Стаття 9. Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності

У кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу Національної поліції або начальником відокремленого підрозділу територіального органу Національної поліції, органу Служби безпеки України, оперативного підрозділу органу Державного бюро розслідувань, Державної прикордонної служби України, охорони вищих посадових осіб, Служби зовнішньої розвідки України, Директором Бюро економічної безпеки України або керівником територіального управління Бюро економічної безпеки України, органу, установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, підрозділу Національного антикорупційного бюро України або його уповноваженим заступником.

{Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 85/98-ВР від 05.02.98 , № 312-XIV від 11.12.98 , № 2246-III від 18.01.2001 , № 3111-III від 07.03.2002 , № 662-IV від 03.04.2003 , № 3200-IV від 15.12.2005 , № 1254-VI від 14.04.2009 , № 3334-VI від 12.05.2011 , № 4652-VI від 13.04.2012 , № 406-VII від 04.07.2013 , № 1698-VII від 14.10.2014 , № 794-VIII від 12.11.2015 , № 901-VIII від 23.12.2015 , № 285-IX від 12.11.2019 , № 1150-IX від 28.01.2021 }

Контроль за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюється Національною поліцією, Бюро економічної безпеки України, Службою безпеки України, Державним бюро розслідувань, Службою зовнішньої розвідки України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Управлінням державної охорони України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, розвідувальним органом Міністерства оборони України, Національним антикорупційним бюро України.

{Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 85/98-ВР від 05.02.98 , № 312-XIV від 11.12.98 , № 3111-III від 07.03.2002 , № 662-IV від 03.04.2003 , № 3200-IV від 15.12.2005 , № 1254-VI від 14.04.2009 , № 4652-VI від 13.04.2012 , № 5463-VI від 16.10.2012 , № 406-VII від 04.07.2013 , № 1698-VII від 14.10.2014 , № 794-VIII від 12.11.2015 , № 901-VIII від 23.12.2015 , № 1492-VIII від 07.09.2016 , № 285-IX від 12.11.2019 , № 1150-IX від 28.01.2021 }

На особу, яка підозрюється в підготовці до вчинення злочину, переховується від органів досудового розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється. Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується начальником або уповноваженим заступником начальника органу Національної поліції або начальником відокремленого підрозділу територіального органу Національної поліції, підрозділу Національного антикорупційного бюро України, органу Служби безпеки України, Директором Державного бюро розслідувань або його уповноваженим заступником, керівником територіального органу або його уповноваженим заступником, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, розвідувального органу Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, Директором Бюро економічної безпеки України або його уповноваженим заступником, керівником територіального органу або його уповноваженим заступником, органу або установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. У постанові зазначаються місце та час її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи. Про заведення оперативно-розшукової справи протягом доби письмово повідомляється прокурор.

{Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2246-III від 18.01.2001 , № 3111-III від 07.03.2002 , № 662-IV від 03.04.2003 , № 3200-IV від 15.12.2005 , № 1254-VI від 14.04.2009 , № 3334-VI від 12.05.2011 , № 4652-VI від 13.04.2012 , № 406-VII від 04.07.2013 , № 1698-VII від 14.10.2014 , № 794-VIII від 12.11.2015 , № 901-VIII від 23.12.2015 , № 2720-VIII від 16.05.2019 , № 1150-IX від 28.01.2021 }

При перевірці осіб у зв’язку з допуском їх до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках, у зв’язку з призначенням на посади в розвідувальних органах України або залученням до конфіденційного співробітництва з такими органами, доступом осіб до розвідувальної таємниці, а також осіб, яким надається дозвіл на перебування без супроводу в контрольованих та стерильних зонах, зонах обмеженого доступу, що охороняються, та критичних частинах таких зон аеропортів, оперативно-розшукова справа не заводиться. Така перевірка повинна тривати не більш як два місяці.

{Частина четверта статті 9 в редакції Закону № 2246-III від 18.01.2001 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3412-VI від 19.05.2011 , № 1965-VIII від 21.03.2017 ; в редакції Закону № 912-IX від 17.09.2020 }

Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням слідчого судді з метою виявлення, попередження чи припинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.

{Частина п’ята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2246-III від 18.01.2001 , № 965-IV від 19.06.2003 , № 1130-IV від 11.07.2003 , № 4652-VI від 13.04.2012 }

При наявності достатніх підстав дозвіл на проведення оперативно-розшукової діяльності дає керівник відповідного оперативного підрозділу, який несе відповідальність за законність здійснюваних заходів відповідно до чинного законодавства.

При застосуванні оперативно-розшукових заходів працівники оперативних підрозділів зобов’язані враховувати їх відповідність ступеню суспільної небезпеки кримінально протиправних посягань та загрозі інтересам суспільства і держави.

{Частина сьома статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }

У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, щодо якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національна поліція, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Управління державної охорони України, Бюро економічної безпеки України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, розвідувальний орган Міністерства оборони України, розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Служба зовнішньої розвідки України, Національне антикорупційне бюро України зобов’язані невідкладно поновити порушені права і відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки в повному обсязі.

{Частина восьма статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 85/98-ВР від 05.02.98 , № 312-XIV від 11.12.98 , № 2246-III від 18.01.2001 , № 3111-III від 07.03.2002 , № 662-IV від 03.04.2003 , № 3200-IV від 15.12.2005 , № 1254-VI від 14.04.2009 , № 4652-VI від 13.04.2012 , № 5463-VI від 16.10.2012 , № 406-VII від 04.07.2013 , № 1698-VII від 14.10.2014 , № 794-VIII від 12.11.2015 , № 901-VIII від 23.12.2015 , № 1492-VIII від 07.09.2016 , № 285-IX від 12.11.2019 , № 1150-IX від 28.01.2021 }

Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

Забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України. Забороняється оприлюднювати або надавати зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або непроведення стосовно певної особи оперативно-розшукової діяльності до прийняття рішення за результатами такої діяльності. Питання оприлюднення або надання такої інформації після прийняття рішення регулюється законом.

{Частина десята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1381-XIV від 13.01.2000 , № 2939-VI від 13.01.2011 , № 4652-VI від 13.04.2012 }

Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні системи в оперативно-розшуковій діяльності, повинні забезпечити можливість видавати дані про особу на запит органів досудового розслідування, прокуратури, суду. В місцях зберігання інформації повинна бути гарантована її достовірність та надійність охорони.

{Частина одинадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012 }

Одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені. Відомості, одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності, щодо підготовки до терористичних актів чи їх вчинення окремими особами та групами, зберігаються до 5 років.

{Частина дванадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 965-IV від 19.06.2003 }

Не підлягають передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, а також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або роботі, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

{Частина тринадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2246-III від 18.01.2001 }

Оперативно-розшукові заходи, пов’язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх виявлення та припинення, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров’я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України.

{Частина чотирнадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1381-XIV від 13.01.2000 , № 2246-III від 18.01.2001 , № 965-IV від 19.06.2003 , № 1130-IV від 11.07.2003 ; в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012 }

Спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця може проводитися з метою встановлення даних про особу та про її зв’язки у разі, коли є факти, які підтверджують, що нею готується тяжкий або особливо тяжкий злочин, для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб, а також з метою отримання розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.

{Частина п’ятнадцята статті 9 в редакції Законів № 1381-XIV від 13.01.2000 , № 4652-VI від 13.04.2012 }

Для одержання інформації забороняється застосовувати технічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров’ю людей та навколишньому середовищу.