02.08.2017 | Автор: Журавлёва Маргарита Олеговна
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

ЩОДО «НЕЄВРОПЕЙСЬКОГО» СТАВЛЕННЯ ДО ВИСНОВКІВ СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

ЩОДО «НЕЄВРОПЕЙСЬКОГО» СТАВЛЕННЯ ДО ВИСНОВКІВ  СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ - 0_64645800_1501690949_5981fc459ddbd.jpg

Сьогодні Україна йде до Європи, бажає мати європейський рівень освіти та стандарти життя, але складається враження, що зміни у суспільстві стосуються лише зовнішніх форм, а внутрішні установки, відношення до навколишнього світу залишаються «неєвропейськими». Важкість зміни ментальності суспільства добре ілюструється відношенням учасників судового процесу до висновків психологічної експертизи. У лексиконі українського суспільства скрізь звучить словосполучення «права людини», все частіше з’являються люди, які бажають отримати відшкодування моральної шкоди, але практика роботи експертів-психологів Одеського НДІ судових експертиз за останній час вказує на те, що поняття «право» іноді тлумачиться у сучасному суспільстві досить однобічно. Чимало сучасних українців, на наш погляд, відчувають себе дуже вільно і впевнено у суді, готові захищати свої права до останнього, при цьому, іноді, вони пропускають стадію ознайомлення з тими правами, які їм надані законом, та забувають про те, що інші учасники судового розгляду також мають деякі права.

За останні роки популярність психологічної експертизи значно підвищилася, особливо у цивільному судочинстві. Її розповсюдження, в свою чергу, значно підвищило «градус» обговорення висновків експертів-психологів у суді та за його межами. Так, за останні 2 роки психологів, які виконували відповідні експертизи, у більшості випадків викликали до суду для отримання пояснень.

Аналізуйте судовий акт: Виправдовуючи особу у вчиненні умисного вбивства за недоведеністю, суд, зазначив, що висновок психофізіологічної експертизи достовірності показань обвинуваченого із застосуванням поліграфа, є недопустимим (ВССУ у справі № 5-2095км15)

Висновок експертизи є одним із видів доказів у справі та підлягає оцінці судом згідно з п. 6. ст. 147 ЦПК України. У відповідності до ст.189 ЦПК України експерт може дати пояснення за своїм висновком в судовому засіданні, але останнім часом поширюються випадки, коли громадяни намагаються надати оцінку висновку експерта по позасудовій процедурі. Експерт ще не був викликаний до суду, не надав пояснень до висновку, але вже з’являються звернення від громадян до Міністерства юстиції, керівництва інститутів на необґрунтованість висновків експертів-психологів, або на їх невідповідність діючому законодавству, або на помилковість обраних експертом методик тощо.

Маємо підстави стверджувати, що, виконуючи психологічну експертизу з розрахунку моральної шкоди, встановлення найбільш сприятливого місця проживання дитини у випадку розлучення батьків або вирішення психологічних факторів недійсності угод, експерт-психолог фактично опиняється у положенні «цугцванг», коли будь-які його висновки призводять до появи негативних наслідків у вигляді обурення з боку однієї зі сторін.

На наш погляд, психологічна експертиза в Україні є дуже вразливою до впливу некомпетентних запитань з боку учасників судового процесу. Досить часто адвокати, які намагаються знівелювати значущість висновків психологічної експертизи, прямо у залі суду ставлять під сумніви існування психології як науки, вказуючи на неможливість доведення існування тих або інших психологічних явищ та виказуючи сумніви відносно обґрунтованості загальнонаукових методів психології. Наприклад, таких як бесіда, спостереження або методи, які засновані на механізмі проекції. До експерта у суді виникають таки питання: «Як ви можете робити висновки по малюнку людини?! Це безглуздя», «Ви зробили свої висновки на підставі бесіди з позивачем?», «Звідки вам відомо, що підекспертний говорив вам правду?» тощо.

Аналізуйте судовий акт: Для визнання особи психічнохворою і такою, що не повинна повертати кредит, висновок експерта повинен бути категоричним та не допускати іншого змісту ніж зазначений (ВСУ від 19 жовтня 2016р. у справі №6-384цс16)

Нерідко суд сприймає таки запитання сторони, як дійсно обґрунтовані та серйозні, а ставлення до експерта, в деяких випадках, більш нагадує ставлення до підозрюваного, який повинен не пояснювати (як того вимагає Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень), а буквально «захищати» свої висновки та доказувати відсутність корупційних мотивів своєї позиції.

Непоодинокі випадки, коли експерта безпідставно обвинувачують у виході за межи своєї компетенції та вирішенні питань права. Наприклад, коли у відповідь на запитання суду: «Чи була спричинена моральна шкода особі_1 незаконними діями особи_2 у обставинах, які досліджуються за справою?», експерт зробив висновок: «Особі_1 була спричинена моральна шкода незаконними діями особи_2 у обставинах, які досліджуються за справою», особа_2 порушила клопотання про виклик експерта до суду, щоб запитати у нього, на підставі чого експерт вирішив, що дії особи_2 були незаконними.

Досвід участі у судових засіданнях експертів-психологів (з різних науково-дослідних установ судових експертиз МЮ України) засвідчує, що їх допит рідко триває менше 60 хвилин, а іноді перебільшує 2 години, протягом яких експерти іноді вимушені пояснювати підстави існування психології як науки та обґрунтованість її загальнонаукових методів.

Вважаємо, що психологічна експертиза в Україні відчуває на собі психологічне невігластво українського суспільства взагалі та судової системи зокрема, яке включає наступні складові:

1) Помилкове сприйняття психологічного знання, яке має два протилежні вектори: як сумнівного (аж до визнання психології псевдонаукою); як дуже простого та зрозумілого (нівелювання до примітивної життєвої психології).

2) Бажання бачити категорійне в окремому, конкретне у загальному, що породжує сумніви у спроможностях психологічної експертизи, оскільки вона не піддається обчислюванню. При цьому, психологія як наука має справу з системою ймовірностей, які лише у сумі постають категоричними висновками експерта. Психологічна експертиза дуже мало представлена конкретними числовими показниками, не застосовує формули, але це не знижує об’єктивність та надійність її висновків у порівнянні з іншими експертними спеціальностями.

3) Спрощення психологічної експертизи, коли експерт розглядається судом як виконавець, «вузький спеціаліст», але насправді експерту-психологу необхідно володіти дуже великим об’ємом загальнонаукових знань та мати особливі особистісні якості, серед яких, можливо, найбільш вагомі – творчі здібності та літературний талант. На нашу думку, креативність є необхідною складовою особистості експерта-психолога, тому що продукт його діяльності – висновок - дуже рідко буває «стандартним», через велику кількість окремих, неповторних факторів, які експерту необхідно відмітити, об’єднати, вірно та зрозуміло описати. Саме для останнього йому і потрібні деякі літературні здібності. Практика підготовки майбутніх експертів-психологів у ОНДІСЕ вказує на те, що психолог-фахівець може бути талановитим практиком, успішно вести консультування, але через відсутність здібностей облачати отримані дані в текстову форму, не мати можливості бути експертом.

4) Порівняння психологічної з іншими видами судової експертизи. З одного боку, психологічну експертизу можливо порівняти з психіатричною експертизою, але, на наш погляд, остання не потребує особливих творчих здібностей для її виконання, оскільки має конкретні маркери існування хвороби. Експерт-психолог, у свою чергу, нерідко стикається з дуже складними випадками, коли, наприклад, встановлюється місце проживання дитини. Суд та сам експерт бачать батьків дитини, яких суспільство могло б назвати «нормальними», але експерту-психологу, тим не менш, необхідно віддати перевагу одному та обґрунтувати свій висновок перед судом.

Аналізуйте судовий акт: В яких випадках висновку експерта достатньо для визнання особи недієздатною ( ВСУ від 19 жовтня 2016 року №6-384цс16)

Вважаємо, що європейський шлях, яким їде Україна обумовлює необхідність робити активні кроки у напряму підвищення психологічної компетентності учасників судового процесу. Впровадження у практику роботи експертних установ з судами та адвокатськими об’єднаннями спеціальних програм, семінарів, тренінгів та інших практичних занять з психології, на нашу думку, може суттєво посприяти розвитку психологічної компетентності української судової системи.

Автор статті: судовий експерт Журавлёва Маргарита Олеговна

4
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
ЕСПЧ