Стаття 9-1. Особливості відступлення права вимоги за договором про надання фінансової послуги

1. Право вимоги за договором про надання фінансової послуги може бути відступлене фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати фінансову послугу, право вимоги за якою відступається, крім випадків, визначених законом. Під фінансовою послугою у цій статті розуміється надання коштів та банківських металів у кредит, надання кредиту в межах здійснення платіжних послуг відповідно до Закону України "Про платіжні послуги", а також надання гарантій.

У разі відступлення права вимоги за ломбардним кредитом забороняється внесення змін до договору про ломбардний кредит, які передбачають збільшення зобов’язання позичальника за таким кредитом понад вартість предмета застави, визначену в договорі про ломбардний кредит під час надання такого кредиту.

2. Право вимоги за зобов’язанням, що виникло на підставі договору про надання фінансової послуги, може бути відступлене юридичній особі або фізичній особі - підприємцю після закінчення строку виконання зобов’язання в повному обсязі, у тому числі на підставі вимоги кредитора про дострокове виконання такого зобов’язання.

3. Якщо право вимоги за договором про надання фінансової послуги до клієнта набувається особою, яка відповідно до законодавства не має права надавати таку фінансову послугу, до такої особи переходить право вимоги виключно в обсязі суми заборгованості за договором про надання фінансової послуги, що є на момент набуття такого права вимоги, без можливості збільшення такої суми заборгованості, у тому числі шляхом нарахування процентів, комісій чи інших додаткових платежів.

4. Положення частин першої, другої та третьої цієї статті не застосовуються до заміни кредитора у зобов’язанні у випадках, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

5. Відступлення права вимоги за договором про надання фінансової послуги відповідно до цієї статті може відбуватися на підставі договору купівлі-продажу відповідного права вимоги або іншого правочину, визначеного законодавством.

6. Правочин щодо відступлення права вимоги за договором про надання фінансової послуги є дійсним незалежно від наявності домовленості між фінансовою установою та боржником про заборону відступлення права вимоги або його обмеження. У такому разі фінансова установа не звільняється від зобов’язань або відповідальності перед боржником у зв’язку з порушенням фінансовою установою умови про заборону або обмеження відступлення права вимоги.

7. Фінансова компанія, яка має право надавати послугу з факторингу, не має права набувати (придбавати) права вимоги за договорами про надання фінансових послуг, укладеними із споживачами.

8. Боржник за договором про надання фінансової послуги зобов’язаний здійснити платіж новому кредитору, за умови що він отримав повідомлення від нового або первісного кредитора про заміну кредитора і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також зазначений новий кредитор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником свого обов’язку новому кредитору після отримання ним повідомлення, зазначеного в цій частині, звільняє його від виконання обов’язку первісному кредитору.

9. Первісний кредитор за договором про надання фінансової послуги повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, якщо інше не встановлено договором, за яким здійснюється відступлення права вимоги.

10. Положення частин другої, третьої, шостої та восьмої цієї статті не застосовуються до відступлення права вимоги за договорами про надання фінансових послуг, укладеними із споживачами. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється згідно із Законом України "Про споживче кредитування".

{Розділ II доповнено статтею 9 - 1 згідно із Законом № 4466-IX від 03.06.2025 }