Способи повернення прокурору обвинувального акту

Захисник в судовому процесі повинен застосовувати усі важелі надані йому кримінальним процесуальним кодексом України з метою захисту інтересів та прав свого клієнта.

Сьогодні де-які захисники висловлюють думку про те, що не дивлячись на певні порушення, які містяться в обвинувальному акті, необхідно розпочинати судовий розгляд.Інші висловлюють думку про те, що кожне порушення та невідповідність обвинувального акту вимогам закону необхідно застосовувати з метою його повернення прокурору для усунення цих недоліків.

Користуйтесь консультацією: Отвод в уголовном процессе

Аналізуючи судову практику можна впевнено заявити, що порушення, які допускаються при складанні обвинувальних актів, мають системний характер, порушення досить часто повторюються та не усуваються з боку державного обвинувачення.

Обвинувальний акт – це важливий процесуальний документ досудового розслідування, який оформляє його результати. В ньому підводяться підсумки досудового слідства, обґрунтовуються доказами висновки слідчого, прокурора щодо винуватості підозрюваного і юридичної кваліфікації його діянь, формулюється в остаточному вигляді обвинувачення.

Саме з цих міркувань, він повинен бути складений із суворим дотриманням процесуального законодавства, щоб не допустити порушення прав та свобод обвинуваченої особи.

Згідно зі ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обговорюйте тему: Обвинувальний акт та рішення суду щодо Голови КМДА Попова О.П.

Так, згідно ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті даної статті має відображатися у обвинувальному акті відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Однак, як показує судова практика прокуратура в багатьох випадках ігнорує це положення закону, що безперечно стає підставою для повернення обвинувального акту на доопрацювання.

Також, твердження прокурора та констатація певних подій не повинна порушувати принципу презумпції невинуватості обвинуваченої особи.

Адвокат Юридичної Фірми «Мацко та Партнери» Володимир Мацко, разом з іншими адвокатами, домоглися повернення обвинувального акту прокурору Одеської області з підстав його невідповідності вимогам кримінального процесуального кодексу України.

Далі наводиться текст ухвали Київського районного суду м. Одеси з посиланням на підстави повернення обвинувального акту прокурору Одеської області:

Справа N 520/417/16-к

Провадження N 1-кп/520/274/16

УХВАЛА

18.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Київського районного суду м. Одеси у складі головуючого судді – Борщова І.О., суддів Тонконоженка М.М., Коротаєвої Н.О.,

при секретарі судового засідання Пілєвій О.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщені суду у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за N 12013170110000987 від 23.05.2013 р., в редакції від 28.05.2015 року, відносно:

ОСОБА_1, за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України;

ОСОБА_2, за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України;

ОСОБА_3, за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України;

ОСОБА_4, за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7,

обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисників адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_8,

обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника адвоката ОСОБА_9,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_10,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 18.01.2016 року з апеляційного суду Одеської області після визначення підсудності надійшов обвинувальний акт матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за N 12013170110000987 від 23.05.2013 р., в редакції від 28.05.2015 року, стосовно: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Ухвалою колегії суддів від 22.01.2016 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання на 09.02.2016 року, яке через неявку потерпілих та прокурора неодноразово відкладалося.

Згадайте новину: Генпрокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно колишніх командирів роти міліції особливого призначення "Беркут" ГУ МВС України в Запорізькій області

Прокурор просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимогст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, для внесення подання про визначення підсудності, для повернення обвинувального акту прокурору немає. Угоди не укладалися.

Адвокат ОСОБА_8 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, мотивуючи тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України через відсутність формулювання обвинувачення та не розкриття характеру дій обвинувачених та суті злочинів, у вчиненні яких вони обвинувачуються, що фактично обвинувальний акт був вручений захиснику не прокурором, а слідчим, що обвинувальний акт не набув статусу офіційного документу тому, що на ньому не має печатки установи, що в порушення ст. 290 КПК України захиснику не відкриті матеріали кримінального провадження, що унеможливлює реалізацію захисником своїх прав та повноважень, та що повноваження прокурора належним чином не підтверджені.

Адвокат ОСОБА_10 також заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав невідповідності обвинувального акту по формі і по змісту вимогам ст. 291 КПК України; викладення особистих даних обвинувачених та потерпілих, які не передбачені законом; ствердження прокурором як встановленого факту, що обвинувачені вчинили злочин, що є порушенням презумпції невинуватості; відсутності формулювання обвинувачення, а відтак не набуттям підозрюваними статусу обвинувачених; з підстав невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам Закону, оскільки в ньому не відображені повні відомості про прийняті слідчим процесуальні рішення і вчиненні дії; з підстав наявності в матеріалах цивільних позовів поданих пізніше ніж був складений та затверджений перший обвинувальний акт, про що відомості в реєстрі матеріалів досудового розслідування також відсутні. Захисник звертає увагу суду також на те, що прокурором не виконані судові рішення, якими неодноразово обвинувальні акти поверталися прокурору, недоліки не усунуті.

Інші захисники та обвинувачені підтримали клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Прокурор заперечила проти повернення обвинувального акту, оскільки доводи захисників не ґрунтуються на вимогах закону. Так, ставлення печатки установи на обвинувальному акті не передбачено КПК України та інструкцією з діловодства, обвинувальний акт вручений стороні захисту слідчим за дорученням прокурора, її повноваження підтверджені відповідним рішенням прокурора, оригінал якого міститься в матеріалах кримінального провадження. Крім того, апеляційний суд у своєму рішенні зазначив, що недотримання структури викладення відомостей в обвинувальному акті, рівно як зазначення інших відомостей про обвинувачених і потерпілих, ніж передбачені законом, не є підставою для повернення обвинувального акту. Інші недоліки обвинувального акту можна усунути під час судового розгляду, а відсутнім в реєстрі матеріалів досудового розслідування рішенням та діям суд може дати оцінку з точки зору належності і допустимості під час винесення остаточного рішення у справі.

Користуйтесь консультацією: Статус свідка у кримінальному провадженні, його права та обов’язки

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши обвинувальний акт з додатками на відповідність вимогам кримінального процесуального Кодексу України, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Доводи про повернення обвинувального акту прокурору, викладені захисниками в їх письмових клопотаннях, знайшли підтвердження в доданих до клопотань копіях документів, а тому ці доводи є слушними і такими, що заслуговують на увагу.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті повинні міститися відомості, окрім викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, окрім правової кваліфікації кримінального правопорушення с посиланням на положення закону про кримінальну відповідальність, ще і формулювання обвинувачення.

В обвинувальному акті в редакції від 28.05.2015 року в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не зазначено формулювання обвинувачення, що свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, та фактичному не пред’явленні підозрюваним обвинувачення та не набуття ними статусу обвинувачених.

Відсутність формулювання обвинувачення суттєво впливає на право обвинувачених мати повну, вичерпну інформацію про характер, обсяг і причини обвинувачення для відповідної можливості реалізації свого права на захист та підготуватися до нього. Права обвинуваченого на захист гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини, яке є джерелом права в Україні, по справі “Абрамян проти Росії” від09 жовтня 2008 року, справі “Камасінскі проти Австрії”, “Матточіа проти Італії” від 25 липня 2000 року, зазначено, що відповідно до п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно приділяти особливу увагу роз’ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відіграти вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому обвинувачення. Надання повної та детальної інформації щодо пред’явленого особі обвинувачення та правову кваліфікацію, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження, які надійшли до суду, вбачається, що прокурор безпідставно вилучив з матеріалів кримінального провадження попередні судові рішення по цій справі та інші матеріали, що мають суттєве значення для вирішення питання по суті, у тому числі перевірити повноту усунення прокурором виявлених попередніми судами недоліків, та направив до суду обвинувальний акт в редакції від 28.05.2015 року, як складений вперше.

Читайте статтю: Проблеми реалізації принципу змагальності на стадії досудового розслідування за чинним Кримінальним процесуальним кодексом

Проте, як це можна уявити з деяких документів, які прокурор вважав за потрібне залишити в матеріалах кримінального провадження, обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 неодноразово повертався прокурору з підстав невідповідності обвинувального акту вимогам закону, на підставі ухвал колегії суддів Приморського районного суду від 28.11.2013 року, 03.10.2014 року та 27.02.2015 року.

Правомірність судових рішень суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору через невідповідність вимогам закону, була встановлена судовими рішеннями апеляційного суду Одеської області від 09.12.2014 року, 28.01.2015 року та 15.04.2015 року.

Так, між іншим, в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 15.04.2015 року, зазначено, що обвинувальний акт взагалі не містить формулювання обвинувачення. В даному обвинувальному акті викладені лише зміст підозри, а також ті фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчинення яких підозрюються ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, й правова кваліфікація кримінальних правопорушень, в яких підозрюються останні.

З урахуванням того, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, а за правилами ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, який висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, апеляційний суд дійшов до висновку про наявність обставин, що перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту щодо вказаних осіб.

Незважаючи на вказані недоліки обвинувального акту, прокурор фактично взагалі не усунув їх, чим фактично не виконавсудові рішення, які набрали законної сили і є обов’язковими для виконання.

Усі вищезазначені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, про істотне порушення права на захист підозрюваних. Тому обвинувальний акт разом з додатками підлягає поверненню прокурору.

Користуйтесь консультацією: Свідок. Його права та обов’язки в кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 370-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за N 12013170110000987 від 23.05.2013 р., в редакції від 28.05.2015 року, відносно:

ОСОБА_1, за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України;

ОСОБА_2, за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України;

ОСОБА_3, за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України;

ОСОБА_4, за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України,

повернути прокурору Одеської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Автор статьи: Володимир Мацко

Джерело: Matsko and Partners

Згадайте новину: Генпрокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно керівників спецпідрозділу міліції за силовий розгін учасників акцій протестів у м. Києві 30 листопада 2013 року