Стаття 27. Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах

4310

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів інформаційно-комунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і нормативів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.

{Частина перша статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законами № 596-VIII від 14.07.2015 , № 901-VIII від 23.12.2015 , № 124-IX від 20.09.2019 , № 1089-IX від 16.12.2020 }

Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.

{Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012 }

Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху не допускаються.

У разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Національної поліції, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.

{Частина четверта статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015 }

При виникненні місць концентрації дорожньо-транспортних пригод усі заходи щодо ліквідації їх причин та умов виконуються позачергово.

{Стаття 27 в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008 }

Попередня

29/61

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Вимоги одностороннього руху застосовуються в разі наявності відповідних дорожніх знаків, забороняючих проїзд у певному напрямку, обов’язок встановлення яких НЕ покладено на водія (Справа № 216/6636/19)

Вимоги Правил дорожнього руху (далі за текстом - ПДР) іноді можуть бути зарозумілими, проте не є суперечливими та регулюють всі відносини, що можуть виникнути у сфері дорожнього руху, у зв’язку із чим до останнього не може застосовуватись так зване звичаєве право. Проте цього не можна сказати про «оформлення» вказаних вимог у повсякденному житті, особливо щодо зовнішніх «проявів» організації дорожнього руху, обов’язок виконання чого лежить аж ніяк не на учасникові дорожнього руху, внаслідок чого останній не може нести будь-якої відповідальності, як кримінальної так і адміністративної.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, через рух на зустріч потоку транспортних засобів всупереч вимог дорожнього знаку 5.5 "Дорога з одностороннім рухом", внаслідок чого скоїв ДТП, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 виїжджаючи на вулицю Толстого в м. Кривий Ріг та рухаючись в бік вулиці Шевченка не був жодним чином обізнаний у забороні здійснення руху у цьому напрямку через відсутність відповідних дорожніх знаків, а навпаки керувався виключно дорожніми знаками 1.2 Небезпечний поворот ліворуч. 1.32 Пішохідний перехід та 2.3 Головна дорога, які знаходяться перед перехрестям з вулицею Кривбасівською.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив те, що ОСОБА_1 жодних вимог ПДР не порушував, оскільки рухався по дорозі в напрямку руху якого встановлено дорожній знак пріоритету 2.3 «Головна дорога», та не є відповідно до ч.2 ст. 27 ЗУ «Про дорожній рух» особою, відповідальною за організацію дорожнього руху, у зв’язку із чим не може бути притягнутий до відповідальності через неузгодженість та суперечність дорожнього знаку 5.5 "Дорога з одностороннім рухом", за вимогами якого дозволяється рух лише в одному напрямку, та дорожнього знаку пріоритету 2.3 «Головна дорога», який дозволяє рух у протилежному, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у рішенні від 06.06.19 у справі № 742/3127/16-ц.

Необхідно звернути увагу читачів на докази, якими захисник доводив правомірність дій ОСОБА_1, а саме на лист Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської ради, згідно якого в напрямку руху ОСОБА_1 по вул. Толстого в м. Кривий Ріг перед перехрестям з вулицею Кривбасівською дійсно розташовані дорожні знаки 1.2 Небезпечний поворот ліворуч. 1.32 Пішохідний перехід та 2.3 Головна дорога, що вказує на відсутність причинного зв`язку між діями особи, яка притягується до відповідальності, і наслідками, що виключає його адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією. Вказаний лист отримано на адвокатський запит.

Судом першої інстанції не було надано оцінки ні вказаному листу Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської ради, ні поясненням ОСОБА_1, за якими останній виїжджав з території ПП "Полімергазтепловодбуд", керуючись при цьому дорожніми знаками 1.2 Небезпечний поворот ліворуч. 1.32 Пішохідний перехід та 2.3 Головна дорога, що знаходились перед перехрестям з вулицею Кривбасівською в напрямку його руху, тобто дозволяли рух по вул. Толстого в напрямку до перехрестя з вул. Шевченка.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 вини у порушенні вимог знаку 5.5 ПДР України, а отже й складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв’язку із чим скасував постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2019 року із закриттям провадження у справі.

Читайте статтю: Стаття 130 КУпАП: право на касаційне оскарження за практикою ЄСПЛ (частина 6)

Популярні новини