Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Терлецького О.О.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю:

третьої особи - ОСОБА_8,

представників:

позивачів - Невмержицької І.М.,

департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, далі - Міськрада, КМДА відповідно) - Папенко Л.С.,

товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група» (далі - Товариство) - Верховського О.В., Чернюка О.О., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації «Громадянська позиція» та Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Демократичний альянс» (далі - Громадські організації) до Міськради, треті особи: Товариство, ОСОБА_8, Головне управління земельних ресурсів КМДА, Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Міськради (КМДА), Інспекція державного архітектурно-будівельного контрою у м. Києві, виконавчий орган Міськради (КМДА), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОНЧАРА, 21» (далі - ОСББ), про визнання нечинними рішень,

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року Громадські організації звернулися до суду з позовом до Міськради, в якому з урахуванням збільшення позовних вимог просили визнати нечинними:

- пункт 65 рішення відповідача від 15 липня 2004 року № 419/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» (далі - пункт 65 рішення № 1), яким затверджено проект відведення земельних ділянок Товариству для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на АДРЕСА_1; передано Товариству, за умови виконання пункту 65.1 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 0,32 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на АДРЕСА_1, в тому числі: ділянку № 1 площею 0,07 га, в межах червоних ліній, - у короткострокову оренду на 2 роки для влаштування будівельних робіт за рахунок земель міської забудови; ділянку № 2 площею 0,25 га - у довгострокову оренду на 15 років за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (площею 0,02 га) та земель міської забудови (площею 0,23 га);

- рішення Міськради від 22 листопада 2007 року № 1269/4102 «Про передачу земельної ділянки об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ГОНЧАРА, 21» для обслуговування та реконструкції житлового будинку на АДРЕСА_2» (далі - рішення № 2), яким, зокрема: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСББ для обслуговування та реконструкції житлового будинку на АДРЕСА_2; передано ОСББ, за умови виконання пункту 3 цього рішення, у власність земельну ділянку загальною площею 0,13 га для обслуговування та реконструкції житлового будинку на АДРЕСА_2, у тому числі: площею 0,11 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування; площею 0,02 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до пункту 65 рішення № 1, право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2004 року № 91-6-00355.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 1 грудня 2011 року у задоволенні позову відмовив, оскільки оскаржувані пункт 65 рішення № 1 та рішення № 2 Міськради не порушують права, свободи чи інтереси позивачів.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував пункт 65 рішення № 1 та рішення № 2.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 травня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій скасував, провадження у справі закрив.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, Громадські організації з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), звернулись із заявами про його перегляд Верховним Судом України.

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Демократичний альянс» у своїй заяві просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації «Громадянська позиція» у своїй заяві просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року залишити в силі.

На обґрунтування заяв позивачі додали копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2015 року (№ К/800/68549/14), яка, на їхню думку, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 1, 7 частини першої статті 3, частини другої статті 4, пункту 1 частини першої статті 17 КАС; частини першої статті 10, статей 25, 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 2, 5, підпунктів «а-г» статті 12, статей 118, 123 та 124 Земельного кодексу України.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Розглядаючи справу, Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та закриваючи провадження у справі, виходив із того, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України. На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивачів до суду) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Спір у справі, що розглядається, стосується оренди Товариством земельних ділянок на АДРЕСА_1 та права власності ОСББ на земельну ділянку, яке підтверджується державним актом серії НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку площею 0,1272 га на АДРЕСА_2, тобто цивільного права, а отже, суд касаційної інстанції, закриваючи провадження у цій справі, дійшов правильного висновку щодо вирішення його в порядку господарського судочинства. Оскаржувані рішення відповідача по суті є реалізацією волі власника на відчуження належних йому земельних ділянок юридичним особам.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок в оренду, у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 4 листопада 2015 року (справа № 21-3296а15).

Оскільки висновок касаційного суду у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, то у задоволенні заяв Громадських організацій слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяв Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації «Громадянська позиція» та Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Демократичний альянс» відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.О. Терлецький

Судді: О.Ф. Волков О.В. Кривенда П.В. Панталієнко М.І. Гриців В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко