Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Про адвокатські внески та обов’язок адвокатів підвищувати свою кваліфікацію Про адвокатські внески та обов’язок адвокатів підв...

Про адвокатські внески та обов’язок адвокатів підвищувати свою кваліфікацію

Відключити рекламу
 - tn1_pro_advokatski_vneski_ta_obov_yazok_advokativ_pidvishchuvati_svoyu_kvalifikatsiyu_5c6be0c37c5f7.jpg

Цільове призначення, або для чого адвокати сплачують щорічні внески

Зазначені платежі передбачені п.2 ч.1 ст.58 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі — Закон про адвокатуру) і називаються щорічними внесками адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування (далі — внески).

Дане поняття розкривається в пп.1.1 Положення про внески на забезпечення адвокатського самоврядування, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України №72 від 16 лютого 2013 року (в редакції Рішення Ради адвокатів України №75 від 4–5 липня 2014 року, що надалі іменується Положенням про внески). У ньому такі внески визначені як грошові кошти, що надходять організаційним формам адвокатського самоврядування, які мають статус юридичної особи, відповідно до Закону про адвокатуру, з метою забезпечення гарантій незалежності Адвокатури України від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, будь-яких інших органів, установ, організацій, фізичних і юридичних осіб для реалізації органами адвокатського самоврядування повноважень, визначених цим Законом.

Отже, особливістю внесків є те, що:

  • по-перше, їх отримувачами є лише органи адвокатського самоврядування;
  • по-друге, ці органи повинні мати статус юридичної особи;
  • по-третє, такі кошти є важливою частиною утримання названих структур, що закріплено в ч.1 ст.58 Закону про адвокатуру;
  • по-четверте, вони покликані забезпечити реалізацію завдань адвокатського самоврядування.

Адвокатське самоврядування: коротко про головне

Відповідь на це питання конкретизує іншу проблему: “А куди ж повинні йти щорічні внески?”.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону про адвокатуру адвокатське самоврядування — гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Для розуміння цього явища потрібно знати:

  • його завдання, перелік яких встановлено ст.44 Закону про адвокатуру;
  • систему його органів, або організаційних форм, передбачену ст.ст.46–56 цього ж Закону.

Додатково ст.45 Закону про адвокатуру виокремлює Національну асоціацію адвокатів України (НААУ), яка є недержавною некомерційною професійною організацією та об’єднує всіх адвокатів України.

Ця юридична особа має доволі цікавий статус: до системи органів адвокатського самоврядування вона не входить, однак утворюється з метою забезпечення реалізації його завдань та діє через його організаційні форми.

Тобто:

  • діяльність НААУ також фінансується за рахунок внесків;
  • органи адвокатського самоврядування є виконавчими структурами цієї професійної організації.

Завдання адвокатського самоврядування

Завданнями, реалізацію яких повинна забезпечити НААУ, є:

1) забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності;

2) підтримання високого професійного рівня адвокатів;

3) утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

4) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності;

5) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність;

6) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України;

7) участь у формуванні Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному законом.

Як бачимо, деякі завдання стосуються адвокатури в цілому та правосуддя. Однак, коли йдеться про внески, адвокатів турбує реалізація тих завдань, що можуть торкнутися їх особисто, зокрема, зазначених у пунктах 1, 2 і 4 наведеного переліку.

Захист прав адвокатів як необхідна умова адвокатської діяльності

Згідно з рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року №74 було утворено Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ (надалі — Комітет).

У п.2.1 Положення про Комітет закріплено, що його метою є захист професійних, та інших прав адвокатів, організація сприяння забезпечення гарантій адвокатської діяльності, та забезпечення необхідних умов для ефективного та якісного виконання адвокатами своїх професійних обов’язків.

Заявити про порушення прав адвоката може кожний адвокат, перейшовши до відповідної форми на сторінці Комітету (точніше отримавши її на емейл), або зателефонувавши за номером, зазначеним на тій же сторінці.

Дізнавшись про таке порушення, Комітет насамперед має право:

  • досягати своєї мети та виконувати свої завдання у будь-яких формах, що не заборонені Конституцією України, законодавчими актами України, Правилами адвокатської етики, цим Положенням, а також положеннями, регламентами та іншими внутрішніми документами РАУ;
  • взаємодіяти з органами державної влади, правоохоронними органами, прокуратурою та судами, міжнародними установами, громадськими об’єднаннями з метою належного реагування на порушення професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності, попередження таких порушень, відновлення порушених прав зазначеними органами, організаціями та установами у будь-яких інших не заборонених законодавством формах (пп.пп.3.1.1 і 3.1.2 п.3.1 Положення про Комітет).

Вища школа адвокатури

А от для підтримання високого професійного рівня адвокатів НААУ створила Вищу школу адвокатури (ВША) як приватний заклад. Її курси можуть відвідувати не лише адвокати, а й їхні помічники, стажисти та інші фахівці у галузі права. Різниця лише в тому, що за це адвокатам нараховують залікові бали. Інших відмінностей немає. Навіть у ціні.

Здавалося б:

  • відповідно до ч.6 ст.45 Закону про адвокатуру членство кожного адвоката в НААУ є обов’язковим;
  • сплата адвокатами внесків теж є обов’язковою. Більш того, пп.2.1 Положення про внески їх сплата визнана професійним обов’язком кожного адвоката. Цікаво, що в ч.1 ст.21 Закону про адвокатуру, де визначені професійні обов’язки адвоката, про це не згадується. Та й п.2 ч.1 цього ж Закону визначає адвокатську діяльність як професійну діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Тому було би логічно, аби такі обов’язкові платежі за обов’язкове членство давали можливість адвокатам отримувати послуги ВША, якщо не безоплатно, то за суттєвою знижкою.

Однак за книги та навчальні курси цього закладу адвокати сплачують стільки ж, скільки й інші слухачі. Знижки вони також отримують на загальних засадах.

Система органів адвокатського самоврядування

Норми ст.46 Закону про адвокатуру передбачають:

1) організаційні форми адвокатського самоврядування, якими є:

  • конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя);
  • рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя);
  • Рада адвокатів України (надалі — РАУ), з’їзд адвокатів України;

2) органи адвокатського самоврядування, через діяльність яких воно здійснюється:

  • конференції адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя);
  • ради адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя);
  • кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя);
  • Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури;
  • ревізійні комісії адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя);
  • Вища ревізійна комісія адвокатури;
  • РАУ, з’їзд адвокатів України.

Якщо ж НААУ здійснює свою діяльність через конференції та ради адвокатів, то, за логікою ч.3 ст.45 Закону про адвокатуру, вони повинні бути їй підконтрольні та підзвітні. Тому суперечливими є наступні норми цього ж Закону:

  • абз.2 ч.1 ст.48 — про те, що рада адвокатів регіону підконтрольна і підзвітна конференції адвокатів регіону;
  • абз.2 ч.1 ст.50, — згідно з яким кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону;
  • абз.2 ч.1 ст.51, — в якому закріплено, що ревізійна комісія адвокатів регіону підконтрольна і підзвітна конференції адвокатів регіону;
  • абз.2 ч.1 ст.52 — про підконтрольність і підзвітність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з’їзду адвокатів України та РАУ;
  • абз.2 ч.1 ст.53, — відповідно до якого Вища ревізійна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з’їзду адвокатів України;
  • абз.3 ч.1 ст.55, — яким встановлено, що РАУ підконтрольна і підзвітна з’їзду адвокатів України.

Адже все це — органи, через діяльність яких здійснюється адвокатське самоврядування, через організаційні форми якого діє НААУ.

Особливості адвокатського самоврядування в Україні

Привертають увагу ще деякі особливості адвокатського самоврядування, як у статусі, так і в повноваженнях його організаційних форм та органів.

Так, по-перше, відповідно до ч.ч.7 і 8 ст.48 Закону про адвокатуру рада адвокатів регіону є юридичною особою, яка діє на підставі положення про неї, що затверджується РАУ. А от у самої РАУ такого статусу немає.

Це закріплено в п.п.1 і 5 розділу І Положення про РАУ, затвердженого Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 р., відповідно до яких РАУ діє в системі органів НААУ і не є юридичною особою.

Також підтверджується тим, що згідно з пп.1.15 п.1 розділу ІІІ цього ж Положення Голова РАУ підписує та скріплює печаткою НААУ установчі документи рад адвокатів та кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Це означає, що РАУ не може отримувати внески, тому їх і перераховують на рахунок НААУ, тобто організації, яка не входить до системи органів адвокатського самоврядування.

По-друге, ч.1 ст.56 Закону про адвокатуру та пп.1.1 п.1 розділу ІІІ Положення Голова РАУ є за посадою Головою НААУ. Це цілком логічно, адже, як було показано вище, перша структура входить до другої.

По-третє, нормою ч.1 ст.57 Закону про адвокатуру закріплено обов’язковість рішень РАУ виконання усіма адвокатами. При цьому відповідно до ч.4 ст.10 цього ж Закону порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування, розмір внеску на проходження стажування та порядок його сплати затверджуються також РАУ. А такі рішення встановлюють права осіб, які ще не є адвокатами.

Крім того, Рішенням РАУ від 23 вересня 2017 року №203 було встановлено плату за організаційно-технічне забезпечення розгляду дисциплінарних скарг на адвокатів. Оскільки ж такі скарги часто подають такі клієнти адвокатів, як пересічні громадяни, виходить, що повноваження РАУ поширюються і на них.

Отже, адвокатське самоврядування в Україні — явище складне і цікаве водночас. Його вивчення необхідне для розуміння призначення внесків. Тому ми ще повернемось до висвітлення деяких його аспектів.

Чому підвищення кваліфікації є обов’язком?

Підвищення професійного рівня входить до переліку професійних обов’язків адвоката, встановленого п.4 ч.1 ст.21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (надалі — Закон про адвокатуру). На важливості даного обов’язку наголошує і Рада адвокатів України (РАУ) у п.2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженому її рішенням від 16 лютого 2013 року №85 (надалі — Порядок №85). Його (обов’язку) дотримання має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Такого значення йому надає те, що функція надання професійної правничої допомоги в Україні закріплена за адвокатурою на найвищому законодавчому рівні, а саме ст.131-2 Конституції України.

Професійний обов’язок адвоката…і не тільки?

При цьому слід пам’ятати, що п.1 Порядку №85 його дію РАУ поширила не лише на адвокатів, а й на їхніх помічників. І тут цікавим є такі особливості цього положення:

  • розширене тлумачення ч.1 ст.21 Закону про адвокатуру, адже помічник адвоката, — як і його стажист, — ще не є адвокатом, а дана норма покладає обов’язок підвищувати свій професійний рівень лише на адвоката;
  • те, що між стажистами адвоката (ст.10 Закону про адвокатуру) і його помічниками (ст.16 цього ж Закону) національний орган адвокатського самоврядування обрав саме останніх. Адже стажистом адвоката може бути особа, яка на день початку стажування має дійсне свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту. А згідно з п.1.1 Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (в редакції рішення РАУ від 1 червня 2018 року) стажуванням є процес із формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих у результаті теоретичної підготовки особи, яка одержала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, щодо її готовності самостійно здійснювати адвокатську діяльність з метою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Тобто, по суті, стажист — це “за п’ять хвилин адвокат”.

Тоді як помічником адвоката є працівник з повною вищою юридичною освітою, який працює на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю. Він виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов’язків) адвоката;

  • те, що відповідно до п.5 ч.1 ст.21 Закону про адвокатуру виконувати рішення органів адвокатського самоврядування зобов’язаний адвокат під час здійснення адвокатської діяльності. Останньою п.п. 2 і 4 ч.1 ст.1 цього ж Закону визначають незалежну професійну діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, що надається лише на підставі договору, укладеного між адвокатом і клієнтом. Ані стажист адвоката, ані його помічник не здійснюють такої діяльності і не можуть стороною договору про надання правової допомоги;
  • закріплення в ч.1 ст.57 Закону про адвокатуру обов’язковості рішень РАУ лише для адвокатів, про що вже згадувалося в статті “Адвокатські внески: все, що ви маєте знати”.

Привертає увагу також те, що, зобов’язавши помічників адвокатів підвищувати свою кваліфікацію, РАУ затвердила форму картки обліку залікових балів лише для адвокатів (Додаток 4 до Порядку №85). І лише адвокатів зобов’язала надавати ці картки з копіями відповідних сертифікатів раді адвокатів регіону до 31 січня кожного року (абзац 8 п.14 цього Порядку). Видача Свідоцтва про підвищення кваліфікації, форма якого встановлена у Додатку 3 до цього Порядку, передбачена також лише для адвокатів (п.15).

До речі, форма надання такої картки раді адвокатів регіону Порядком №85 не визначена. Тому в нашу епоху інформаційних технологій це можна зробити і шляхом надсилання картки з копіями сертифікатів на емейл відповідної ради.

Що ж робити для підвищення свого професійного рівня?

Діяльність, що зараховується як підвищення кваліфікації адвокатів, перелічена в Додатку 1 до Порядку №85. Вона включає 16 пунктів, один з яких передбачає можливість самоосвіти, але не більше 2 балів на рік. При цьому заходи з підвищення кваліфікації повинні бути акредитовані, а особи, які їх проводять, — мати сертифікати (свідоцтва) про допуск до їх організації та/або проведення. Акредитацію та видачу зазначених сертифікатів (свідоцтв) здійснює Експертна рада з питань акредитації та сертифікації НААУ. Тільки за цих умов участь у таких заходах зараховується як підвищення кваліфікації.

А якщо обов’язок не виконав?

Оскільки підвищення професійного рівня є професійним обов’язком адвоката, то відповідно до п.5 ч.2 ст.34 Закону про адвокатуру і п.17 Порядку №85 його невиконання або неналежне виконання є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Перелік дисциплінарних стягнень встановлений ч.1 ст.35 цього Закону і включає (на альтернативних засадах):

  • попередження;
  • зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
  • для адвокатів України (а лише на них поширюється дія Порядку №85) — позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Цікаво, що ані Закон про адвокатуру, ані Порядок №85, ані Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ від 30 серпня 2014 року №120, дисциплінарної відповідальності помічника адвоката не передбачають.

Автор статті: адвокат Мороцька Наталія

Джерело: legalhub.online

  • 8771

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 8771

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати