Правові алгоритми сплати комунальних послуг та податку на нерухомість або як не стати порушником закону

Зміст:

• Спочатку правильним буде розібратися, які види нерухомості існують?
• Тепер розберемо питання, що таке комунальні послуги на нерухомість, як їх сплачувати?
• Порядок оподаткування нерухомості

Як каже народна мудрість:

«Добре тому, хто у своєму домі».

Для того, щоб «було добре тому, хто в своєму домі», давайте з'ясуємо за що здійснюється сплата комунальних платежів, яке податкове вирахування за квартиру існує і до якого числа потрібно сплатити податок на нерухомість (майно) і податок на землю.

Відомою є істина: якщо маєш нерухомість, то й заплати за рахунками.

Які ж витрати на утримання нерухомості покладаються на власника?

Про це й говоритимемо, а саме розглянемо:

• які види нерухомості існують?
• що таке комунальні послуги на нерухомість та як їх сплачувати?
• який порядок оподаткування нерухомості?
• як сплатити податок за землю?

Спочатку правильним буде розібратися, які види нерухомості існують?

Об'єктом нерухомості є нерухоме майно (нерухомість), земельні ділянки, а також об'єкти, які розміщені на цій земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їхньої зниження ціни або призначення (ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України).

В Україні існує три типи нерухомості: житло, нежитлові приміщення та земля, і правильним буде розглянути об'єктовий статус нерухомості в частині категорії її оподаткування, точні характеристики яких визначено у пп. 14.1.129.1-14.1.129.3 Податкового кодексу України, водночас правовий статус яких також закріплений у Земельному кодексі України, Житловому кодексі Української РСР.

Користуйтеся консультацією: Чи можуть відключити комунальні послуги за несплату і як цьому протистояти

Тепер розберемо питання, що таке комунальні послуги на нерухомість, як їх сплачувати?

Мабуть, кожна доросла людина у своєму житті, хоч одного разу, здійснювала оплату комунальних платежів за житлово-комунальні послуги, що надаються за користування водопостачанням, газопостачанням тощо за ставкою, встановленою умовами договору.

Відповідно до ч.1 ст.322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Якщо кілька десятків років тому перелік комунальних послуг налічував три-чотири види послуги: водопостачання, газопостачання, електропостачання, послуги тепломережі за централізоване опалення будівель та споруд, то в сучасному житті цей так званий перелік дещо збільшився.

• охорона прибудинкової території та будівель та споруд загалом;
• домашній Інтернет;
• кабельне телебачення;
• облік витрати води, газу, що постачаються до будівель та споруд;
• ремонт, профілактика та встановлення цих самих приладів обліку – лічильників та багато іншого.

Десь цей перелік комунальних послуг і зменшився (у багатьох будинках та спорудах опалення здійснюється спеціальними автономними пристроями, тим самим не потребуючи послуг тепломережі на постачання централізованого опалення до будівель та споруд).

Але... Перш ніж почати сплачувати той чи інший вид комунальних послуг, комунальне підприємство має зробити постачання цього виду послуги. А для цього власнику (користувачу) приміщення (житлового чи нежитлового) необхідно на законодавчому рівні оформити це постачання того чи іншого виду комунальних послуг. А саме укласти договір про надання комунальних послуг.

Уклавши договір про постачання того чи іншого різновиду комунальних послуг, цей власник (користувач) (житлового чи нежитлового) приміщення одночасно стає споживачем (абонентом) того чи іншого різновиду комунальних послуг, і цим наділяється певними правами і приймає він певні обов'язки.

Тобто між споживачем та постачальником виникають цивільно-правові відносини, які регулюються: Цивільним кодексом України Житловим кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також регламентуються низкою законодавчих актів саме у сфері житлово-комунальних послуг: Кодексом газотранспортної системи, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823, Кодексом газорозподільних систем, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824; Постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Правила постачання природного газу» від 30.09.2005 № 2496, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 природного газу побутовим споживачам, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими ухвалою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, Постановою Кабінету Міністрів України від21.07.2005 року № 630 «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення». Суттєвий перелік підзаконних актів – це своєрідні методики, певні нормативи, стандарти.

Важливо у разі непередбачених обставин на користь споживача може мати місце і Закон України «Про захист прав споживачів». При оформленні зазначеного договору майбутньому споживачеві слід уважно ознайомитись із змістом цього документа та особливу увагу звернути на такі пункти договору як:

• тарифи та їхні складові;
• загальна вартість (ціна) послуг;
• порядок та останній термін сплати, тобто. число місяця за цей різновид послуг;
• умови доступу до приміщення для усунення аварій, неполадок, огляду, зняття контрольних показань.

Необхідно зважити на те, що споживач має право на включення до договору додаткових умов, передбачених Типовим договором на надання житлово-комунальних послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України. На ознайомлення та погодження договору законодавець надає один місяць. Зазначений договір на надання житлово-комунальних послуг набирає законної сили з моменту його укладання.

Оплата комунальних послуг здійснюється за встановленими тарифами на підставі платіжних документів (це можуть бути як електронні носії, так і розрахункові книжки). Розрахунок за комунальними послугами провадиться щомісяця відповідно до умов, за якими встановлюється крайній термін оплати комунальних послуг, встановлений у договорі на надання житлово-комунальних послуг.

Користувач, так званий Споживач у житловому будинку, сплачує комунальні послуги згідно з тими показаннями, що вказані на індивідуальному приладі обліку, тобто. лічильника, якщо такий є. І за його відсутності, Постачальник використовує загальну тарифікацію комунальної послуги, що постачається з урахуванням існуючих норм і коефіцієнтів.

Про зміну тарифів на надання житлово-комунальних послуг Постачальник повідомляє Споживачу відповідно до Договору про надання житлово-комунальних послуг або в інший доступний для Споживача (абоненту) спосіб.

І в разі несвоєчасної сплати за комунальні послуги Постачальником можуть пред'являтися штрафні санкції до Споживача, аж до стягнення в судовому порядку відповідно до покладання всіх судових витрат на відповідача як боржника (Споживача- абонента).

Якщо ж Споживач як клієнт, має заборгованість за житлово-комунальні послуги і відмовляється добровільно здійснювати оплату або укладати договір на реструктуризацію боргів, то така заборгованість стягується в судовому порядку. Водночас судовий процес може відбуватися у «спрощеному» порядку шляхом видачі судового наказу без виклику сторін відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Судова практика переважно приймає бік Постачальника послуг, оскільки відповідно до законодавства саме на користувачів житла (власників) покладається обов'язок щомісячно вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно займаній площі об'єкта. Так, наприклад, можна розглянути рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 753/1288/21, яким розглянувши цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київ водоканал» до Боржника про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, визначив задовольнити такі позовні вимоги. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню; обставини, які спростовують позовні вимоги, судом не встановлено. Тому з огляду на предмет суперечки, наслідки його розгляду, суд вважав за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Відповідно, стороні, на користь якої відбулося рішення, суд присудив, з іншого боку, всі понесені у справі судові витрати. Позивачем у свою чергу при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2270 гр. 00 коп., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95497522).

Порядок оподаткування нерухомості

• які податки потрібно сплачувати власникам нерухомості?
• як сплатити податок на нерухомість?
• з якого розміру та площі об'єкта нерухомості формуватиметься сума?
• до якого числа місяця встановлюється це податкове відрахування за квартиру?

Це все інше, розберемо нижче.

Об'єктовий фактор нерухомості, а саме площа та ставка, впливає на розмір суми, який необхідно буде сплатити у вигляді податкового відрахування за ту ж квартиру чи будинок.

Почнемо з того, що Податковий кодекс України, крім житлової нерухомості, використовує поняття "об'єкти нежитлової нерухомості", а не "комерційна нерухомість". Податок на об'єкти нежитлової нерухомості – це обов'язковий платіж, накладається на власників нерухомості залежно від площі об'єкту. Податок на комерційну нерухомість відноситься до місцевих податків, тому рішення про впровадження чи не впровадження та визначення його розміру залишається за органами місцевої влади кожного регіону України.

У кожному регіоні ставку встановлює місцева влада, але важливим є те, що за законом вона не повинна перевищувати 1,5% від мінімальної зарплати. Інформацію про затверджені ставки місцевих податків по місцевості можна дізнатись на офіційному веб-порталі Державної податкової служби.

Так, податок на нерухомість розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року. Так, за 2020 рік звітний рік у 2021 році оплачували з розрахунку максимально 70,8 гривень за квадратний метр, оскільки розмір мінімальної заробітної плати на січень 2020 становив 4 723,00 гривень. Оплата у 2022 році за 2021 рік здійснюватиметься максимально у розмірі 90,00 гривень за квадратний метр, оскільки на 1 січня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати становив 6000,00 гривень. У законопроекті «Про державний бюджет України на 2022 рік» мінімальну заробітну плату запропоновано у розмірі 6500,00 гривень на 1 січня 2022 року. який необхідно буде сплатити у 2023 році тощо.

Податок сплачується за кожен квадратний метр для квартир площею понад 60 кв. метрів та будинків понад 120 кв. метрів. А також для різних типів об'єктів житлової нерухомості понад 180 кв. метрів. Платити податок доведеться за кожен квадратний метр понад цю норму.

Фізичні особи, які сплачують податок на нерухомість на підставі податкового повідомлення-рішення, в якому зазначається сума податку та його орган державної податкової служби надсилає громадянину до 1 липня звітного року відповідно до встановленої форми за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості. Зобов'язання слід сплатити протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення. Якщо комерційне майно належить юридичним особам, вони мають самостійно розрахувати суму податку на 1 січня звітного року. До 20 лютого декларацію з поквартальною розбивкою річної суми рівними частками слід подати до контролюючого органу за місцем знаходження об'єктів оподаткування.

Комерційна нерухомість, яка не підлягає оподаткуванню

Податковим кодексом України визначено також комерційну нерухомість, яка не підлягає оподаткуванню. До такої нерухомості відносяться об'єкти, що використовуються малим та середнім бізнесом, що здійснюють діяльність у малих архітектурних формах та на ринках. Також не підлягають оподаткуванню будинки промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. Однак, всупереч цій нормі існують прецеденти пред'явлення податкових повідомлень, прийнятих за рішенням Державних податкових органів. Так, за аналогією можна взяти до уваги адміністративну справу № 340/3358/21 Кіровоградського окружного адміністративного суду за позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Державної казначейської служби України про визнання скасування рішення, визнання дій протиправними, а також стягнення моральної шкоди. Так, суд від 10.08.2021 ухвалив рішення, яким визнав протиправним та скасував податкове повідомлення та частково задовольнив позовні вимоги щодо визнання скасування рішення та визнання дій протиправним, а також стягнення моральної шкоди (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98884750).

Крім усього іншого для утримання власності необхідно також сплатити податок за землю, наприклад, якщо ваше житло розміщено на земельній ділянці, про це детальніше нижче.

Податок за землю сплачується у поточному році за попередній рік. Його мають сплачувати власники земельних ділянок та паїв, у тому числі й постійні землекористувачі, а саме фізичні та юридичні особи (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України, ст. 269.1 цього ж кодексу).

Пільги з оплати податку на землю за земельним податком, що сплачується на відповідній території, і навіть розмір як така ставка сплати податку на землю, встановлюється органами місцевого самоврядування самостійно. Відповідні рішення мають бути оприлюднені та, як правило, бути доступними на сайтах відповідних органів або на сайті Державної податкової служби України. Пільги зі сплати земельного податку передбачаються у ст. 281 таки Податкового кодексу України. Так, від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої та другої групи; фізичні особи, які виховують трьох та більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту»; фізичні особи, які визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати інші пільги.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності на земельну ділянку, а у разі припинення права власності чи користування земельний податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності у поточному році. Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення. Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, якщо контролюючий орган не направив (Не вручив) це податкове повідомлення-рішення у встановлені строки (ст. 287 Податкового кодексу України).

У суперечках про стягнення податку за землю суди виходять з того, що фактичний користувач земельної ділянки повинен заплатити за користування нею, у тому числі з урахуванням нерозривності нерухомості із земельною ділянкою, на якій вона розташована і на прикладі, можливо, розглянути таку правову позицію. Певна фізична чи юридична особа набула права власності на будинок або його частину, розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно, з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт, покладається на особу, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю чи споруду. http://reyestr.court.gov.ua/Review/87268430.

З урахуванням вищевикладеного будьте уважні, пильні та законослухняні, а у разі порушення ваших інтересів, відстоюйте їх і не піддавайтеся беззаконню.

Якщо Вам потрібна послуга фахівця, скористайтесь сервісом "Тендер на юридичну послугу" від юридичного ресурсу Протокол.

Автор консультації: Олександр Островський

Джерело: юридичний ресурс Протокол