ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоПрокопенка О.Б.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., -при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представників:

Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області - Павловича Д.М.,

Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ) - Баклан Н.Ю., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Феррус» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області ДПС (далі - ОДПІ) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

ТОВ «Феррус» подало до адміністративного суду позовну заяву, в якій просило визнати дії ОДПІ протиправними, зобов'язати вчинити певні дії та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 29 лютого 2012 року позов задовольнив частково.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 3 травня 2012 року постанову суду першої інстанції змінив у резулятивній частині.

ОДПІ оскаржила ці рішення до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 30 травня 2012 року відкрив провадження у цій справі та витребував справу з Луганського окружного адміністративного суду.

На виконання вимог суду касаційної інстанції, зважаючи на втрату судового провадження в адміністративній справі № 2а/1270/848/2012 за позовом ТОВ «Феррус» до ОДПІ про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення, Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 січня 2016 року відкрив провадження з приводу відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі № 2а/1270/848/2012 з власної ініціативи та ухвалою від 25 січня 2016 року відновив втрачене судове провадження у справі № 2а/1270/848/2012 в частині: постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року, постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2012 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2012 року, касаційної скарги від 21 травня 2012 року № 06029/10.

3 лютого 2016 року адміністративна справа № 2а/1270/848/2012 в обсязі відновленого провадження була направлена до суду касаційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 лютого 2016 року за результатами вивчення частково відновленого втраченого провадження з огляду на недостатність зібраних матеріалів провадження за касаційною скаргою ОДПІ на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2012 року закрив.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ГПУ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах, а саме статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви ГПУ додала копії рішень Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року (№ К/9991/52051/12) та 27 серпня 2015 року (№№ К/9991/34534/12, 9991/37793/12), в яких касаційний розгляд відбувся за відновленим втраченим провадженням в адміністративній справі.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява ГПУ підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 273 КАС визначено можливість відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите.

За статтею 275 цього Кодексу заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 279 КАС у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

За частиною четвертою статті 218 КАС суд приймає рішення про закриття провадження у справі у разі, коли особа, яка подала касаційну скаргу, відмовилась від неї до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 220 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

За наслідками розгляду касаційної скарги цей суд має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження (пункти 7, 8 частини першої статті 223 КАС).

Згідно з частиною другою статті 228 КАС суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду касаційної скарги з огляду на недостатність зібраних матеріалів відновленого втраченого судового провадження і з цієї причини закрив провадження за касаційною скаргою.

Нормативний підхід до розуміння наведених норм процесуального права в їх взаємозв'язку у контексті обставини справи дає підстави для такого висновку.

Рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині приймається в порядку окремого особливого судового провадження, встановленого розділом VII КАС. Прийняття цього рішення за підсудністю відноситься до повноважень суду, який ухвалив рішення по суті спору або постановив ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 279 КАС саме цей суд вправі закрити розгляд заяви про відновлення провадження у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження та роз'яснити особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

На стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, приводом для якого є касаційна скарга, а підставами - порушення судом норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень на ревізію рішення суду про відновлення втраченого судового провадження і права на підставі статті 279 КАС з посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження ухвалювати рішення про закриття касаційного провадження.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року (справа № 21-6159а15).

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини другої статті 243 КАС у разі неправильного застосування судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Аналіз наведених норм процесуального права, юридична оцінка обставин справи дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції неправильно застосував процесуальний закон, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з передачею справи до цього суду для подальшого касаційного розгляду поданої касаційної скарги.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву Генеральної прокуратури України задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року скасувати, а справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Феррус» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області ДПС про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення передати до суду касаційної інстанції для подальшого провадження за касаційною скаргою відповідача.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. ПрокопенкоСудді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.В. Кривенда