ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Демченко Т.І.,

за участю представників:

об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» (далі - ОСББ) - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві

(далі - Інспекція) - Шевченка С.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСББ до Інспекції про визнання дій протиправними та скасування припису від 31 серпня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року ОСББ звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення 27 серпня 2012 року перевірки житлового будинку АДРЕСА_1 та складання акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 серпня 2012 року; визнати протиправними і скасувати припис Інспекції від 31 серпня 2012 року про усунення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

На обґрунтування позову ОСББ послалося на те, що відповідач порушив процедуру проведення позапланової перевірки, а висновки про порушення позивачем містобудівного законодавства необґрунтовані.

Суди встановили, що 27 серпня 2012 року Інспекція в особі головних державних інспекторів Кузьменка В.В. та Лисака С.Ф. із залученням оперуповноваженого ВАСБЕЗ Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві Кулінського І.Ю. провела позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Підставою для проведення цієї перевірки стало звернення до Інспекції Шевченківського РУ ГУ МВС у м. Києві від 20 серпня 2012 року № 59/11860 щодо проведення дослідчої перевірки за неодноразовим зверненням мешканців будинку АДРЕСА_1 стосовно протиправного будівництва надбудови за вказаною адресою, в якому висловлено прохання про виділення співробітників для спільної перевірки зазначеного об'єкта.

Однак 27 серпня 2012 року перевіряючі не були допущені до проведення перевірки, у зв'язку з чим інспектори здійснили візуальний огляд будинку.

Листом від 28 серпня 2012 року № 7/26-38/2808/02/2-Шв Інспекція зобов'язала позивача надати 30 серпня 2012 року їй затверджену в установленому порядку проектну документацію на виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 (в тому числі проект виконання робіт), виконавчу документацію (акти на приховані роботи, журнали робіт, журнал авторського нагляду), а також забезпечити доступ до об'єкта будівництва для проведення превірки.

Листом від 29 серпня 2012 року № 120829-15 позивач надав відповідачу на його вимогу частину витребуваних документів, а також повідомив Інспекцію про неможливість забезпечити доступ її посадових осіб до об'єкта містобудування з 20 серпня по 10 вересня 2012 року, оскільки голова ОСББ ОСОБА_3 у відпустці.

За результатами позапланової перевірки внаслідок візуального огляду та дослідження наданих позивачем документів виявлені порушення зафіксовано в акті перевірки від 31 серпня 2012 року, складеному в приміщенні Інспекції, підписаному головними державними інспекторами Кузьменком В.В. та Лисаком С.Ф.; ОСОБА_2 (секретар ОСББ) підписувати акт відмовилась, також відсутній підпис залученого до перевірки оперуповноваженого ВАСБЕЗ Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві Кулінського І.Ю.

Разом із цим акт про недопущення позивачем до перевірки інспекторами не складався.

На підставі акта перевірки відповідач виніс припис від 31 серпня 2012 року про зобов'язання позивача знести самочинно збудовані прибудову та надбудову за адресою: АДРЕСА_1 та привести житловий будинок до попереднього стану в термін до 21 вересня 2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 5 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року, у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов висновку щодо правомірності дій відповідача при проведенні перевірки, складанні акта перевірки та винесенні припису з огляду на наявність порушень з боку позивача у сфері містобудівної діяльності.

Вищий адміністративний суд України постановою від 20 червня 2013 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував та ухвалив нове - про задоволення позовних вимог: визнав протиправними дії Інспекції під час проведення 27 серпня 2012 року перевірки житлового будинку по

АДРЕСА_1; визнав протиправним та скасував припис Інспекції від 31 серпня 2012 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів, правил.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Інспекція зазначає, що в доданих до заяви ухвалах касаційної інстанції по-іншому, ніж в оскаржуваній постанові, застосовано положення Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок), у подібних правовідносинах.

Інспекція просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування заяви Інспекція додала копії судових рішень Вищого адміністративного суду України від 7 серпня 2012 року (справа № К/9991/41399/12), 11 квітня 2013 року (справа № К/9991/45245/12) та 13 червня 2013 року (справа № К/800/9647/13).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин справи, на рішення в яких посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, дійшов висновку щодо протиправності припису Інспекції від 31 серпня 2012 року про зобов'язання позивача знести самочинно збудовану прибудову та надбудову і привести житловий будинок АДРЕСА_1 до попереднього стану, оскільки Інспекція не наділена повноваженнями видавати такі приписи, а рішення про знесення та приведення самочинно реконструйованих об'єктів до попереднього стану може приймати лише суд.

Крім того, касаційний суд зазначив, що при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог законодавсва у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил по АДРЕСА_1 посадовими особами Інспекції у зв'язку з їх недопущенням безпосередньо до приміщення об'єкта мав був складений акт про недопущення. Оскільки такий акт складено не було, то й результати перевірки оформлено неналежним чином, що є підставою для визнання перевірки протиправною.

Разом із тим касаційний суд зазначив, що окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 27 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року, скасував відмову Інспекції у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 9 вересня 2011 року та зобов'язав Інспекцію прийняти відповідне рішення щодо реєстрації декларації про початок будівельних робіт.

Окрім того, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 4 вересня 2012 року визнав протиправною та скасував відмову Інспекції у реєстрації декларації про початок виконная будівельних робіт від 10 червня 2011 року та зобов'язав Інспекцію прийняти відповідне рішення щодо реєстрації декларації про початок будівельних робіт.

Таким чином, касаційний суд зазначив, що у вказаних вище судових рішеннях суди дійшли висновку про необґрунтованість відмов Інспекції у реєстрації декларацій про початок виконная будівельних робіт.

Натомість в ухвалі від 7 серпня 2012 року (справа № К/9991/41399/12) суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач правомірно склав оскаржувані приписи від 16 серпня та 16 вересня 2011 року щодо приведення позивачем об'єкта будівництва у відповідність до затвердженої проектної документації, оскільки будівельні роботи виконувалися позивачем не відповідно до затвердженого проекту будівництва та робочий проект щодо корегування частини існуючого затвердженого проекту, метою якого є проведення обсягу робіт з перепланування вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, не є належною правовою підставою для початку будівельних робіт, передбачених зазначеним робочим проектом.

У постанові від 11 квітня 2013 року (справа № К/9991/45245/12) Вищий адміністративний суд України зазначив, що оскільки позивач порушив вимоги чинного законодавства, зокрема у частині самовільного будівництва, без належно затвердженої в установленій законом проектної документації на проведення відповідних будівельних робіт, у нього відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій самовільно побудований будинок та прибудова до нього, а отже, припис від 5 травня 2011 року «Про знесення самовільно збудованого об'єкта», яким приписано у добровільному порядку здійснити знесення самовільно збудованого житлового будинку та прибудови - літньої кухні - до цього житлового будинку з метою усунення порушень законих прав та інтересів ОСОБА_4 та її доньки, прийнято законно та обґрунтовано з урахуванням вимог Закону № 3038-VI та Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність».

Проте слід зазначити, що припис від 5 травня 2011 року винесено в іншому порядку, а саме: до набрання чинності Порядком.

У постанові від 13 червня 2013 року (справа № К/800/9647/13) Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що Порядок не містить норми про заборону проведення перевірки при невстановленні або відсутності суб'єкта містобудування чи його представників та допускає здійснення перевірки у разі виявлення факту самочинного будівництва із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Відмова особи від підписання акта перевірки не свідчить про неправомірність встановлення факту порушення. Отже, припис від 21 серпня 2012 року про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалося від позивача відновити об'єкт згідно з інвентраною справою та усунути виявлені порушення, відповідачем складено законно та обґрунтовано.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що касаційний суд ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС Верховий Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києв відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.Б. Гусак П.В. Панталієнко О.А. Коротких О.Б. Прокопенко О.В. Кривенда О.О. Терлецький В.Л. Маринченко