Головна Блог ... Цікаві судові рішення Правило «не може бути скасоване правильне рішення з формальних міркувань» не діє коли сторону не повідомлено про судове засідання, і вона на це посилається в скарзі (ОП КЦС ВС №522/18010/18 від 18.04.2022 р.) Правило «не може бути скасоване правильне рішення ...

Правило «не може бути скасоване правильне рішення з формальних міркувань» не діє коли сторону не повідомлено про судове засідання, і вона на це посилається в скарзі (ОП КЦС ВС №522/18010/18 від 18.04.2022 р.)

Відключити рекламу
- 269a4ca09317ecc7ace90476e41c7ff2.jpg

Навіть у виключень із правил є свої виключення. По суті, Об’єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду (за текстом - ОП КЦС ВС), мала на меті наголосити що обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового засідання, тому порушення цієї засади є підставою для скасування рішення.

Фабула судового акту: Бабуся, що є опікуном двох дітей звернулася до суду з позовом до матері цих дітей (позбавленої батьківських прав) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та вселення іншої особи. Позивач зазначала, що мати дітей вже більше 12 років за зазначеною адресою не проживає, а проживає за іншою (вказала якою). Заочним рішенням районного суду позов бабусі задоволено.

Відповідач звернулася до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення, проте їй було відмовлено. Тоді відповідач подала апеляційну скаргу на це заочне рішення, посилаючись, зокрема, на те, що про час та місце судового розгляду вона судом першої інстанції повідомлена не була. Апеляційний суд теж їй відмовив, і мотивував тим, що відповідач не користувалась спірною житловою площею понад 6 місяців. Поважність причин відсутності за зареєстрованим місцем проживання протягом всього строку відповідачем не доведено. Щодо належного повідомлення відповідачки про розгляд справи судом першої інстанції - апеляційний суд не надав жодної відповідної оцінки. Тому вона подала касаційну скаргу.

ВС КЦС, передаючи справу на розгляд ОП КЦС ВС зауважив, що за п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України відповідні дії (а саме - скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення) для апеляційного суду є обов`язковими, якщо встановлено факт розгляду місцевим судом справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим) та за умов, що такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Це імперативна норма законодавства.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду (у справі № 521/8532/16-ц, № 697/2142/20, № 754/5370/16-ц) - вказано, що розгляд судом першої інстанції справи за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, не є підставою для скасування рішення. Бо цей процесуальний недолік в подальшому був усунений апеляційним судом, який вирішив справу за скаргою відповідної сторони, належним чином повідомивши учасників справи про місце, дату і час судового засідання в апеляційному суді.

ОП ВС КЦС з цього приводу зазначає наступне: Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (ч.1 ст. 8 ЦПК України).

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч.3 ст. 376 ЦПК України).

Отже - у ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, суд касаційної інстанції не може застосувати правило (ч.2 ст. 410 ЦПК України) про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань».

Так, тлумачення ч.2 ст. 410 ЦПК України свідчить, що:

  • правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення;
  • оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції;
  • правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Отже у цій справі: Аналіз матеріалів справи засвідчив, що відомості про належне повідомлення відповідачки про розгляд справи в першій інстанції у матеріалах справи відсутні. В її апеляційній скарзі на заочне рішення вона посилалася на порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права, а саме - неповідомлення її про відкрите судове засідання. При цьому апеляційний суд не надав відповіді на цей конкретний, доречний та важливий довід особи.

Так, обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Отже оскаржене рішення суду апеляційної інстанції належить скасувати і направити на новий розгляд до цього ж суду.

Аналізуйте судовий акт: Неповідомлення про зміну часу засідання, по причині замінування приміщення суду - є підставою скасування рішення з направленням справи на новий розгляд (ВС КЦС справа №618/398/20 від 26.05.2021 р.);

Неповідомлення сторони про відкриття апеляційного провадження та ненадсилання їй апеляційної скарги є не менш суттєвим порушенням, ніж розгляд справи за її відсутності, внаслідок неповідомлення (ВС КАС № 657/1284/16-а від 17.08.2021 р.);

Телефонограма не є належним засобом повідомлення сторони про розгляд справи (ВС/КЦС у справі № 295/8610/15-ц від 10.09.2021);

Суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача і у випадку його повторної неявки - залишає позовну заяву без розгляду (ВС/КЦС, справа № 558/9/18).

Постанова

Іменем України

18 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 522/18010/18

провадження № 61-13667сво21

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року у складі судді: Бойчука А. Ю., та постанову Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та вселення.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є опікуном своїх неповнолітніх онуків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані відповідачка ОСОБА_2 та її неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відносно яких відповідачка заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2017 року у справі № 522/12953/17 позбавлена батьківських прав. Проте, фактично ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою понад 12 років. Весь цей час вона мешкала за адресою: АДРЕСА_2 . Діти проживають з бабусею.

На цей час за адресою: АДРЕСА_1 , проживає дружина померлого ОСОБА_5 - батька ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка не зареєстрована у вказаному житловому приміщенні.

ОСОБА_1 просила:

визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняти її з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;

вселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вказану квартиру.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Вселено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено порядок виконання рішення, за яким це рішення суду є підставою для Департаменту надання адміністративних послуг для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день слухання справи була повідомлена належним чином. Суд у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, враховуючи відсутність відзиву відповідача в порядку статті 280 ЦПК ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з`явився, у порядку заочного розгляду справи. Суд, оцінивши докази у їх сукупності, зробив висновок, що вимоги позивача обґрунтовані на законі, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У травні 2019 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси в складі судді: Абухіна Р. Д. від 02 липня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщалась на сайті «Судової влади», шляхом розміщення оголошення, у зв`язку із тим, що за місцем реєстрації вона не мешкала. Відсутні підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року, посилаючись, зокрема, на те, що про час та місце судового розгляду вона судом першої інстанції повідомлена не була.

Постановою Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач не користувалась спірною житловою площею понад 6 місяців, захист прав дітей, в тому числі, житлових, здійснювала бабуся, як законний опікун. При цьому само по собі наявність конфлікту між сторонами, не виключає втрату права користування спірною житловою площею. З матеріалів справи вбачається, відповідачка понад 6 місяців, а фактично понад 12 років не проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Поважність причин відсутності за зареєстрованим місцем проживання протягом всього строку відповідачем не доведено.

Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку стосовно задоволення позовних вимог. Разом з тим, посилання суду першої інстанції на статтю 156 ЖК УРСР, частину першу статті 401 ЦК України, статті 402, 405, 406 ЦК України та відповідну судову практику їх застосування є помилковим, оскільки вказані норми розповсюджуються на користування житловою площею в приватному житловому фонді. Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а заочне рішення без змін.

Аргументи учасників справи

У серпні 2021 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року, в якій просила: скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, зокрема, що розгляд справи № 522/18010/18 відбувся без належного її повідомлення і вона була позбавлена можливості захищати своє право щодо користування житлом.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 16 вересня 2021 року вказано, що підставами відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, які наведені заявником.

Ухвалою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що предметом касаційного перегляду справи є, зокрема, те, що суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення відповідачки ОСОБА_2 , натомість апеляційний суд не надав відповідної оцінки такому порушенню цивільного процесуального законодавства. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Отже, чинним законодавством імперативно передбачено, що у випадку, якщо справу (питання) розглянуто судом першої інстанції за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує цим свою апеляційну скаргу, це є обов`язковою підставою для скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

За таких обставин, на думку колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, передбачені пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України наслідки (скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення) для апеляційного суду є обов`язковими, якщо встановлено факт розгляду місцевим судом справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим) та за умов, що такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. У разі невиконання судом апеляційної інстанції приписів пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України будь-яке його судове рішення, зокрема й про залишення рішення суду першої інстанції без змін, є апріорі незаконним та, за умов його оскарження, підлягає скасуванню судом касаційної інстанції з поверненням справи до апеляційного суду для нового розгляду з додержанням вимог цивільних процесуальних норм, зазначених вище.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 521/8532/16-ц (провадження № 61-18841св20), від 01 лютого 2022 року у справі № 697/2142/20 (провадження № 61-17715св21), від 18 січня 2021 року у справі № 754/5370/16-ц (провадження № 61-19099св19) вказано, що розгляд судом першої інстанції справи за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, не є підставою для скасування рішення. У даних випадках суд касаційної інстанції керувався тим, що такий процесуальний недолік в подальшому був усунений апеляційним судом, який вирішив справу за апеляційною скаргою відповідної сторони, належним чином повідомивши учасників справи про місце, дату і час судового засідання в апеляційному суді. Тобто, на думку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, сторона, яка була позбавлена можливості приймати участь у суді першої інстанції, мала можливість реалізувати всі свої процесуальні права у суді апеляційної інстанції. Зазначене свідчить про застосування колегіями суддів з різних палат принципово різного підходу щодо застосування норми процесуального права - пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.

Тому колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України) у подібних правовідносинах, викладеному у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року у справі № 754/5370/16-ц (провадження № 61-19099св19), від 07 липня 2021 року у справі № 521/8532/16-ц (провадження № 61-18841св20), від 01 лютого 2022 року у справі № 697/2142/20 (провадження № 61-17715св21).

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2022 року прийнято та призначено до розгляду справу Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про часткове прийняття аргументів, викладених у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів(DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 3) частини третьої статті 2 ЦПК України).

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справиабо обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом.В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Об`єднана палата нагадує, що питання повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), скасовувати рішення суду першої інстанції внаслідок неповідомлення про розгляд справи судом першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу, вже було предметом розгляду.

Зокрема, в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 755/15824/15-ц (провадження № 61-23983сво18) вказано, що:

«згідно зі статтею 309 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

[...]

Тлумачення статті 309 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) свідчить, що у суду апеляційної інстанції було відсутнє процесуальне повноваження скасовувати рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу,а порушення норм процесуального права могли бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи».

Водночас у ЦПК України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Аналіз постанов Касаційного цивільного суду підтверджує, що застосування пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є одинаковим, передбачуваним та послідовним.

Про це свідчить численна кількість постанов суду касаційної інстанції, в яких зазначається, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення (постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду: від 06 лютого 2019 року у справі № 234/8333/16-ц (провадження № 61-42012св18), від 08 травня 2019 року у справі № 2-2581/11 (провадження № 61-21111св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 2-2403/2007 (провадження № 61-15049св19), від 22 січня 2020 року у справі № 759/1958/15-ц (провадження № 61-20707св19), від 29 січня 2020 року у справі № 635/3414/16-ц (провадження № 61-21027св19), від 26 лютого 2020 року у справі № 336/6515/17 (провадження № 61-282св20), від 26 лютого 2020 року у справі № 505/3408/14-ц (провадження № 61-42683св18), від 17 березня 2020 року у справі № 194/1276/15-ц (провадження № 61-8614св19), від 08 квітня 2020 року у справі № 360/375/18 (провадження № 61-1018св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 370/2754/14-ц (провадження № 61-22453св18), від 30 липня 2020 року у справі № 755/13782/15-ц (провадження № 61-4835св20), від 12 серпня 2020 року у справі № 225/4880/17 (провадження № 61-1893св19), від 19 серпня 2020 року у справі № 303/5161/19 (провадження № 61-4702св20), від 02 вересня 2020 року у справі № 203/1235/17 (провадження № 61-35530св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 202/7607/14-ц (провадження № 61-283св19), від 11 листопада 2020 року у справі № 495/639/17 (провадження № 61-3726св19), від 02 грудня 2020 року у справі № 617/1322/15-ц (провадження № 61-45185св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 638/15016/14-ц (провадження № 61-18844св19), від 24 лютого 2021 року у справі № 361/8730/15-ц (провадження № 61-17263св20), від 24 лютого 2021 року у справі № 466/5632/14-ц (провадження № 61-18371св19), від 10 березня 2021 року у справі № 761/26280/17 (провадження № 61-15020св20), від 24 березня 2021 року у справі № 211/1971/15-ц (провадження № 61-14285св20), від 10 березня 2021 року у справі № 761/26280/17 (провадження № 61-15020св20), від 24 березня 2021 року у справі № 211/1971/15-ц (провадження № 61-14285св20), від 21 квітня 2021 року у справі № 642/8473/14-ц (провадження № 61-4943св20), від 27 квітня 2021 року у справі № 184/104/17 (провадження № 61-5997св20), від 12 травня 2021 року у справі № 216/3765/16-ц (провадження № 61-9765св19), від 11 серпня 2021 року у справі № 567/955/15-ц (провадження № 61-4490св20), від 11 серпня 2021 року у справі № 545/690/18 (провадження № 61-11146св20), від 29 вересня 2021 року у справі № 202/1824/20 (провадження № 61-12847св21), від 22 вересня 2021 року у справі № 369/9465/20 (провадження № 61-6946св21), від 29 вересня 2021 року у справі № 520/16369/13-ц (провадження № 61-12066св20), від 29 вересня 2021 року у справі № 336/7603/13-ц (провадження № 61-18136св20), від 17 листопада 2021 року у справі № 760/21831/18 (провадження № 61-16283св20), від 03 листопада 2021 року у справі № 205/5106/15-ц (провадження № 61-4620св20), від 04 листопада 2020 року у справі № 505/5007/15-ц (провадження № 61-2601св19), від 24 листопада 2021 року у справі № 753/5990/17 (провадження № 61-16232св20), від 14 грудня 2021 року у справі № 370/1226/15-ц (провадження № 61-6936св21), від 19 січня 2022 року у справі № 325/2132/19 (провадження № 61-6502св21), від 02 лютого 2022 року у справі № 127/2-4507/09 (провадження № 61-17088св21), від 09 лютого 2022 року у справі № 344/11947/20 (провадження № 61-17632св21) та ін.).

Тлумачення частини першої статті 8, частини другої статті 211, пункту 3) частини третьої статті 376 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що:

обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу;

невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства;

розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

У ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою,суд касаційної інстанції не може застосувати правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (частина друга статті 410 ЦПК України).

Тлумачення частини другої статті 410 ЦПК України свідчить, що:

правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення;

оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції;

правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

У справі, що переглядається:

ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2018 року: відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи в загальному порядку та призначено підготовче судове засідання на 26 жовтня 2018 року;

ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2018 року закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 листопада 2018 року;

у судовому засіданні, призначеному на 09 листопада 2018 року, ухвалено заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року. У заочному рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року зазначено, що «відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день слухання справи була повідомлена належним чином»;

ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року відмовлено. В ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року зазначено: «з матеріалів справи вбачається, що відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщалась на сайті судової влади, шляхом розміщення оголошення, у зв`язку із тим, що за місцем реєстрації вона не мешкала»;

аналіз матеріалів справи свідчить, що відомості про належне повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи на 09 листопада 2018 року у матеріалах справи відсутні. Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу у судовому засіданні, призначеному на 09 листопада 2018 року, за відсутності учасника справи - відповідача ОСОБА_2 , належним чином не повідомленої про місце, дату та час судового засідання;

в апеляційній скарзі на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року ОСОБА_2 посилалася на порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права, а саме - неповідомлення її про відкрите судове засідання, призначене на 09 листопада 2018 року. Аналіз оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що апеляційний суд не надав відповіді на цей конкретний, доречний та важливий довід ОСОБА_2 (а. с. 77 - 78);

залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, а тому зробив неправильний висновок про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання процесуального права. У зв`язку з наведеним, Об`єднана палата вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки про правильне застосування норм права

У постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).

На підставі викладеного, частини другої статті 416 ЦПК України, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду висловлює такі висновки про застосування норм права.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року скасувати.

Передати справу № 522/18010/18 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: А. І. Грушицький

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

С. О. Погрібний

І. М. Фаловська

М. Є. Червинська

  • 1326

    Переглядів

  • 1

    Коментарі

  • 1326

    Переглядів

  • 1

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Коли я чую щось від Верховного суду типу "правова визначеність! чи "єдність судової практики " то мене починає трусити. Можу навести безліч доказів ігнорування ВС не тільки цих принципів,але і взагалі ігнорування ним Конституції України,Конвенції з прав людини та основних свобод а також рішень ЄСПЛ. Наведе тільки два приклади. Суддя КЦС ВС (тепер вже ВП ВС) сапрву,яка двічі розглядалась судами першої і апеляційної інстанцій в повному провадженні і один раз в касаційній,притому три судді визнали її складної і розглядали складом з пяти суддів,справа у якій 5 томів,біля 600 аркушів,сім учасників справи,ціна позову перевищувала 100 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб,суддя Штелик умудрилась визнати її малозначною і відмовила у відкритті касаційного провадження. Своє рішення обгрунтувала,що всі судді,які раніше розглядали цю справу помилково в не визнали її малозначною.Притому навіть не обгрунтувала в чому була їх помилка. Суддя КЦС ВС Воробйова справу за позовом до органів державної влади про відшкодування моральної шкоди повернула без розгляду мотивуючи не сплатою судового збору. Ця справа теж розглядалася двічі судами першої і апеляційної інстанції і один раз КЦС ВС і жодного разу не вимагали сплати судового збору. Більш того за ЦПК України суддя одноособово може залишити справу без руху і надати час для усунення недоліків,але виносити ухвалу про повернення скарги без розгляду можливо тільки судом тобто складом трьох суддів. От вам і правова визначеність,сталість і єдність судової практики. Судді Верховного суду плювали на них. Судді ВС вважають,що вони і закон,і Конституція,і Конвенція і взагалі Боги і вершителі долі людей.

    29.07.2022 11:58

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні судові рішення

    Дивитись всі судові рішення
    Дивитись всі судові рішення
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст