Суддю виправдали у зв’язку з невизначеністю поняття «неправосудне рішення»

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду залишив без змін рішення щодо виправдання екс-судді за винесення неправосудного рішення.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на постанову від 20 червня.

За матеріалами справи, суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Ірина Таранкова в лютому 2014 з мотивів кар`єрного зростання, діючи умисно визнала чоловіка винним за ст.122-2 КУпАП – невиконання водієм вимог про зупинку і позбавила права керувати транспортними засобами на 3 місяці. Цей чоловік в грудні 2013 брав участь в акції протесту в Києві, зокрема їздив на своєму авто до резиденції «Межигір’я». Пізніше рішення про притягнення його до відповідальності було скасовано.

Суд першої інстанції суддю виправдав за відсутністю складу злочину у зв’язку з невизначеністю на законодавчому рівні поняття «неправосудне рішення». Апеляційний суд залишив вирок без змін.

Касаційний суд також неодноразово констатував, що на законодавчому рівні не визначено поняття «неправосудне судове рішення», не розтлумачено його і Конституційним Судом України, тому відсутні підстави ототожнювати його з «незаконним» і «необґрунтованим». Також нема підстав стверджувати, що неправосудне судове рішення це у будь-якому випадку таке рішення, яке було скасовано вищою судовою інстанцією. Крім цього, наголошено, що поняття «неправосудне судове рішення» у поєднанні з вказівкою на «завідомість» його постановлення підкреслює цілеспрямований характер злочинних дій судді, свідоме прагнення та бажання всупереч матеріальному чи процесуальному закону і (або) фактичним обставинам постановити судове рішення, яке за своєю суттю не може бути і не є актом правосуддя. Про неправосудність судового рішення може свідчити умисне викривлення фактичних обставин справи, спотворення фактичних даних тощо.

Згадайте новину: 845 тис. грн минус з бюджету ГПУ! Суд традиційно поновив на посаді військового прокурора Павла Богуцького

Але досліджені докази не викривають суддю в ухваленні завідомо неправосудної постанови, а лише свідчать про ухвалення певного судового рішення, яке було скасовано в апеляційнй інстанції. Потерпілий та свідки висловили свою незгоду з рішенням суду, але це не може свідчити про винесення суддею завідомо неправосудного рішення.

Суб’єктивна сторона злочину за ч. 2 ст. 375 КК характеризується виключно прямим умислом з обов’язковою наявністю мотиву. Суддя обвинувачувалася у вчиненні злочину з кар’єристських мотивів. Прокурор вказував, що мотивом судді було подальше її кар’єрне зростання, однак не надав суду жодних доказів. Натомість сама суддя говорила, що по досягненню 65-річного віку та закінченню повноважень вона безумовно йшла у відставку за віком, а тому будь-яких кар’єристських мотивів у неї не було і не могло бути. Ці показання ніяк не спростовані. У 2016 році суддю Таранкову дійсно було звільнено у зв’язку з досягненням 65 річного віку.

Верховний суд також зазначив, що перша інстанція дійшла правильного висновку про істотне порушення КПК при врученні судді підозри неуповноваженою особою (слідчим прокуратури) і, навіть незважаючи на це, розглянула пред’явлене обвинувачення, встановила відсутність складу злочину і ухвалила виправдувальний вирок.

Згадайте новину:Селищного голову виправдали від $1000 хабара, бо прокуратура не показала ухвали на НСРД