Проверка на полиграфе возможна только добровольно или же в уголовном производстве

Правила гри

За заявою головного військового прокурора Анатолія Матіоса, яка пролунала під час прямого ефіру, все населення України доведеться перевірити на поліграфі щодо співпраці із самопроголошеною владою на Донбасі. Однак такі наміри суперечать не лише вимогам чинного законодавства, а й здоровому глузду та поліграфології як методу дослідження.(Джерело: ЗіБ)

Перший прототип поліграфа винайшов співробітник італійської поліції Чезаре Ломброзо, широко відомий світу своїми ідеями про те, що злочинцями народжуються. Він стверджував, що правопорушники — це люди другорядні та несвідомі, які з’явилися внаслідок виродження, тож у них все написано на обличчі.

Однак у судовій практиці «детектор брехні» вперше був використаний аж через 45 років після появи. Маючи більш ніж сторічну історію, поліграф застосовується лише як один з можливих доказів, які суд може прийняти, проте результати «дослідження на брехню» в жодній країні світу не доводять беззаперечно винуватість особи.

В Україні використання поліграфа прямо не заборонено, а, щоб проводити дослідження, особі достатньо мати поліграф та пройти хоча б двотижневі курси. Чинне законодавство не передбачає жодних зобов’язань або ж ліцензійних умов, тож доступ до такого виду психофізіологічних тестувань є вільним.

Сам поліграф виступає тільки реєстратором зміни фізичних параметрів. Їхню суб’єктивну інтерпретацію здатний виконати тільки поліграфолог, який і проводить відповідне «інтерв’ювання» за спеціальними методиками з урахуванням обставин справи.

І тут — перший камінь, через який спотикатиметься ідея військового прокурора. Адже наразі фахівців-поліграфологів в Україні не більш як 500. Як зазначив один із цих фахівців, на кожне таке «інтерв’ю» з наступною оцінкою результатів знадобиться в середньому 1,5 год. (а не півгодини, як уважає А.Матіос). Отже, для того, щоб перевірити 30 млн громадян (приблизно стільки в країні виборців), кожен поліграфолог витратить 90 тис. годин. Тобто процес розтягнеться десь на 40—50 років.

Читайте статтю: Поліграфолог Володимир Ведмідь: Обдурити детектор брехні – це те ж саме, що обдурити холодильник

Під судом і слідством

Крім того, навіть у процесі розслідування злочинів використання поліграфа можливе лише за добровільної згоди особи. Це передбачено ст.8 закону «Про оперативно-розшукову діяльність».

Застосування поліграфів правоохоронними органами визначено низкою підзаконних актів. Так, Інструкція МВС України, прийнята у 2004 р., регулює тільки внутрішньовідомче використання приладу, тобто для відбору кандидатів на службу, під час кадрових перевірок та проведення внутрішніх службових розслідувань. А прийнята у 2013 р. інструкція колишнього Міністерства доходів і зборів регулює використання поліграфів у різних аспектах діяльності органів Державної фіскальної служби, у тому числі щодо цивільних осіб, де відповідна процедура визначена як «психофізіологічне інтерв’ю із застосуванням поліграфа».

Разом з тим результати використання «детектора брехні» набувають сили доказу тільки у рамках призначеної судової експертизи. Порядок проведення судових експертиз регламентується законом «Про судову експертизу» та Кримінальним процесуальним кодексом. Останній детально розписує тільки проведення обов’язкових експертиз, у той час як факультативні можуть бути призначені на розсуд суду.

Призначене в рамках кримінального, цивільного та інших видів судочинства вказане дослідження зазвичай називається «судовою психофізіологічною експертизою з використанням поліграфа». При цьому застосування приладу є лише одним з методів дослідження, які використовує експерт.

Торкаючись проблеми доказового значення результатів застосування поліграфа, потрібно враховувати, що доказом визнаються результати конкретних слідчих дій, у тому числі отримані за допомогою психофізіологічного поліграфного тестування, а не самі по собі показники приладу. Останні мають лише орієнтовні значення. Практиці відомі помилки, допущені правоохоронними органами і судом, які приймали за абсолютну істину результати поліграфа.

Отже, доки до КПК не будуть унесені зміни, які регламентують проведення експертизи з використанням поліграфа, жодного громадянина неможливо змусити її пройти, крім як за рішенням суду.

Статистичні показники щодо незаконних засуджень, притягнення невинних осіб до відповідальності, незаконних дій щодо підозрюваних та обвинувачених з боку працівників силових відомств в Україні, як і в інших державах, вимагають радикальних підходів і методів протидії.

Однак чинний КПК містить «підводні камені», використовуючи які навіть свідка у кримінальній справі можна направити на проходження певної експертизи. Зважаючи на вітчизняні правозастосовні реалії, які були неодноразово підтверджені рішеннями Європейського суду з прав людини, від свідка до підозрюваного — лише один крок.

Читайте статтю: Детектор лжи: модная игрушка или реальный способ отличить правду от лжи

Суб’єктивні результати

Головною проблемою використання поліграфа є цілковита залежність отриманих результатів від експерта, який проводить таку перевірку. З огляду на те що в судовому реєстрі спеціалістів-поліграфологів немає, з точки зору законодавства в Україні відсутні «якісні» фахівці.

Учені та практики стверджують, що поліграф є засобом проведення психофізичного дослідження та надання експертного висновку з описанням такої процедури, але не визначають ступеня об’єктивності висновку на підставі отриманих результатів. Адже йдеться про спроможність експертного висновку стати доказом. І якщо поліграфолог «щось недобачить» або ж «недочує» чи спрацює людський фактор, то невинна людина може в одну мить перетворитися на злочинця.

У свою чергу, рішення про необхідність примусової перевірки політичної волі принижує честь і гідність

громадян України, у тому числі тих, які перебувають на непідконтрольних територіях. Суть дослідження на поліграфі зводиться до виявлення емоційних реакцій особи на ті чи інші запитання. Втім, психофізіологічний стан осіб, які проживають на окремих територіях Донецької та Луганської областей, істотно відрізняється від стану людини в мирному та повсякденному середовищі.

На жаль, жоден прилад не дасть відповіді на запитання, чи пов’язано емоційне збудження та стрес особи з правопорушеннями, які вона вчиняла чи сприяла їх вчиненню. Доки такі прилади не будуть винайдені, питанням розслідування кримінальних і військових справ повинні займатися компетентні органи, суворо дотримуючись не лише положень КПК, а й міжнародних стандартів та презумпції невинуватості.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Олег РИБАЛЬЧЕНКО,
директор ТОВ «Кадрова безпека»:

— У наших чиновників, як і у пересічних громадян, сформувалося дещо хибне уявлення про проведення досліджень з використанням поліграфа. Це не індикатор брехні, який сигналізує про неправдиву відповідь на певне запитання, а пристрій, за допомогою якого експерт проводить тестування.

Аби мати 99-відсоткову впевненість у висновку щодо причетності особи до тих чи інших подій або правопорушень, інколи доводиться поставити кілька десятків дотичних запитань. І саме від досвіду поліграфолога залежить, чи буде запитання сформульоване таким чином, аби пристрій зафіксував певну реакцію.

Якщо ж поліграфи вручити першому-ліпшому слідчому й навіть дати йому перелік запитань, складених професіоналом, кінцевий результат не матиме більшої ймовірності, ніж 50 на 50.

Користуйтеся консультацією: Застосування поліграфа в Україні: правові підстави