часів правління Муссоліні. Відсутність спеціальної кодифікації притаманна й Російській Імперії. Водночас із цим, прихильники декодифікації намагаються нав’язати кліше, щодо того, що ГК — це «радянщина». Але в Радянському Союзі не було господарського кодексу, і його поява — це виключно надбання незалежної України. Утім, майже всі країни колишнього РСРС прийняли кодифікацію.

Спікер наголосив на тому, що особливого значення господарський правопорядок набуває в умовах воєнного стану. Роль державного регулювання економіки зараз зростає. І тому скасування ГК в умовах війни — це економічна диверсія.

Шлях до тіньової приватизації

Суддя, д.ю.н. Вадим Коверзнєв у свою чергу висловив ще кілька загроз, які несе в собі ідея скасування ГК. Так, проект знищує існуючу систему судоустрою і суперечить ст.25 Конституції. Зараз розподіл справ між юрисдикціями відбувається за предметом спірних правовідносин і до компетенції господарських судів належить вирішення спорів щодо господарської діяльності. ГК містить в собі визначення того, чим є господарська діяльність, тому якщо кодекс скасують, зникне і визначене там поняття і предметна підсудність господарського суду. Виникає питання, хто розглядатиме справи про банкрутство і захист економічної конкуренції. Адже це дуже специфічні, складні справи і загальні суди на сьогодні не готові до вирішення таких спорів. Тож це позначиться на якості рішень.

Ще одну суперечність спікер вбачає у співвідношенні норм пропонованого законопроекту до стст.46 та 143 Конституції. Так, громадяни мають право на соціальний захист, а це право реалізується шляхом створення мережі комунальних підприємств.У свою чергу законопроект прямо забороняє існування в Україні підприємств, в тому числі державних і комунальних. Таким чином ліквідацією підприємств законопроект позбавляє громадян права на соціальний захист, а саме через такі підприємства надається значна кількість соціальних і комунальних послуг.

Стаття 143 Конституції надає органам самоврядування право на реалізацію своїх повноважень у сфері освіти, комунального та соціального забезпечення громадян шляхом створення такої мережі. І проект №6013 значно обмежує повноваження органів самоврядування. Це ставить під сумнів реалізацію Україною своїх повноважень.

Також даний законопроект спрямований на ліквідацію в Україні таких видів речових прав як право господарського відання і право оперативного управління. За словами В.Коверзнєва, попередні автори цього законопроекту називали ці права «реліктами соціалістичного минулого», не зважаючи на те, що сьогодні ці «релікти» застосовуються в половині європейських країн. Спікер додав, що недавно в Чехії прийнятий закон про державні підприємства, який застосовує саме дані речові форми.

До чого призведе відмова від них на практиці?

Спікер навів приклад: по одному підприємству «Чернігівводоканал» отримав знижку зі сплати земельного податку в сумі 96 млн грн., тому що дане підприємство є комунальним. А Земельний кодекс дозволяє комунальним підприємствам володіти ділянками на умовах безоплатного користування. Якщо ж всі ці підприємства будуть реорганізовані в товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства, вони втрачають право на знижку. Тоді вартість цих послуг буде зростати і для населення. В свою чергу населення не потягне такі комунальні платежі, які і сьогодні є непомірними.

Так відмова від речових форм призведе до тіньової приватизації, адже такі підприємства будуть зобов’язані передати належне їм майно у власність або у платне управління. Тобто пропонований законопроект має дуже високі корупційні ризики.

Експерти з виноградників

З експресивною доповіддю на захист ГК виступив і представник адвокатської спільноти, заступник голови комітету Національної асоціації адвокатів України з господарського права Олександр Черних. Адвокат зізнався, що йому не хотілося б нікого сварити, але доведеться. Спікер розповів про те, що десь 2 роки тому в Національному банку була величезна нарада — зібрали представників банківського, фінансового ринку. Темою наради стало створення «фінансового суду».

Так, колишній очільник НБУ, що тепер перебуває в розшуку, організував дискусію за участю міжнародних партнерів та експертів. Дорадча група з молодими людьми промовляла гучні тези та вираховувала коефіцієнти. О.Черних на той час нещодавно звільнився з юридичного департаменту банку під управлінням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і під час означеної дискусії звертався до експертів із кількома питаннями.

По-перше, адвокат питав доповідачів, де вони навчались, бо від них лунала думка, що ГК існує лише для створення господарського судочинства. Про те, що до цього багато десятиліть існувала система державного арбітражу, міжнародні експерти чомусь не знали.

По-друге, О.Черних запитав, коли в останній раз вони були в судовому засіданні, бо всі говорили про низьку якість судових рішень і про те, що суд чомусь обов’язково має ставати на позицію банку, і для цього має бути закрита господарська і створена окрема інвестиційна судова система. Й на це навіть виділяються якісь гроші. Сам адвокат не розуміє, коли з’явилась така правова конструкція в господарському процесі «на розсуд суду», до якої апелюють, замість наявної змагальності.

«Я вступав на господарсько-правовий факультет тоді, коли ще не було ГК, але вже існувала така галузь права», — додав О.Черних. Спікер зазначив, що назвати подібні законопроекти інакше як містечкові непорозуміння, через які має зникнути ціла галузь права, він не може. «Дуже добре що у нас в інституті фізики НАН не дійшло до того, щоб в Києві відміняти закон всесвітнього тяжіння, бо тоді у нас затори були б не лише горизонтальні, а й вертикальні і взагалі 3D», — додав О.Черних.

Також адвокат припустив: «Можливо наші колеги, які пропонують прибрати ГК, та експерти просто погано вчились на перших курсах, бо плутають цивільне право з цивілістичним циклом юридичних наук — галузь права з юридичною наукою і тому відбувається цей перекос». Адже на думку адвоката, якщо слідувати за їх логікою, то потрібно скасувати й сімейне право чи право інтелектуальної власності. Почався цей процес ще два роки тому з перетворення суспільної думки на те, що нам не потрібні господарські суди, і підтягнення думки фінансового і банківського ринку.

Адвокат додав, що правникам є що реформувати у господарській галузі, крім скасування ГК. «Яким би соусом нам не поливали те, що нам подають, якщо це яблучне повидло, воно шашликом не стане від кількості кетчупу або іноземних спецій», — додав О.Черних. Але будь-які зміни до ГК мають відбуватись, на думку спікера, точно не за участі «експертів», які ще вчора в себе в країні збирали виноград, а вже сьогодні з дипломами іноземних вузів сидять у Нацбанку, Офісі Президента і щось радять.

Наостанок О.Черних з посмішкою зазначив: «Яке б страшне прізвище у нас у Києві не було, воно починає прислуховуватись до думки адвокатів тільки після того, як його оголошують у розшук». Й наголосив, що господарське право існує незалежно від того, прийнято якийсь закон чи ні.

P.S. Із позицією д.ю.н., професора, члена-кореспондента Національної академії правових наук України Олега Подцерковного, який також виступив на круглому столі, можна ознайомитися зі статті «Роздержавлення через декодифікацію?».

Автор статті: НІКА РОМАНОВА