Стаття 6. Публічна інформація з обмеженим доступом

Про доступ до публічної інформації (ЗМІСТ) Інші закони

10089

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

1. Інформацією з обмеженим доступом є:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

2. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

{Пункт 1 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

3. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

4. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

5. Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

{Частина п'ята статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 720-IX від 17.06.2020 , № 808-IX від 17.07.2020 ; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2024-IX від 27.01.2022 }

6. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.

{Частина шоста статті 6 в редакції Закону № 4711-VI від 17.05.2012 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 224-VII від 14.05.2013 ; в редакції Законів № 1700-VII від 14.10.2014 , № 912-IX від 17.09.2020 }

7. Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.

{Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1723-IX від 08.09.2021 }

8. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Попередня

6/26

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету деяких відповідальних посадовців (справа № 800/131/17, 15.05.17)

Доступ до публічної інформації. Як показало життя, з цим інститутом винакиє немало проблем. Існують тотальне нерозуміння суті доступу до публічної інформації як чиновниками, так і звичайними громадянами, системні порушення у порядку опрацювання запитів на таку інформацію. Судова справа, що коментується нижче, стосується саме цих проблем, при цьому фігурантом її є ніхто інший, як Вища рада правосуддя.

Вищим адміністративним судом України був задоволений позов Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан» до Вищої ради правосуддя про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Своїм рішення суд зобов'язав Вищу раду правосуддя надати позивачеві інформацію, запитувану в запиті, щодо розміру заробітної плати кожного члена Вищої ради правосуддя у січні 2017 року.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що запитувана позивачем інформація наказом Голови Вищої ради юстиції віднесена до переліку відомостей, які становлять службову інформацію. Крім того відповідач посилався на обов'язок членів Вищої ради правосуддя подавати щорічно до 1 квітня шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію за минулий рік, а також зазначав, що розмір винагороди членів Вищої ради правосуддя визначено частиною другою ст.21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

В своєму рішенні ВАСУ вказав, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі (ч. 3 цієї статті).

Особливої уваги заслуговує посилання суду на норму п. 2 ч. 2 ст. 61 Закону України «Про запобігання корупції», а саме, - не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, зокрема інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету або за рахунок технічної або іншої допомоги в рамках реалізації в Україні програм (проектів) у сфері запобігання, протидії корупції особам, зазначеним у пункті 1, пунктах "а" і "в" пункту 2 та пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, а також одержані цими особами за правочинами, які підлягають обов'язковій державній реєстрації, а також подарунки, які регулюються цим Законом.

Ненадання на запит інформації про розмір заробітної плати членів Вищої ради правосуддя за січень 2017 року з посиланням на характер такої інформації як службової суперечить вище наведеним нормам.

У зв’язку з цією судовою справою доречно нагадати, що проблемні питання, які виникають при розгляді подібних справ досить докладно розтлумачені в Постанові Пленуму ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 №10

Аналізуйте судовий акт: Спеціальний Закон України «Про доступ до публічної інформації» має пріоритет перед іншими і повинен виконуватися усіма розпорядниками інформації незалежно від законів, що регулюють їх діяльність (спр. № К/800/10319/16, 05.14.17)

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій управління ДФС (відповідач) щодо ненадання на його запит інформації, яка стосувалась сум заборгованості одного з підприємств по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Підставою подання позову стала відмова відповідача у наданні запитуваної інформації, оскільки вона, нібито, є інформацією з обмеженим доступом. При цьому ДФС послалось на приписи п.17.1.9 статті 17 Податкового кодексу України згідно з якими платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну або банківську таємницю.

Постановою окружного адміністративного суду позовні вимоги були задоволені повністю, але апеляційним судом прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегі суддів ВАСУ погодилась саме з рішенням суду першої інстанції, залишивши його в силі. При цьому ВАСУ зробив наступні висновки:

- з аналізу норм діючого законодавства слідує, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» як спеціальний закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами і повинен виконуватися усіма розпорядниками інформації незалежно від спеціального законодавства, що регулює їх діяльність;

- відповідач, при вирішенні питання про доступ до запитуваної позивачем інформації, повинен був керуватися не Податковим кодексом, а Законом;

- за приписами ч. 2 ст. 6 Закону обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності вимог, що зазначені в цьому законі;

- згідно з ч. 1 ст. 22 Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону. І цей перелік є вичерпним;

За висновком суду касаційної інстанції відповідач не надав обґрунтувань того, що запитувана позивачем інформація належить до інформації з обмеженим доступом, яка містить конфіденційну інформацію, державну, комерційну або банківську таємницю

Популярні новини