П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г., суддів:Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., - Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСпецТоргГрупп", Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, ОСОБА_8, треті особи: служба у справах дітей Вінницької міської ради, публічне акціонерне товариство "Банк Форум", про визнання прилюдних торгів недійсними, скасування протоколу проведення аукціону, акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів і свідоцтва про придбання майна за заявою ОСОБА_7 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

28 травня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовною заявою, а в червні 2013 року - із заявою про зміну позовних вимог, в яких посилалась на те, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 21 вересня 2009 року стягнуто з неї та ОСОБА_9 солідарно на користь акціонерного комерційного банку "Форум", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум", заборгованість за кредитним договором у сумі 44 тис. 352 долари США 53 центи.

У межах виконавчого провадження про стягнення солідарно з неї та ОСОБА_9 на користь зазначеного банку заборгованості за кредитним договором у сумі 379 тис. 254 грн 30 коп. відчужено належну їй квартиру з прилюдних торгів, що відбулись 22 червня 2012 року. Переможцем стала ОСОБА_8, яка придбала квартиру за 166 500 грн.

Вважає, що вказані торги відбулись із порушенням законодавства, а саме: статей 33, 41 - 49 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон України № 898-IV), положень Закону України від

21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон України № 606-XIV), пунктів 3.2, 3.11, 4.7, 4.9, 7.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня

1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі - Тимчасове положення), пункту 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі - Інструкція). Так, на її думку, не було встановлено порядку проведення торгів, для реалізації належної їй квартири, що була предметом іпотеки, повинно було бути рішення суду або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, у цьому разі виконувалось рішення суду про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, проте квартира була продана з третіх прилюдних торгів, незважаючи на те, що відповідно до вимог Тимчасового положення після других торгів майно з торгів повинно було бути знято; квартира була продана за ціною, що на 45 відсотків є нижчою від стартової ціни; суд стягнув з неї заборгованість за кредитним договором у доларах США, а виконавче провадження відкрито про стягнення з неї заборгованості в гривнях; заявка з реалізації арештованої квартири від 6 лютого 2012 року не відповідає вимогам Тимчасового положення та Інструкції; її не було повідомлено про експертну оцінку квартири, у зв'язку із чим вона не мала можливості її оскаржити; її не було повідомлено про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації квартири.

ОСОБА_7 просила: визнати прилюдні торги від 22 червня

2012 року недійсними; скасувати протокол проведення аукціону (прилюдних торгів) від 22 червня 2012 року, акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, що є власністю фізичної особи, від 25 червня 2012 року та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 25 червня 2012 року, яке видане ОСОБА_8

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 26 грудня 2013 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_7 задоволено в повному обсязі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

28 травня 2014 року рішення апеляційного суду скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.

У заяві про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції ОСОБА_7 порушує питання про скасування цієї ухвали й направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), - неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 33, 41 - 49 Закону України № 898-IV, статті 62 Закону України № 606-XIV, пунктів 3.11, 4.10, 4.12 та 7.3 Тимчасового положення, розділу VII ЦПК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_7 посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:

від 25 травня 2011 року у справі за позовом про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності на квартиру (№ 6-1092св11);

від 23 травня 2012 року у справі за позовом про визнання недійсними протоколу та акта про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна (№ 6-42551св11);

від 2 жовтня 2013 року у справі за позовом про визнання недійсними торгів, протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна (№ 6-35665св13);

від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів (№ 6-16016св13);

від 4 грудня 2013 року в справі за скаргою на дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Єланецького районного управління юстиції Миколаївської області та зобов'язання відділу державної виконавчої служби вчинити певні дії (№ 6-41826св13);

від 26 лютого 2014 року в справі за позовом про визнання недійсними прилюдних торгів (№ 6-50031св13);

від 18 червня 2014 року в справі за позовом про визнання недійсними прилюдних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів і за зустрічним позовом про виселення (№ 6-17512св14);

від 18 червня 2014 року в справі за позовом про визнання недійсними прилюдних торгів із реалізації майна (№ 6-8152св14);

від 25 червня 2014 року у справі за позовом про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу проведення прилюдних торгів, застосування реституції, визнання недійсним свідоцтва про право власності (№ 6-19418св14);

а також на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

22 травня 2013 року у справі за позовом про визнання прилюдних торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону, визнання протоколу недійсним проведення прилюдних торгів, відновлення положення, яке існувало до порушення, визнання незаконним акта державного виконавця, визнання незаконним і скасування свідоцтва, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні й розпорядженні придбаним на прилюдних торгах майном

№ 6-9518св13).

Так, у справах № 6-16016св13, № 6-35665св13 і № 6-17512св14 суд касаційної інстанції скасував рішення про відмову в задоволенні позову та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції; у справах

№ 6-19418св14 і № 6-8152св14 суд касаційної інстанції залишив рішення судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову без змін. За результатами розгляду касаційних скарг у зазначених справах суд касаційної інстанції, установивши, що прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки було відсутнє, виходили з того, що в таких випадках при вирішенні питання про наявність чи відсутність порушення визначених законодавством правил проведення торгів до спірних правовідносин норми Закону України № 898-IV не застосовуються.

У справі, яка переглядається, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, суд касаційної інстанцій виходив із того, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено на підставі рішення суду від 21 вересня 2009 року, тому до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України № 898-IV, у тому числі частини другої статті 49 указаного Закону, якою передбачено можливість проведення третіх прилюдних торгів. У зв'язку із цим прилюдні торги від 22 червня 2012 року є такими, що підготовлені та проведені з дотриманням вимог законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами у справі, яка переглядається, установлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 21 вересня 2009 року з

ОСОБА_7 та ОСОБА_9 стягнуто солідарно на користь акціонерного комерційного банку "Форум", правонаступником якого є

ПАТ "Банк Форум", заборгованість за кредитним договором від 16 липня

2007 року в сумі 44 тис. 352 долари США 53 центи.

На підставі зазначеного заочного рішення державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС) 28 грудня 2009 року відкрито виконавче провадження про стягнення солідарно з позивачки та ОСОБА_9 на користь зазначеного банку 379 тис. 254 грн 30 коп. заборгованості за кредитним договором.

Згідно з актом опису й арешту майна від 17 лютого 2011 року державним виконавцем описано та арештовано належну ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до заявки з реалізації арештованої квартири Ленінського ВДВС від 6 лютого 2012 року ринкова вартість квартири згідно з експертною оцінкою складала 300 тис. 940 грн.

22 лютого 2012 року між Ленінським ВДВС і товариством з обмеженою відповідальністю "УкрСпецТорг Групп" укладено договір про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів із реалізації квартири.

Прилюдні торги з реалізації вищевказаного нерухомого майна боржника за стартовою ціною 300 тис. 940 грн призначено на 15 березня 2012 року. Проте вони не відбулись у зв'язку з відсутністю учасників, через що 28 березня

2012 року складено акт уцінки майна боржника, згідно з яким вартість майна боржника зменшено на 25 відсотків і ціна склала 225 тис. 705 грн.

Повторні прилюдні торги з реалізації вищевказаного нерухомого майна боржника, призначені на 27 квітня 2012 року, також не відбулись у зв'язку з відсутністю учасників. 21 травня 2012 року складено акт уцінки майна боржника, згідно з яким вартість майна боржника зменшено на 45 відсотків від початкової вартості й ціна склала 165 тис. 517 грн.

Прилюдні торги відбулись 22 червня 2012 року. Їх переможцем стала ОСОБА_8, яка придбала квартиру за 166 500 грн.

У справі, яка переглядається, судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України

№ 606-XIV, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів визначено нормами Закону України № 606-XIV та Тимчасового положення.

Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів із реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України № 898-IV. Отже, Законом України № 898-IV визначено спеціальний порядок для реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки.

Аналіз норм з точки зору колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про те, що у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України № 898-IV до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону України 606-XIV та Тимчасового положення.

Саме до цього по суті зводяться правові висновки, що викладені в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 жовтня 2013 року № 6-35665св13, від 30 жовтня 2013 року

№ 6-16016св13, від 18 червня у справах № 6-17512св14 і № 6-8152св14, від

25 червня 2014 року № 6-19418св14, які надані заявником як приклади неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Проте у справі, яка переглядається, суд не врахував, що в цьому разі судовим рішенням від 21 вересня 2009 року ухвалено стягнути заборгованість за кредитним договором, тому спірне майно реалізовувалось не як предмет іпотеки, а як арештоване майно в порядку виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, а отже відсутня будь-яка ознака спеціальної норми, і помилково застосував до спірних правовідносин норму частини другої статті 49 Закону України № 898-IV.

Таким чином, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України встановила, що ухвала суду касаційної інстанції у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, - неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, є незаконною.

За таких обставин відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 і частин першої та другої статті 360-4 ЦПК України ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 360-3, частинами першою та другою статті 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

28 травня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Судді Верховного Суду України:А.Г. Ярема В.І. Гуменюк Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук Ю.Л. Сенін В.М. Сімоненко