Стаття 7. Суб’єкти судово-експертної діяльності

Про судову експертизу (ЗМІСТ) Інші закони

5867

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

{Частина перша статті 7 в редакції Законів № 2147-VIII від 03.10.2017 , № 187-IX від 04.10.2019 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }

До державних спеціалізованих установ належать:

науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;

експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

{Частину четверту статті 7 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 }

{Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року; в редакції Закону № 1992-IV від 09.09.2004 }

Попередня

7/28

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: При обранні компетентної для проведення судово-психіатричної експертизи установи, слід виходити не з форми її власності, а з сфери управління її діяльністю та організації державного контролю (МОЗ) (ВС КЦС №337/3351/20 від 18.09.2024 р.)
Спадкоємець за законом - племінниця, розраховувала отримати спадщину після смерті батька та його брата (свого дядька) за правом представлення. Проте виявилось що у спадковій справі є заповіт, яким дядько заповідав все іншій особі. Племінниця вважала, що цей заповіт складений з порушенням закону і не відображає дійсну волю заповідача бо дядько помер у віці 74 років внаслідок тяжкої хвороби, перебував на стаціонарному лікуванні і його лікували за допомогою сильнодіючих знеболювальних препаратів. Через три дні після виписки з лікарні, знаходячись під дією цих препаратів, склав заповіт за п`ять днів до смерті. Племінниця вважала, що дядько на момент складення заповіту не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, отже просила визнати недійсним заповіт.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, урахувавши зроблений за клопотанням позивачки висновок посмертної судово-психіатричної експертизи та показання допитаних у судовому засіданні свідків, дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивачки.

Проте відповідач (спадкоємець за заповітом) подав касаційну скаргу, яку обґрунтовував тим що суди не звернули увагу, що комунальний заклад «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради не є державною спеціалізованою судово-психіатричною установою Міністерства охорони здоров`я України і не мав права проводити судово-психіатричну експертизу. Згідно чинного законодавства судово-психіатричні експертизи проводити мають право лише дві установи: «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерство охорони здоров`я України» та «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».

Відмовляючи у касаційній скарзі, ВС КЦС спростував доводи відповідача та зазначив: Читати повністю

Популярні новини