Процесуальне законодавство не передбачає «роз’яснення порядку виконання судового рішення», це питання не входить до «роз’яснення змісту судового рішення», передбаченого ст. 254 КАС України (ВС/КАС у справі № 806/984/18 від 01 вересня 2020 р.)

Фабула судового акту: Загалом мало кому зрозуміло узагалі навіщо процесуальні кодекси передбачаються право учасника справи звернутися із заявою про роз’яснення судового рішення і обов’язок суду таку заяву прийняти та за наслідками розгляду – «роз’яснити» або відмовити у розгляді.

Очевидно, що будь який суддя ніколи самостійно не визнає, що ухвалене ним рішення має будь - які недоліки, є неясним і має бути викладене у більш зрозумілій формі. У кращому випадку помічник судді просто копіпастить текст рішення в ухвалу про роз’яснення рішення і на цьому ставить крапку. А як правило судді просто відмовляють у розгляді таких заяв, посилаючись, наприклад, на те що заявник намагається дізнатися, яким чином виконувати рішення, а не НЕ розуміє його зміст.

Ну і справді, що поганого в тому, що сторона у справі намагається дізнатися про порядок і спосіб виконання рішення суду, коли у рішення написана якась суцільна дурня, і ніхто взагалі разом із державними виконавцями не знає як його виконувати?...

Але не передбачено «чинним законодавством», зокрема статтею 254 КАС України.

В цій справі суд зобов’язав орган Держгеокадастру затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду. Орендар також просив зобов’язати орган Держгеокадастру надати звіт про виконання рішення в порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, і суд апеляційної інстанції таке прохання задовільнив.

Через рік орган Держгеокадастру посилаючись на те, що начебто виконав рішення суду, звернувся до суду із заявою про роз’яснення змісту рішення, яке начебто йому незрозуміло. Дійсно, «про який звіт може йти мова, якщо рішення виконано…»

Суд апеляційної інстанції, з яким погодився ВС, відмови у задоволенні такої заяви з цієї ж самої причини: порядок та спосіб виконання рішення судом не роз’яснюється.

Цікавим моментом у цій справі є також висновок ВС про те, що і суд апеляційної інстанції за наслідками перегляду відмови суду першої інстанції має процесуальне право зобов’язувати суб’єкт владних повноважень надати звіт про виконання рішення суду у встановлений строк. Сам же суб’єкт владних повноважень у касаційній скарзі наполягав на тому, що таке право є виключно у суду першої інстанції.

Аналізуйте судовий акт: Роз’яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності та викладенні у більш зрозумілій формі (ВСУ від 13 липня 2016 року у справі № 21-452iп16)

Так формальне порушення є! Але чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття? (ВС/КАС у справі № 825/2328/16 від 22 травня 2020р.)

Судове рішення ПОВИННО бути направлено сторонам судом незважаючи на його розміщення в ЄДРСР (ВС/КАС у справі № 404/4551/19 від 11.08.2020)

Судовий збір за декілька прохань суду «визнати протиправним акт», «скасувати», «визнати нечинним», «зобов’язати прийняти рішення», тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру (ВС/КЦС, №640/21330/18 від 12 листопада 2019р.

Суд: за неподання звіту про виконання судового рішення наклав на керівника - міністра юстиції України штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму, а саме 38 420, 00 грн (Окружний адміністративний суд м. Києва, № 826/490/18,12.12.19)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 806/984/18

адміністративне провадження № К/9901/35602/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

розглянувши у порядку попереднього судового засідання

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сушка О.О., Мацького Є.М., Залімського І.Г. від 26 листопада 2019 року

у справі №806/984/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі також - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 23 січня 2018 року № Д-16036/0-277/0/22-18 у затвердженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 50,1796 га для ведення фермерського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки площею 50,1796 га для ведення фермерського господарства в оренду ОСОБА_1 .

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року позов задоволено.

3. Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі, в якому просив зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подати до суду звіт про виконання рішення суду від 12 квітня 2018 року; накласти на керівника суб`єкта владних повноважень - виконуючого обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - Козакова С.В., штраф у сумі передбаченій чинним законодавством.

4. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки наказом від 18 жовтня 2018 року №6-4132/14-18-СГ відповідач виконав рішення суду від 12 квітня 2018 року у справі №806/984/18.

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року скасовано та постановлено нову, якою зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 806/984/18 протягом двох тижнів після отримання копії судового рішення.

6. 23 жовтня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області подано до суду апеляційної інстанції заяву про роз`яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року.

7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про роз`яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року відмовлено.

8. 20 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про роз`яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року.

9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №806/984/18 між суддями від 31 серпня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

10. Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №806/984/18.

11. 31 січня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

ІІ. ОЦІНКА РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у вказаній заяві не зазначено жодних обставин, які б утруднювали виконання судового рішення у справі та вказували на підстави для роз`яснення такого. Суд апеляційної інстанції зазначив, що зміст судового рішення є зрозумілим, а тому відсутні підстави передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для роз`яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

13. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується із рішенням суду апеляційної інстанції, оскільки воно, на його думку, є незаконним та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 13 серпня 2019 року вказав на невиконання судового рішення та зобов`язав подати звіт про його виконання, однак наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 18 жовтня 2018 року №6-4132/14-18-СГ «Про затвердження документації із землеустрою» виконано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року, тому скаржник звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення.

14. Крім того, відповідач зазначає про те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки відповідно до статті 382 КАС України у даній справі зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення може лише Житомирський окружний адміністративний суд.

15. Від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що вона не підлягає задоволенню, оскільки текст рішення суду апеляційної інстанції труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеному тлумаченню шляхом його роз`яснення не підлягає. Крім того, позивач не погоджується із тим, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року скаржником виконано.

IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

17. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

18. Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

19. За правилами статті 254 КАС України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

20. Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

21. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

22. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

23. Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

24. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №22а-11177/08.

25. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

26. За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

27. У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

28. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16.

29. Як встановлено судом апеляційної інстанції, у заяві про роз`яснення судового рішення заявник просить роз`яснити порядок виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, а саме яким чином виконати рішення суду. Проте чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

30. Таким чином, із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду апеляційної інстанції від 13 серпня 2019 року, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статті 254 КАС України.

31. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що з заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що суб`єкту владних повноважень незрозумілий саме порядок та спосіб виконання рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, натомість чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку його виконання.

32. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2018 року у справі №808/1298/15.

33. Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

34. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

35. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, що текст постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року труднощів для розуміння не викликає, суть рішення зрозуміла та недвозначна, спосіб, у який викладено резолютивну частину вказаного рішення, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.

36. Доводи скаржника, що суд апеляційної інстанції не мав права приймати рішення про зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 806/984/18 протягом двох тижнів після отримання копії цього судового рішення не ґрунтуються на приписах процесуального законодавства, оскільки таке рішення прийнято за наслідками апеляційного перегляду ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні відповідної заяви.

37. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

38. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

39. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

40. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

41. Суд у цій справі також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

42. За таких обставин, враховуючи положення статті 350 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд питання щодо роз`яснення судового рішення вирішив у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

43. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст.139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Н.В. Коваленко