Штрафні санкції за невиконання зобов’язань. Судова практика - приклади

До учасників господарських відносин, за порушення ними зобов’язань, застосовуються господарські санкції.

Важливим є те, що потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи передбачено це в договорі. Разом з цим, сплата правопорушником штрафних санкцій та відшкодування збитків на користь потерпілою сторони не звільняють правопорушника від виконання зобов'язань в натурі, крім випадків визначенні договором та Законом.

Відновлення порушеного права учасника господарських правовідносин можливе у досудовому порядку, шляхом пред’явлення потерпілим претензії, або в судовому порядку.

У разі відновлення потерпілою стороною порушеного права в судовому порядку, слід врахувати строки позовної давності, оскільки в кожному конкретному випадку застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій:

• відшкодування збитків;
• штрафні санкції;
• оперативно-господарські санкції.

Розглянемо в даній статті більш детально щодо штрафних санкцій.

Штрафними санкціями є неустойка, штраф, пеня, які застосовуються до порушника у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій за господарським зобов’язанням може визначатися Законом або договором.

Разом з цим, Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У випадку, якщо розмір штрафних санкцій Законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Розмір штрафних санкцій може бути встановлено в договорі:

• у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання;
• у визначеній грошовій сумі,
• у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання,
• у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України. Такі санкції застосовуються за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено Законом або договором.

За загальним правилом, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Разом з цим, Законом або договором можуть бути передбачені інші випадки:

• стягнення тільки штрафних санкцій;
• стягнення збитків у повній сумі понад встановлені штрафні санкції;
• стягнення або збитків, або штрафних санкцій (за вибором кредитора).

У разі неправомірного користування чужими коштами (грошового зобов’язання) нарахування відсотків здійснюється по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо договором або Законом не встановлено іншого строку.

Однак, якщо прострочення грошового зобов’язання сталося з вини кредитора, то такі відсотки боржнику не нараховуються.

За загальним правилом, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців. Вказаний строк рахується від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Однак, договором або Законом може бути встановлено інший строк нарахування штрафних санкцій.

Також, слід зазначити, що розмір штрафних санкцій, який нарахований потерпілою стороною (кредитором) і підлягає сплаті, не є остаточним і право на їх стягнення саме у визначеному розмірі не є абсолютним.

У разі якщо штрафні санкції надмірно перевищують збитки кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При вирішенні питання щодо зменшення розміру санкцій, суд керується наступними критеріями:

• ступінь виконання зобов'язання боржником;
• майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;
• не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Разом з цим, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд враховуючи інтереси боржника, може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Досить часто на практиці зустрічаються спірні питання щодо розміру штрафних санкцій, одночасного застосування декількох штрафних санкцій та строків їх нарахування. Декілька правових позиції Верховного Суду з наведених питань.

1. Великою Палатою Верховного Суду розглядалося питання притягнення особи до подвійної відповідальності за одне й те саме господарське правопорушення, обраховане за один і той самий період, у вигляді стягнення двох штрафів у різному розмірі, як таке, що суперечить положенням статті 61 Конституції України (заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення) як нормам прямої дії.

ВП ВС сформулювала висновок, в якому зазначила, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

(Висновок викладений у постанові ВП ВС від 1 червня 2021 року по справі № 910/12876/19).

1. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглядалось питання правомірності стягнення пені після сплину 6 місяців від дати, коли зобов'язання мало бути виконано.

КГС ВС сформулював висновок зазначивши, що встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

В даній справі було встановлено, що учасниками господарських відносин у договорі було визначено, що штрафні санкції нараховуються протягом усього періоду порушення, а отже підлягають стягненню в повному обсязі.

(Висновок викладений у постанові КГС ВС від 10.09.2020 по справі № 916/1777/19)

1. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглядалось питання зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

КГС ВС у постанові зазначив, що суд реалізуючи свої дискреційні повноваження, щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

КГС ВС також зауважив, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У вказаній справі розмір штрафних санкцій було зменшено на 70%.

(Висновок викладений у постанові КГС ВС від 24.05.2022 року по справі №910/10675/21).

Автор консультації6 Катерина Валенко, адвокат

Адвокатське об’єднання Кравець і партнери