Стаття 1. Визначення термінів

Про безоплатну правничу допомогу (ЗМІСТ) Інші закони

710

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:

1) безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел;

2) законні представники - батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, опікуни, піклувальники, помічники, зареєстровані органом опіки і піклування, дієздатних фізичних осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки, та інші особи, визначені законом, представники закладів, які виконують функції опікунів і піклувальників;

{Пункт 2 частини першої статті 1 в редакції Закону № 3022-IX від 10.04.2023 }

3) правнича допомога - надання правничих послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення;

4) правничі послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації;

5) правопросвітництво - комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня правової свідомості, культури та освіченості осіб, які перебувають під юрисдикцією України, у тому числі розповсюдження інформації про захист прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, виконання їх обов’язків, роз’яснення щодо порядку надання безоплатної правничої допомоги та доступу до неї.

{Частину першу статті 1 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 3022-IX від 10.04.2023 }

1/36

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний своєчасно вирішувати питання щодо призначення адвоката для забезпечення права,що гарантоване Конституцією України, (Справа № К/800/11028/16, 06.07.17)

У грудні 2015 року позивач звернулась до місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (відповідач) про надання їй безоплатної вторинної правової допомоги для оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури області про відмову у порушенні дисциплінарного провадження від 23 жовтня 2015 року.

Станом на час звернення до суду центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги не було призначено адвоката для захисту прав позивача за наказом від 20 листопада 2015 року, і лише 12 березня 2016 року відповідачем видано доручення про надання позивачеві правової допомоги адвокатом.

Постановою окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд виходив з судження про те, що відповідачем не було допущено бездіяльності при наданні безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI не визначено строк, протягом якого відповідач зобов'язаний призначити заявнику компетентного адвоката.

Апеляційний адміністративнтй суд 23 березня 2016 року скасував це рішення та прийняв нове, яким адміністративний позов задоволено частково - визнав протиправною бездіяльність місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо своєчасного забезпечення безоплатною вторинною правовою допомогою. З цим рішення погодився і суд касаційної інстанції.

ВАСУ, зокрема, зазначив, що відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Отже, призначаючи адвоката лише 12 березня 2016 року, на підставі наказу від 20 листопада 2015 року, тобто після спливу строку на оскарження рішення кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатів про відмову у порушенні дисциплінарного провадження від 23 жовтня 2015 року, центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги порушені розумні строки для надання такої допомоги, не здійснено всіх можливих дій щодо пошуку адвоката, включеного до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, та укладання відповідного договору, для повного захисту позивача.

Відповідно до законодавства України місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний своєчасно вирішувати питання щодо призначення адвоката для забезпечення суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, що гарантована Конституцією України, тому доводи касаційної скарги з приводу не порушення відповідачем строків для призначення адвоката через відсутність законодавчо встановленого порядку та наявність відмов адвокатів від надання позивачу правової допомоги є необґрунтованими.

У зв’язку із зазначеним доречно нагадати, що Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI визначено поняття правової допомоги, як надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення.

Також у Законі окреслено поняття безоплатної первинної та вторинної правової допомоги:

- безоплатна первинна правова допомога охоплює такі види правових послуг, як надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних);

- безоплатна вторинна правова допомога, включає такі види правових послуг (згідно чистини другої статті 13 Закону): захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Право на таку допомогу мають:

малозабезпечені особи, якщо їхній середньо місячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму; інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб; діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування; внутрішньо переміщені особи; затримані особи; ветерани війни, учасники АТО. Вичерпний перелік осіб, які мають право на таку допомогу, наведенний у статтях 13, 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Забезпечення представництва інтересів суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу здійснюється Центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Самі правові послуги безоплатної вторинної правової допомоги надають адвокати, відібрані за результатами конкурсу.

Тобто, після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає цю допомогу на постійній основі за контрактом або укладає договір з адвокатом, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Звернення про надання одного з видів правових послуг подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Популярні новини