Діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб’єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.
Теплогенеруючі організації, які використовують різні технології виробництва теплової енергії, мають рівні права доступу на ринок теплової енергії.
Споживач або суб’єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо.
Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. У разі якщо така організація не є теплотранспортуючою, то теплотранспортуюча організація не має права відмовити теплогенеруючій організації у транспортуванні теплової енергії, якщо це дозволяють технічні можливості системи.
Теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Газопостачання об’єктів у сфері теплопостачання припиняється у разі порушення теплогенеруючими, теплопостачальними організаціями строку розрахунків за фактично спожитий природний газ та/або у разі відбору природного газу за відсутності у таких організацій планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць, що виділяється постачальником згідно з договором на постачання природного газу, та/або в разі невиконання вимог статті 19 - 1 цього Закону. Таке припинення здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 19 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 423-VIII від 14.05.2015 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Самовільне відключення власника приміщення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання (Справа № 6-1192 цс15, 11.11.15)
Ситуація, що стала предметом цієї судової справи, на перший погляд здається нескладною, втім стала предметом розгляду вищої судової інстанції. Власник квартири свого часу не уклав договір на надання послуг централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення з відповідним енергопостачальником, але теплова енергія у його квартиру надавалась. Він також не в повному обсязі виконував свої обов’язки по здійсненню щомісячних розрахунків за теплопостачання та обслуговування мереж опалення, що призвело до утворення заборгованості.
Крім того, власник квартири самовільно, не дотримуючись встановленого порядку, відключив свою квартиру від мереж централізованого опалення.
Позиція судів в цій справі була єдиною, - позов комунального підприємства про стягнення з власника квартири заборгованості за послуги задовольнити, виходячи з приписів, що містяться в статті 19 Закону України «Про теплопостачання», статтях 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Оскільки в судовій практиці в цій категорії справ мали місце і протилежні рішення, наприклад, відмова у позові з підстав відсутності доказів фактичного надання послуг з централізованого теплопостачання до квартири, справу було розглянуто Верховним Судом України.
При цьому ВСУ, залишивши попередні судові рішення без змін, сформував правову позицію, зміст якої зводиться до наступного: самовільневідключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВСУ у справі за № 6-1192 цс15: Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил № 630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином КП «Ізмаїлтеплокомуненерго» виконало свої зобов’язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобов’язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.
Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.