Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Рішення ВССУ від 10.02.2016 року у справі №6-26031ск15 Рішення ВССУ від 10.02.2016 року у справі №6-26031...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

рішення

іменем україни

10 лютого 2016 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Коротуна В.М., Парінової І.К.,

ПисаноїТ.О., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Колосок» ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Майді-М», треті особи: Роменська міська рада Сумської області, Виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області, про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Колосок» ЛТД» на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 07 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнили, та остаточно просили зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Майді-М» (далі - ТОВ «Майді-М») повернути із чужого незаконного володіння підвальне приміщення площею 227,8 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 і відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вони є власниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. Підвал вказаного будинку площею 731 кв. м, що становить 13/25 частини від загальної площі 1 430,1 кв. м, було передано у власність територіальній громаді м. Ромни в особі Роменської міської ради на підставі п. п. 1, 1.1 рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради (далі - ВК Роменської міськради) від 27 липня 2011 року № 185, а 08 серпня 2011 року було видано свідоцтво про право власності на вказану частину підвалу. 01 листопада 2011 року підвальне приміщення площею 227,8 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, було передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Колосок» ЛТД» (далі - ТОВ «Фірма «Колосок» ЛТД») для розміщення магазину-складу, а 10 серпня 2012 року вказане підвальне приміщення було відчужено ТОВ «Майді-М» на підставі договору купівлі-продажу. Зазначили, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2014 року, визнано незаконним та скасовано п. п. 1, 1.1 рішення ВК Роменської міськради від 27 липня 2011 року № 185 «Про оформлення права власності на нерухоме майно за територіальною громадою міста Ромни» у частині оформлення права власності за територіальною громадою м. Ромни в особі Роменської міської ради спірного підвального приміщення. Але, незважаючи на вказані судові рішення, спірне підвальне приміщення площею 227,8 кв. м на теперішній час знаходиться у чужому незаконному володінні ТОВ «Майді-М», що порушує законні права позивачів як власників цього нерухомого майна.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 07 липня 2015 року, позов задоволено.

Зобов'язано ТОВ «Майді-М» повернути з чужого незаконного володіння належне ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної власності нежитлове підвальне приміщення площею 227,8 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ТОВ «Фірма «Колосок» ЛТД» просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції передбачено в ст. 315 ЦПК України, в якій, зокрема, зазначаються узагальнені доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обставини; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; у разі відхилення апеляційної скарги зазначаються мотиви її відхилення.

Проте судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій не відповідають зазначеним нормам процесуального права.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24 жовтня 2006 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1.

27 липня 2011 року ВК Роменської міськради прийняв рішення № 185 «Про оформлення права власності на нерухоме майно за територіальною громадою міста Ромни», згідно з п. 1.1 якого за територіальною громадою м. Ромни оформлено право власності на нежитлове приміщення (підвал) площею 731 кв. м, що становить 13/25 частини від загальної площі 1430,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення 08 серпня 2011 року територіальній громаді м. Ромни видано свідоцтво про право власності на 13/25 частини нерухомого майна, зокрема підвал площею 683,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням п'ятнадцятої сесії шостого скликання Роменської міської ради Сумської області від 28 жовтня 2011 року надано в оренду ТОВ «Фірма «Колосок» ЛТД» підвальне приміщення площею 227,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, а 01 листопада 2011 року між ВК Роменської міськради та ТОВ «Фірма «Колосок» ЛТД» укладено договір оренди цього нерухомого майна.

За нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу нерухомого майна від 12 липня 2012 року управління економічного розвитку Роменської міської ради передало у власність ТОВ «Фірма «Колосок» ЛТД» нежитлові підвальні приміщення під магазином загальною площею 227,8 кв. м, що становить 159/1000 частини нежилого приміщення по АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нежилого приміщення (магазину з підвалом) по АДРЕСА_1 є ТОВ «Майді-М» на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2012 року.

Крім того, установлено, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 29 жовтня 2013 року, визнано незаконними та скасовано п. п. 1, 1.1 рішення ВК Роменської міськради від 27 липня 2011 року № 185 «Про оформлення права власності на нерухоме майно за територіальною громадою міста Ромни» у частині оформлення за територіальною громадою права власності на нежитлове приміщення (підвал) площею 731 кв. м, що становить 13/25 частини від загальної площі 1430,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, та визнано недійсним видане на підставі цього рішення свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08 серпня 2011 року.

Задовольняючи указаний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскільки позивачі як співвласники спірного нерухомого майна не були стороною договору від 10 серпня 2012 року, за яким відповідач ТОВ «Фірма «Колосок» ЛТД» продав іншому відповідачу ТОВ «Майді-М» це майно, тобто вказане майно було відчужено поза волею позивачів, а також враховуючи, що за рішенням суду від 27 серпня 2013 року оформлення права власності на спірне майно за територіальною громадою м. Ромни визнано незаконним і скасовано, як визнано недійсним і видане територіальній громаді на підставі цього рішення свідоцтво про право власності на спірне підвальне приміщення, тому право власності на спірне нерухоме майно не набувається останнім набувачем - ТОВ «Майді-М», оскільки це майно може бути у нього витребуване.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для відновлення права позивачів на спірне майно шляхом його витребування від нинішнього його володільця - відповідача ТОВ «Майді-М» шляхом повернення позивачам, яким воно належить на праві спільної власності, адже це майно вибуло з їх володіння поза їх волею, при цьому правильно зазначив, що право власності дійсних власників (позивачів) у такому випадку презюмується і не припиняється у зв'язку із втратою ними цього майна.

Однак із вказаними висновками у повній мірі погодитися не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, тобто у їх власність, як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду. Допоміжні приміщення відповідно до ч. 2 ст. 10 указаного Закону стають об'єктами права спільної власності співвласників будинку одночасно з приватизацією квартир, що засвідчується свідоцтвом про право власності на квартиру.

У рішенні Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (п. 1.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення у позивачів права власності на квартиру) власникам квартир у багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом із тим слід зазначити, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічне положення міститься й у ч. 1 ст. 3 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладені норми матеріального та процесуального права та встановлені судом обставини справи, зокрема, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, не можна вважати законним та обґрунтованим висновок суду про зобов'язання ТОВ «Майді-М» повернути лише ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спірне нежитлове підвальне приміщення площею 227,8 кв. м, яке розташоване за цією ж адресою, адже указане приміщення належить не тільки позивачам на праві спільної сумісної власності, а й усім іншим співвласникам усіх квартир у цьому багатоквартирному будинку, проте зі змісту вимог позову не вбачається, що позивачі ставили питання про повернення спірних приміщень у спільну власність усіх співвласників.

У справі відсутні докази на підтвердження того, що інші власники квартир у вказаному будинку делегували позивачам повноваження звернутися до суду із цим позовом, враховуючи, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, а розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, що суперечить положенням ст. 396 ЦК України.

Оскільки судом під час вирішення спору, який виник між сторонами у справі, неправильно застосовані норми матеріального права, у справі не вимагається збирання чи додаткової оцінки доказів, судом у повному обсязі встановлено обставини справи, тому відповідно до ст. 341 ЦПК України судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Колосок» ЛТД» задовольнити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 07 липня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Колосок» ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Майді-М», треті особи: Роменська міська рада Сумської області, Виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області, про зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий М.В. Дем'яносов

Судді: В.М. Коротун

І.К.Парінова

Т.О.Писана

О.В.Ступак

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст