Справа «Панчук проти України» (Заява № 14607/16) | від 22.07.2021:

Справа «Панчук проти України» (Заява № 14607/16)

СТРАСБУРГ
22 липня 2021 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Панчук проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Стефані Моро-Вікстром (<...>), Голова,
Йован Ілієвський (<...>),
Маттіас Гуйомар (<...>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<...>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 01 липня 2021 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявою, поданою 04 березня 2016 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Заявника представляла пані О. Річко - юрист, який практикує у м. Харкові.

3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

4. Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені у таблиці в додатку.

5. Заявник скаржився на незаконність тримання його під вартою.

ПРАВО

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявник скаржився на незаконність тримання його під вартою. Він посилався на пункт 1 статті 5 Конвенції, який передбачає таке:

Пункт 1 Cтатті 5

«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

...

(c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;».

7. Суд повторює, що 4 Конвенції гарантує основні серед фундаментальних права, які захищають фізичну недоторканність особи, і, відповідно, важливість цієї статті є першочерговою. Її головною метою є запобігання свавільному або несправедливому позбавленню свободи (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» (Buzadji v. the Republic of Moldova) [ВП], заява № 23755/07, п. 84, ЄСПЛ 2016 (витяги), з подальшими посиланнями).

8. Коли постає питання про «законність» взяття під варту, у тому числі чи було дотримано «порядок, встановлений законом», Конвенція по суті посилається на національне законодавство та встановлює зобов’язання забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Однак недостатньо лише відповідності національному законодавству: пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті захисту особи від свавілля (див. рішення у справі «С., В. та А. проти Данії» (S., V. and A. v. Denmark) [ВП], заяви №№ 35553/12, 36678/12 та 36711/12, п. 74, від 22 жовтня 2018 року, з подальшими посиланнями).

9. У керівній справі додатку).

10. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тримання заявника під вартою не відповідало вимогам пункту 1 статті 5 Конвенції.

11. Отже, скарга заявника є прийнятною та свідчить про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.

II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі додатку, та відхиляє будь-які додаткові вимоги заявника щодо справедливої сатисфакції.

14. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Оголошує заяву прийнятною.

2. Постановляє , що ця заява свідчить про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв’язку з незаконним триманням під вартою.

3. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

4. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 22 липня 2021 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

ЗАЯВА
зі скаргами за пунктом 1 статті 5 Конвенції
(незаконне тримання під вартою)

- 1 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватися заявнику.
- 2 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватися заявнику.