3
0
19076
Фабула судового акту: «Космічні» рахунки за опалення та гарячу воду змушують власників квартир задумуватись над доцільністю користування центральним опаленням та гарячим водопостачанням.
Адже неефективність роботи комунальних служб є очевидною – неналежне утримання мереж тягне за собою втрати і тепла і гарячої води, а вказані трати вимушені сплачувати мешканці квартир, які користуються підприємств ЖКГ.
Але відключитись від центрального опалення та гарячого водопостачання не так просто, а інколи і взагалі неможливо. Для цього має існувати ряд факторів, які дозволяють споживачу перейняти на індивідуальне опалення.
У даній справі комунальне підприємство звернулось до суду в порядку адміністративного судочинства із позовом до органу місцевого самоврядування, міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання при виконавчому комітеті міськради про визнання протиправним та скасування протокольного рішення в частині відключення окремих квартир 2 споживачів від мережі централізованого опалення та встановлення альтернативного (індивідуального) опалення в квартирах як такий, що не відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про теплопостачання» та Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання».
В обґрунтування вказаних вимог позивач послався на те, що оспорюване рішення прийнято неповноважним складом Комісії, так як до неї не ввійшли фахівці, участь яких визначена законодавцем як обов`язкова: представники пожежного нагляду, екологічної інспекції, місцевої установи (закладу) держсанепідемслужби, проектної організації з опалення та теплопостачання, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки.
Водночас на думку позивача чинним на дату винесення оскаржуваного рішення законодавством передбачено надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення з ініціативи споживачів на будинок у цілому, а не на окремі квартири, що призвело до порушення розподілу теплоносія із-за розбалансування внутрішньо будинкових систем опалення, що спричиняє нераціональне використання теплопостачальною організацією паливно-енергетичних ресурсів.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Апеляційний суд з такими висновками місцевого адміністративного суду погодився та залишив рішення суду першої інстанції без зміни.
Приймаючи таке рішення апеляційний суд у своїй постанові вказав, що згідно п. 7 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов`язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
Вказана норма є спеціальною у спірних правовідносинах, як єдина умова реалізації права окремого споживача (у межах багатоквартирного будинку) виключно за власним рішенням відокремити свою квартиру від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, встановлює наявність відключення від таких мереж не менш як половини квартир та нежитлових приміщень на день набрання чинності цим Законом.
Згідно матеріалів справи у даному будинку процент відключених від центрального опалення квартир складає 71%.
Отже вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачем дотримані.
При цьому не є важливим факт набрання чинності з 17 вересня 2019 року (тобто, після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення) Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки саме право на таке відключення виникає прямо на підставі норм акту вищої юридичної сили Закону.
Аналізуйте судовий акт: Відключення споживача від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати централізованого опалення місць загального користування (КЦС/ВС у справі № 311/3489/18 від 22.12.2020)
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2021 року справа №200/2348/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року (повне судове рішення складено 01 жовтня 2020 року в м. Слов`янську) у справі № 200/2348/20-а (суддя в І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області, Виконавчого комітету Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області, Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання при виконавчому комітеті Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області, треті особи: Сіверське міське спеціалізоване підприємство, Приватне підприємство "Донжилсервіс", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування протоколу та актів,-
УСТАНОВИВ:
Обласне комунальне підприємство Донецьктеплокомуненерго в інтересах виробничої одиниці обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Лимантепломережа звернулось до суду з позовом до Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області (далі Відповідач-1), виконавчого комітету Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області (далі Відповідач-2), Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання при виконавчому комітеті Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області (далі Відповідач-3), треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Сіверське міське спеціалізоване підприємство, Приватне підприємство Донжилсервіс, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування протоколу № 8 засідання Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО та ГВП Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області від 3 вересня 2019 року № 8 в частині відключення окремих квартир 2 споживачів від мережі централізованого опалення та встановлення альтернативного (індивідуального) опалення в квартирах як такий, що не відповідає вимогам статті 4 Закону України Про теплопостачання та Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання; визнання протиправними та зобов`язання Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО та ГВП Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області скасувати видані на підставі протоколу №8 від 3 вересня 2019 року третім особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 акти про відключення квартири (секції, під`їзду) від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП.
В обґрунтування позову зазначено, що протокольне рішення в частині надання дозволу на відключення від мережі централізованого опалення та встановлення індивідуального опалення в квартирах споживачів, яке прийнято Відповідачем-3, є протиправним, оскільки мали місце порушення положень Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі Порядок), а саме: рішення прийнято неповноважним складом Комісії, так як до неї не ввійшли фахівці, участь яких визначена законодавцем як обов`язкова: представники пожежного нагляду, екологічної інспекції, місцевої установи (закладу) держсанепідемслужби, проектної організації з опалення та теплопостачання, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, чим порушено пункт 1.2 Порядку; Комісією розглядалося питання надання згоди на відключення власникам квартир, що є порушенням п. 2.1 Порядку. Позивач вказав, що чинним на дату винесення оскаржуваного рішення законодавством передбачено надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення з ініціативи споживачів на будинок у цілому, а не на окремі квартири. Позивач зазначив, що не маючи законних підстав для розгляду заяв власників окремих квартир на відключення від мереж централізованого опалення, порушуючи Порядок, Відповідач-3 не заперечував щодо відключення окремих квартир і тим самим ініціював дії третіх осіб, які привели до порушення розподілу теплоносія із-за розбалансування внутрішньо будинкових систем опалення, що спричиняє нераціональне використання теплопостачальною організацією паливно-енергетичних ресурсів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи в сукупності з нормами чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, у зв`язку із чим дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Згідно з матеріалами справи, Рішенням Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області від 22 жовтня 2014 року № 113 затверджено Положення про постійну комісію з розгляду питань, пов`язаних з відключенням від мереж централізованого опалення при виконкомі міської ради (далі по тексту Положення № 113).
Пунктом 1 Положення № 113 передбачено, що постійна комісія з розгляду питань, пов`язаних з відключенням від мереж централізованого опалення при виконкомі міської ради утворюється для реалізації прав споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення.
Комісія для виконання покладених на неї завдань: розглядає звернення громадян з питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, приймає відповідні рішення (п. 6 Положення №113). Право комісії у разі необхідності розглядати звернення окремих громадян щодо відключення окремих приміщень в багатоквартирних будинках передбачено пунктом 9 Положення №113.
Пунктом 10 Положення №113 передбачено процедуру прийняття рішень комісії, які оформлюються протоколом. Питання про відключення Комісією розглядаються на підставі заяви встановленого зразка та доданих до неї документів (п.11 Положення №113).
Пункт 16 Положення №113 встановлено, що Комісія затверджує акт про відключення квартири (приміщення), будинку (том 1 а.с. 24-26).
Рішенням виконавчого комітету Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області від 10 квітня 2019 року № 61 Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 11 серпня 2017 року № 2 Про утворення та затвердження персонального складу постійної комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення при виконкомі міської ради внесено наступні зміни: додаток до пункту 2 рішення викладено у новій редакції; визнано таким, що втратило чинність рішення виконкому міської ради від 22 серпня 2018 року № 118 Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 11 серпня 2017 року № 2 Про утворення та затвердження персонального складу постійної комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення при виконкомі міської ради.
Додатком до рішення виконавчого комітету Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області від 10 квітня 2019 року № 61 затверджено склад постійної комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення при виконкомі міської ради, зокрема, включено до складу старшого майстра Сіверської дільниці ВО Краснолиманська тепломережа (за згодою) (том 1 а.с. 27, зворотній бік).
Рішенням виконавчого комітету Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області від 20 травня 2019 року № 91 Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 22 жовтня 2014 року № 113 Про затвердження Положення про постійну комісію з розгляду питань, пов`язаних з відключенням від мереж централізованого опалення при виконкомі міської ради внесено зміни та пункт 9 Положення доповнено абзацами наступного змісту: У багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж ЦО та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов`язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні
Не допускається примусове відокремлення (відключення) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, у багатоквартирних будинках у разі відокремлення (відключення) від цих мереж інших власників квартир та нежитлових приміщень (том 1 а.с. 24 зворотній бік).
Засіданням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання 03 вересня 2019 року розглянуто заяви громадян щодо відключення від мереж централізованого опалення та встановлення індивідуального газового опалення в квартирах. За результатами розгляду заяв, на підставі положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», прийнято Протокол № 8 від 03 вересня 2019 року, яким вирішено, зокрема, не заперечувати проти відключення окремих квартир від мереж центрального опалення та встановлення альтернативного (індивідуального) опалення в квартирах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ). Відключення квартир від мереж централізованого опалення та встановлення альтернативного (індивідуального) опалення виконати згідно діючого законодавства (том 1, а.с. 16 зворотній бік).
Відповідно до актів про відключення квартири (секції, під`їзду) від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП від 16 вересня 2019 року, від 18 вересня 2019 року квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відключено від внутрішньо будинкових мереж. Вказані акти припиняють дію договору постачання між споживачем і виробником (споживачем і виконавцем) у питанні теплопостачання (том 1, а.с. 28, зворотній бік).
17 жовтня 2019 року позивач направив Голові Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області претензію щодо ухвалення протоколів про надання дозволів мешканцям м. Сіверськ на відключення від мереж централізованого опалення та встановлення альтернативного опалення в окремих квартирах з пропозицією скасувати акти про відключення квартир від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП (том 1, а.с. 29-32).
Листом Сіверської міської ради від 31 жовтня 2019 року №0708/4034 повідомлено про правомірність протоколів про надання дозволів на відключення від мереж централізованого опалення, оскільки при прийнятті рішення комісія керувалася положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який передбачає умови для дозволу на відключення окремих квартир (нежитлових приміщень) в багатоквартирних будинках, і такими умовами є наявність певної кількості вже відокремлених від мереж ЦО квартир у будинку (том 1, а.с. 33-35).
Вважаючи, що протокол Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО та ГВП Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області від 03 вересня 2019 року №8 в частині відключення окремих квартир споживачів від мережі централізованого опалення та встановлення альтернативного (індивідуального) опалення в квартирах прийнято з порушенням законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2005 року № 2633-ІV Про теплопостачання (далі - Закон № 2633-ІV) споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
Статтею 4 Закону № 2633-ІV встановлено, що проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.
Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання встановлені ст.13 Закону № 2633-ІV. До основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, регулювання діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері; затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері теплопостачання проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, схем теплопостачання та іншої містобудівної документації; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог; погодження на розміщення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці нових або реконструкцію діючих об`єктів теплопостачання та сприяння розвитку систем теплопостачання на відповідній території.
Відповідно до ст.19 Закону № 2633-ІV споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Положеннями статті 24 Закону № 2633-ІV визначено, що споживач теплової енергії має право на: вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, належать, зокрема, встановлення порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до пункту 1 частини 3 ст. 4 Закону № 2189-VIII до повноважень органів місцевого самоврядування належать, зокрема, затвердження та виконання місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та виконанні відповідних державних і регіональних програм.
Частиною 1 статті 6 Закону № 2189-VIII визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Статтею 7 Закону № 2189-VIII визначено коло прав і обов`язки споживачів, зокрема споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Відповідно до статті 8 цього Закону виконавець комунальної послуги має право, зокрема, звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.
Пункт 7 Розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2189-VIII визначає, що у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов`язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні. Не допускається примусове відокремлення (відключення) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, у багатоквартирних будинках у разі відокремлення (відключення) від цих мереж інших власників квартир та нежитлових приміщень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила № 630)
Відповідно до пункту 1 Правил № 630, правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).
Згідно з пунктом 8 Правил № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).
Пунктами 24-26 Правил № 630 визначено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону № 2633-ІV схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 серпня 2019 року за № 982/33953, затверджено Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, який набрав чинності з 17 вересня 2019 року.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. (ч. 1 ст. 6 КАС України)
Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. (ч.ч. 1-3 ст. 7 КАС України)
Суд застосовує принцип Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem - у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу на строгим розумінням права.
Отже, на підставі викладеного, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, застосуванню до спірних правовідносин підлягає акт, який має вищу юридичну силу, у даному випадку Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та Закон України «Про теплопостачання», якими, передбачено право окремих споживачів відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відмовитись від користування послугами виконавця, на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, та ін.
При цьому норма п. 7 Розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка є спеціальною у спірних правовідносинах, як єдину умову реалізації права окремого споживача (у межах багатоквартирного будинку) виключно за власним рішенням відокремити свою квартиру від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, встановлює наявність відключення від таких мереж не менш як половини квартир та нежитлових приміщень на день набрання чинності цим Законом.
Згідно з інформацією, наданою позивачем по відключеним квартирам в житлових будинках за адресою м. Сіверськ, вул. Молодіжна, б. 5: відключених квартир 45, що складає 71 % від загальної кількості квартир у будинку; за адресою м. Сіверськ, вул. Суворова, б. 17: відключених квартир 13, що складає 72 % від загальної кількості квартир у будинку.
Тобто вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачем дотримані.
При цьому не є важливим факт набрання чинності з 17 вересня 2019 року (тобто, після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення) Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки саме право на таке відключення виникає прямо на підставі норм акту вищої юридичної сили Закону.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуваня норми права до спірних правовідносин правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2020 року в справі № 234/15728/17.
Стосовно твердження апелянта про відсутність встановленого порядку для відключення окремого приміщення станом на момент прийняття оспорюваного протоколу суд зазначає, що пункт 7 Розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає її реалізацію шляхом застосування, як буквально вказано у тексті такої у встановленому порядку, тобто виключається можливість самовільного відключення.
Водночас, жодних підстав вважати, що відповідна норма відтерміновується у застосуванні до прийняття спеціального порядку за її змістом чи змістом закону судом не виявлено.
Той факт, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169, який набрав чинності з 17 вересня 2019 року, затверджено Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води не спростовує висновку про наявність у споживача відповідного права, та не є перешкодою для застосування правового акта, що має вищу юридичну силу, яким у даному випадку є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Суд звертає увагу, що пункт 1 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює дату набрання чинності цим законом та строки введення у дію його окремих положень. Відтермінування у дії пункту 7 Розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2189 - відсутнє.
Таким чином, реалізація норми закону в залежністі від затвердження органом виконавчої влади відповідного порядку є порушенням принципу правової визначеності.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
Відтак, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом у піблічній площині.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Водночас, об`єктом правового захисту в адміністративному судочинстві є не лише права, але й законні інтереси. Оскаржувані рішення можуть мати вплив на їх законні інтереси.
Правова позиція щодо тлумачення поняття законний інтерес викладена у рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) та постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року справа № 522/3665/17.
Судом на підставі викладених вище положень законодавства також встановлено, що позивач виступає учасником спірних правовідносин, оскільки є виконавцем комунальної послуги (ст. 6 Закону № 2189-VIII), однак у цілях захисту його прав/інтересів у адміністративному судочинстві порушення таких має відбуватися саме у сфері публічно-правових відносин та носити конкретний індивідуально виражений характер.
Тобто обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу (у публічній сфері), на захист якого подано позов.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову у позові.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 02 серпня 2019 року справа № 0240/3532/18-а, від 07 листопада 2019 року справа № 826/1647/16.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139 291 308 310 315 316 321 322 325 328 329 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року в справі № 200/2348/20-а залишити без змін.
Повне судове рішення 12 січня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
7637
Коментарі:
0
Переглядів:
597
Коментарі:
0
Переглядів:
1891
Коментарі:
1
Переглядів:
649
Коментарі:
0
Переглядів:
12237
Коментарі:
0
Переглядів:
1697
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.