02.02.2016 | Автор: Березюк Олег Валерійович
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стратегічне партнерство

Стратегічне партнерство

Сучасний бізнес глобалізований. Він уже давно не обмежується кордонами однієї країни. Наслідком глобалізації є жорстка конкуренція. В умовах вільного ринку йде постійна боротьба за споживача, що змушує підприємців знижувати ціну і підвищувати якість своїх товарів і послуг.

Швейцарські годинники, ізраїльська медицина, німецькі та японські автомобілі сьогодні є яскравими прикладами досягнення високих стандартів у відповідних галузях. Це змушує представників ділових кіл усього світу орієнтуватись на лідерів і вдосконалювати свою продукцію.

Боротьба за ринки збуту стимулює і розвиток нових технологій, що в кінцевому результаті також іде на користь споживачам. Конкуренція породжує і вузьку спеціалізацію. Сьогодні, для того щоб мати успіх на міжнародному ринку потрібно робити щось краще ніж це роблять інші.

На глобальному ринку змагаються між собою не лише приватні компанії. Аналогічні процеси відбуваються і на міждержавному рівні. Боротьба за економічне зростання, сфери впливу і розподіл ресурсів змушує уряди всіх країн вести активний пошук нових технологій, інвестицій і кваліфікованої робочої сили.

Оскільки сьогодні приватна ініціатива є одним із головних рушіїв економіки і основним джерелом наповнення державної скарбниці, то уряди країн, що прагнуть досягти успіхів у сфері соціально-економічного розвитку мають дбати про створення сприятливих умов для бізнесу.

Історія розвитку «Азійських тигрів», таких як Південна Корея, Тайвань, Гонконг та Сінгапур свідчить про реальну можливість швидкого економічного зростання. Належна організація системи державного управління, подолання корупції і підвищення довіри до уряду стали основою їх успіху.

Для України вивчення досвіду цих країн у проведенні реформ має велике значення, але не менш важливо звернути увагу і на досвід ближніх сусідів, зокрема Грузії. Сприятливий інвестиційний клімат, що створено урядом цієї країни за останні роки незалежності стимулює розвиток ділової активності. Низький рівень корупції, прості і зрозумілі закони, зокрема у сфері оподаткування бізнесу, дозволяють підприємцям зосередитись на реалізації своїх ідей, а не витрачати час, нерви і кошти на подолання бюрократичних перешкод.

Якщо звернути увагу на рівень сприйняття корупції, то за даними Transparency International, Грузія у 2015 році посіла 50 місце серед 175 країн світу. Це досить непоганий результат, якщо враховувати, що у свій час ця країна була однією із найбільш корумпованих республік СРСР. Сусідство у рейтингу Transparency International з такими європейськими країнами як Чехія, Словаччина, Угорщина є яскравим свідченням того, що Грузія, за короткий період часу, досягла значних успіхів у боротьбі з корупцією і створила сприятливі умови для економічного розвитку. Для порівняння, Україна за рейтингом Transparency International посідає лише 142 місце, поряд з такими країнами як Уганда, Бангладеш, Лаос і Росія.

За проведеними у 2015 році дослідженнями Світового Банку Doing Business (легкість ведення бізнесу), Грузія зайняла 24 місце у світі, обійшовши такі розвинуті країни як Швейцарія, Японія, Франція і Польща. Україна за цим рейтингом значно відстає від Грузії, займаючи 83 місце поруч з такими країнами, як Бруней і Гватемала.

Слід зазначити, що таких високих результатів грузини досягли лише завдяки наявності політичної волі у вищих посадових осіб держави на проведення реформ і їх підтримці з боку абсолютної більшості громадян. Звичайно що не обійшлося і без помилок, але якщо Грузія і надалі буде іти обраним курсом, то слід сподіватись, що у недалекому майбутньому вона має всі шанси стати своєрідним «Кавказьким барсом», увійти до складу економічно розвинених країн світу і взяти на себе роль регіонального лідера.

У свій час, однією із найуспішніших реформ, проведених урядом Грузії, була податкова реформа. У 2010 році вступив в дію новий податковий кодекс. Варто звернути увагу на те, що у результаті проведення податкової реформи бізнес у цій країні практично вийшов із тіні. Можна стверджувати, що цьому сприяла проста і зрозуміла система оподаткування, а також низькі ставки податків, яких у Грузії лише п’ять.

Подоходний податок з громадян становить 20%. Суб’єкти підприємницької діяльності сплачують 15% податку на прибуток та 18 % податку на додану вартість. Зовсім незначними є податки на майно (до 1 %) та податок на імпорт (від 0 до 12%).

Крім того, з метою сприяння розвиткові депресивних територій в Грузії створено декілька вільних індустріальних зон. Особливості здійснення підприємницької діяльності у цих зонах визначені окремими законами. На території вільних індустріальних зон податки взагалі відсутні. За проведення того чи іншого виду діяльності підприємці сплачують лише фіксований збір.

Окремо варто звернути увагу на те, що в цій країні діє ліберальний торговий режим. З 14 червня 2000 року ця країна стала членом Світової організації торгівлі (СОТ). В рамках цієї організації Грузія має статус країни «найбільшого сприяння» (MFN), що забезпечує постачання грузинських товарів і послуг на митну територію 133 країн-членів СОТ за пільговими тарифними ставками. Виготовлені у Грузії товари, що поставляються до США, Канади, Швейцарії, Японії і Норвегії взагалі не обкладаються митом.

На ринки ЄС і Туреччини Грузія може експортувати 7200 видів продукції, які не окладаються митом. Варто зазначити, що між Україною і Грузією діє режим вільної торгівлі. Це означає, що експорт/імпорт товарів, виготовлених на території обох країн не підлягає митному оподаткуванню, що може бути суттєвим стимулом для активізації наших торгово-економічних відносин.

У Грузії встановлено низькі тарифні ставки на імпорт, а майже 90% товарів, що поставляються на територію цієї країни взагалі звільнено від мита. Також відсутні кількісні обмеження (квоти) в торгівлі; митні збори на експорт і реекспорт. Акцизи і податок на додану вартість є однаковими для товарів імпортного і місцевого виробництва.

Окремо варто звернути увагу на вигідне географічне розташування Грузії, що є важливим фактором для розвитку міжнародної торгівлі. Співпраця України і Грузії в області торгівлі може значно збільшити експорт українських товарів і послуг на ринки країн Азії. Також слід зазначити, що через наші країни має проходити новий «Шовковий шлях», який буде зв’язувати країни Європи і Азії. Особливої актуальності ця тема набуває в умовах збройної агресії Росії проти України і закриття російського транспортного коридору до країн Азії.

Очевидно, що у зв’язку із відкриттям нового «Шовкового шляху» значні інвестиції будуть спрямовані на розвиток транспортної інфраструктури. Досвід українських будівельників, залізничників і суднобудівників тут також може знайти широке поле для застосування.

Українському бізнесу варто більше уваги звернути і на природно-кліматичні умови Грузії, які є сприятливими для ведення сільського господарства, розвитку курортів та туризму.

У Грузії є значні поклади корисних копалин, зокрема марганцевих руд, вугілля та руд кольорових металів. Наявність власної сировинної бази може дати новий поштовх для розвитку індустрії.

Великі запаси водних ресурсів Грузії є основою розвитку гідроенергетики. У цій сфері також може бути використано досвід українських фахівців і вітчизняні технології.

Сприяти активізації україно-грузинських відносин у сфері економіки може і наявність спільного культурного простору. Абсолютна більшість грузинів, так само як і українців є християнами православного віросповідання. Це дає можливість нашим громадянам краще розуміти один одного на ментальному рівні, що дуже важливо для встановлення довіри і налагодження співробітництва. Практично відсутній і мовний бар’єр, оскільки і грузинам, і українцям у спадок від СРСР дісталося знання російської мови. Представники ділових кіл обох країн також володіють ще і англійською.

Отже, можна стверджувати, що співпраця Грузії та України у сфері ділових відносин має велике значення для обох країн.

Також варто зазначити, що в рамках однієї публікації досить складно перерахувати всі позитивні сторони грузино-українського співробітництва, але навіть викладеної у цій статті інформації цілком достатньо для того, щоб стверджувати, що Грузія і Україна у сфері ділових відносин мають стати стратегічними партнерами. І уряди наших країн, і підприємці мають більше уваги приділяти розвиткові двосторонніх відносин та проявляти більше ініціативи та винахідливості. Очевидно, що досягти високих соціально-економічних результатів і сприяти швидкому просуванню Грузії і України до числа високорозвинених країн світу можна значно швидше, якщо і уряди наших країн і представник ділових кіл зрозуміють переваги нашого стратегічного партнерства та зможуть раціонально використати і економічний і суспільно-політичний потенціал обох країн.

Олег Березюк,
Українське юридичне товариство

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення