Історія справи

Постанова ВССУ від 21.02.2024 року у справі №459/3416/21

Постанова

Іменем України

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 459/3416/21-ц

провадження № 61-1865св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.(суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2022 року у складі судді Мельникович М. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати висловлювання ОСОБА_2 щодо нього, яке мало місце 03 серпня 2021 року, а сам «ІНФОРМАЦІЯ_2», образливим і таким, що принижує честь, гідність та ділову репутацію.

Також просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн та судові витрати.

Як на обґрунтування позовних вимог послався на те, що позивач перебуває на посаді т.в.о. генерального директора Державного підприємства «Львіввугілля» (далі - ДП «Львіввугілля»). 03 серпня 2021року на території ДП «Львіввугілля» проходила акція на підтримку шахтарів у зв`язку із заборгованістю з виплати заробітної плати. Участь в акції взяли близько 100 учасників, серед яких були працівники шахт, матері та жінки шахтарів разом із дітьми.

Інформацію про проведення цієї акції, крім ЗМІ, оприлюднено також на офіційному сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Про обставини акції позивачу стало відомо зі слів колег - працівників ДП «Львіввугілля» та дописів учасників акції, громадських активістів і представників ЗМІ у соціальній мережі «Facebook», оскільки участі в акції він не брав - у цей день він перебував у відпустці.

Того ж дня, 03 серпня 2021 року, він натрапив на допис громадського активіста ОСОБА_4 , розміщений на його особистій сторінці у соціальній мережі «Facebook», під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6», цитата: «ІНФОРМАЦІЯ_7».

Зазначений допис і досі розміщений на особистій сторінці ОСОБА_4 . До вказаної публікації додано відеозапис, на якому відповідач, спілкуючись з учасниками акції, неодноразово нецензурно висловлювався, у тому числі і на адресу позивача.

Позивач також зазначав, що згідно з тлумаченням словника нецензурної лексики та її відповідників: обсценізми, евфемізми, сексуалізми « Українська мова без табу = Ukrainian Without Taboos »/ Ставицька Л.О. ; Укр. наук. ін-т. Гарвард, ун-ту, Ін-т Критики, НАН України, Ін-т укр. мови. - Київ: Критика, 2008. - 454 с., висловлювання, яке прозвучало на його адресу, є зневажливим та презирливим (ст. 291).

Крім цього, вказаний відеозапис був опублікований в мережі «Інтернет» на сторінці відеоконтенту каналу «4 студія» на вебсайті відеохостингу «YouTube» ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який доступний для огляду і станом на день подання позову за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначив, що ОСОБА_2 перебуває у статусі народного депутата України, і подібні висловлювання, тим більше за відсутності особи, якій вони адресуються, є неприпустимими не лише для представника Українського парламенту, а й для будь-якого громадянина, оскільки суперечать загальновизнаним морально-етичним правилам поведінки та принижують честь, гідність і ділову репутацію.

Також вказував, що ОСОБА_2 упродовж останніх місяців активно веде безпідставну та необґрунтовану кампанію з дискредитації позивача як керівника ДП «Львіввугілля» шляхом поширення щодо нього недостовірної інформації під час публічних виступів та публікацій дописів на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook».

Більше того, відеозапис із нецензурною лайкою народного депутата ОСОБА_2 на адресу позивача практично одразу з`явився на різних інформаційних інтернет-ресурсах, а згадана публікація у соціальній мережі «Facebook» лише зі сторінки громадського активіста ОСОБА_4 була поширена користувачами понад двісті разів, що вказує на набуття цим інцидентом значного суспільного резонансу та завдання суттєвої шкоди діловій репутації позивача. Відповідно кількість громадян, які побачили і почули публічні та нецензурні висловлювання на адресу позивача з боку відповідача, є надзвичайно великою.

Уважав висловлювання відповідача на його адресу такими, що виражені в грубій та образливій формі, тобто в такій, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Крім того, напередодні описаних подій позивач проходив лікування через неналежний стан здоров`я, а після пережитого стресу та моральних страждань через публічне приниження його стан здоров`я знову погіршився, що підтверджується листками непрацездатності. Своєю неетичною поведінкою та непристойними висловлюваннями ОСОБА_2 порушив конституційні права позивача, зокрема право на повагу до честі, гідності, а також на недоторканість ділової репутації і завдав йому моральної шкоди, оскільки через описані події позивач зазнав сильних переживань, душевних страждань та дискомфорту, що негативно вплинуло на його звичний спосіб життя, роботу і здоров`я.

Зважаючи на те що ОСОБА_2 як публічна особа, розуміючи, що його поведінка та риторика викликає підвищений інтерес у громадян та представників ЗМІ, публічно дозволив собі образливе та непристойне висловлювання на його адресу, йому було заподіяно моральної шкоди, яка, виходячи з принципу розумності та справедливості, оцінюється в 50 000,00 грн. Тому позивач просив визнати висловлювання відповідача образливими і такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію, та стягнути заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. Крім цього, просив стягнути з відповідача витрати на проведення експертизи, сплачений судовий збір в розмірі 1 816,00 грн, а також 26 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано висловлювання ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 , яке мало місце 03 серпня 2021 року, а саме «ІНФОРМАЦІЯ_2», образливим і таким, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 726,40 грн, 20 000,00 грн витрат на правову допомогу та 10 269,60 грн витрат на проведення судово-психологічної експертизи.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що висловлювання ОСОБА_2 , яке мало місце 03 серпня 2021 року, є образливим і таким, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив з того, що інцидент, що стався, вплинув на психоемоційний стан позивача, і з урахуванням вимоги розумності та справедливості, ступеня моральних страждань позивача, а також того, що відшкодування моральної шкоди не повинно призводити до надмірного збагачення, дійшов висновку про необхідність відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11 січня 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 177/1163/16-ц, від 25 травня 2022 року у справі № 185/871/18, від 03 квітня

2019 року у справі № 127/24530/16-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 52/5992/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Разом з цим представник заявника вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2023 року адвокат ОСОБА_1 - Пилипець Р. Ю. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що рішення судів є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що ОСОБА_1 перебував на посаді т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля».

03 серпня 2021 року на території ДП «Львіввугілля» на вул. Б. Хмельницького, 26 в м. Сокаль Львівської області проходила акція на підтримку шахтарів у зв`язку із заборгованістю з виплати заробітної плати, що підтверджується скриншотом із сайту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

На час проведення акції позивач перебував у щорічній відпустці, що підтверджується копією наказу ДП «Львіввугілля`від 02 серпня 2021 року № 342-к.

У цій акції протесту брав участь відповідач, що ним та його представником не заперечувалося під час розгляду справи.

Як встановлено зі скриншоту сторінки ОСОБА_4 у соціальній мережі «Facebook» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 03 серпня 2021 року активіст оприлюднив відео та здійснив допис під ним: «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Як встановлено із цього скриншоту, згаданий допис був поширений 227 разів.

Також вказаний відеозапис був опублікований в мережі «Інтернет» на сторінці відеоконтенту каналу «4 студія» на вебсайті відеохостингу «YouTube» ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який доступний для огляду і станом на день подання позову за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 що підтверджується скриншотом.

Окрім цього, зазначене відео розміщене на вебсайтах в мережі «Інтернет», які доступні для огляду за такими посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_4/, що підтверджується копіями скриншотів сайтів, під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

На цьому відео зафіксовано репліку відповідача ОСОБА_2 , висловлену на адресу т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» ОСОБА_6 .

У висновку експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи підекспертного ОСОБА_1 , складеному Науково-дослідним інститутом судових експертиз, від 06 грудня 2021 року № 5077 зазначено, що ситуація, яка досліджується, а саме публічне образливе висловлювання на адресу ОСОБА_7 , зокрема «ІНФОРМАЦІЯ_5» під час акції на підтримку шахтарів, яка проходила 03 серпня 2021 року на території ДП «Львіввугілля» на АДРЕСА_1 , є психотравмувальною для ОСОБА_7 , оскільки спричинила негативні зміни в емоційному стані та індивідуально-психологічних проявах підекспертного. За умов ситуації, а саме публічного образливого висловлювання на адресу ОСОБА_7 , ОСОБА_1 завдано моральної шкоди. Можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) становить 6,75 МЗП (розмір мінімальної заробітної плати в Україні на момент винесення рішення судом), що становить 45 225,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині першій статті 275 ЦК України вказано, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За змістом статті 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації (частина перша статті 299 ЦК України).

Під діловою репутацією особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Суди встановили наявність таких обставин.

Спірна інформація щодо позивача поширена на вебсайті відеохостингу «YouTube» та в соціальній мережі «Facebook».

Поширена інформація стосується певної особи, тобто позивача.

Поширена інформація порушує особисті немайнові права позивача.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абзацах третьому, п`ятому пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», а також відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

Таким чином, суди дійшли помилкового висновку про задоволення вимоги про визнання висловлювання відповідача такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію, оскільки висловлювання, яке мало місце 03 серпня 2021 року, є суб`єктивною думкою, висловленою в образливій формі, а тому не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування згідно з визначеним статтею 277 ЦК України порядком.

Оскільки поширена суб`єктивна думка відповідача висловлена в брутальній, принизливій, непристойній формі, позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи те, що на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду колегія суддів погоджується з висновками судів у частині задоволення позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з обставин справи, засад розумності, виваженості і справедливості, ураховуючи ступінь моральних страждань позивача, а також те, що відшкодування моральної шкоди не повинно призводити до надмірного збагачення, суди дійшли правильного висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн буде достатнім та справедливим у цій ситуації.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, другої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень в частині визнання висловлювання відповідача образливим і таким, що принижують честь, гідність та ділову репутацію з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та залишення без змін рішень судів в частині відшкодування моральної шкоди.

Щодо зупинення виконання рішення

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року було зупинено виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року в частині стягнення коштів до закінчення касаційного провадження, виконання рішення на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400 409 412 416 419 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання висловлювання відповідача образливим і таким, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, скасувати.

У задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року в частині стягнення коштів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов