Стаття 4. Вимоги до пунктів розбирання транспортних засобів, знятих з обліку

1. Пункт розбирання транспортних засобів, знятих з обліку, повинен:

1) мати спеціально відведені відповідно обладнані місця (майданчики, складські приміщення) для накопичення та зберігання транспортних засобів, знятих з обліку, які повинні бути вкриті неруйнівним і непроникним для небезпечних речовин матеріалом (асфальтом, бетоном, керамзитобетоном, полімербетоном), облаштовані ливневою каналізацією;

2) розташовуватися на земельній ділянці площею не менш як 1000 квадратних метрів і мати виробничі приміщення для розбирання на складові частини транспортних засобів, знятих з обліку;

3) мати складські приміщення, які повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, засобами протипожежної безпеки, засобами індивідуального захисту персоналу, який працює з небезпечними відходами, та відповідними інструкціями з техніки безпеки;

4) мати спеціально відведені та відповідно обладнані місця (майданчики, складські приміщення) для зберігання небезпечних відходів, які повинні бути обладнані стаціонарними або пересувними вантажно-розвантажувальними механізмами;

5) забезпечувати оброблення відходів, що утворилися у процесі розбирання транспортних засобів, самостійно, за наявності дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, а в разі оброблення небезпечних відходів - ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, або передавати їх для оброблення суб’єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають такий дозвіл чи ліцензію, відповідно до статей 16 і 27 Закону України "Про управління відходами";

{Пункт 5 частини першої статті 4 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 }

6) бути внесений до Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, знятих з обліку;

7) мати систему екологічного менеджменту, сертифіковану за стандартами Міжнародної організації із стандартизації (ISO) серії 1400 або за аналогічним національним стандартом.

2. Пункт розбирання транспортних засобів, знятих з обліку, здійснює:

1) приймання, складування та зберігання транспортних засобів, знятих з обліку, таким чином, щоб унеможливити пошкодження компонентів та витікання технічних рідин;

2) розбирання транспортних засобів, знятих з обліку, на складові частини та елементи, яке дасть змогу у подальшому забезпечити їх оброблення та/або захоронення спеціалізованими підприємствами, діяльність яких відповідає вимогам законодавства про відходи;

3) перевезення відходів, що утворилися у процесі розбирання прийнятих на оброблення транспортних засобів, знятих з обліку, від місць приймання до підприємств, що здійснюють підготовку до оброблення та оброблення складових частин та елементів транспортних засобів, знятих з обліку, окремо від побутового та промислового сміття, а також забезпечує недопущення зливання технічних рідин і мастил у систему каналізації;

4) щороку до 1 квітня року, що настає за звітним, надання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, звіту про транспортні засоби, зняті з обліку, утилізовані ним протягом звітного періоду.

3. Пункт розбирання транспортних засобів, знятих з обліку, у своїй діяльності повинен застосовувати такі технологічні процеси при поводженні із складовими частинами та елементами, що утворюються у процесі оброблення знятих з експлуатації транспортних засобів, знятих з обліку:

1) демонтаж акумуляторних батарей і ємностей із зрідженим газом (за наявності);

2) видалення або нейтралізацію вибухонебезпечних компонентів (зокрема, подушок безпеки);

3) окреме зливання та зберігання рідин, у тому числі палива, моторного і трансмісійного мастила, робочих рідин систем гідроприводу, охолоджуючих рідин, гальмівних рідин, рідин із системи кондиціонування та інших рідин, що містяться у транспортних засобах, знятих з обліку, якщо це не перешкоджатиме подальшому відновленню деталей, вузлів і агрегатів з використанням стаціонарних або мобільних (модульних) установок для осушення транспортних засобів, знятих з обліку, заснованих на пневматичному принципі, з окремим збиранням рідин;

4) демонтаж усіх компонентів, що містять ртуть;

5) демонтаж усіх компонентів, що містять екологічно небезпечні матеріали і мають відповідне маркування, або зазначених у керівництві з демонтажу, що підлягають демонтажу на стадії підготовки до оброблення;

6) демонтаж каталітичних нейтралізаторів і сажових фільтрів;

7) демонтаж металевих деталей, що містять мідь, алюміній чи магній, якщо такі метали не можуть бути відокремлені на стадії дроблення матеріалів;

8) демонтаж покришок, великих вузлів і деталей з пластмаси (бамперів, комбінацій приладів, ємностей для рідин), якщо такі матеріали не можуть бути відокремлені на стадії дроблення, із забезпеченням спрощення процедури їх подальшої переробки;

9) сортування та накопичення відходів за видами, кодами та найменуваннями згідно з Національним переліком відходів, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами протягом одного року з моменту їх утворення відповідно до частини третьої статті 13 Закону України "Про управління відходами";

{Пункт 9 частини третьої статті 4 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 }

10) зберігання твердих відходів на відкритому майданчику або у виробничих приміщеннях з асфальтовим чи бетонним покриттям;

11) складування акумуляторів і мастильних фільтрів в окремих спеціальних контейнерах.