Історія справи

Постанова ВССУ від 16.04.2026 року у справі №754/11840/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 754/11840/19

провадження № 61-888св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

Фаловської І. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на постанову Київського апеляційного суду

від 05 грудня 2023 року у складі колегії суддів Олійника В. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П.,у справі за позовом ОСОБА_1

до комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», державного реєстратора філії комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради Дубіни Юлії Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, про скасування рішення банку та державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» (далі -

КП «КРП» Великобугаївської сільської ради) Великобугаївської сільської ради, публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ»), державного реєстратора філії комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» (далі - КП «Комунально-реєстраційні послуги») Великобугаївської сільської ради Дубіни Ю. В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення кредитної ради ПАТ «ПУМБ» щодо реєстрації права власності на квартиру

АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним рішення державного реєстратора та скасувати запис щодо реєстрації права власності на вказану квартиру за ПАТ «ПУМБ».

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 травня 2022 року у складі судді Таран Н.Г. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач, явка якого визнана обов`язковою, у судове засідання до суду не з`явився, про дату, час та місцерозгляд справи був повідомлений належним чином.

Суд першої інстанції вказав про те, що заяв від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи з підстав, які б могли бути визнані поважними, не надходило, причини неявки останнього до суду невідомі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 травня 2022 року про залишення заяви без розгляду скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до довідки про доставку SMS-повідомлення, яка міститься в матеріалах справи, документ «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній» на 18 травня 2022 року о 10год 00 хв надіслано ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 .

Разом з тим апеляційний суд вказав про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 подавав до суду першої інстанції заяву про направлення йому повісток SMS-повідомленнями.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач повторно без поважних причин не з`явився у судове засідання, яке було призначено на 18 травня 2022 року, оскільки у справі відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про призначене на вказану дату судове засідання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2024 року ПАТ «ПУМБ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі ухвалу суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «ПУМБ» на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, витребувано справу із суду першої інстанції.

У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2025 року провадження

у справі № 754/11840/19 за позовом ОСОБА_1 до КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, ПАТ «ПУМБ», державного реєстратора філії КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради Дубіни Ю. В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, про скасування рішення банку та державного реєстратора, за касаційною скаргою ПАТ «ПУМБ» на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/252/24.

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2025 року поновлено провадження у цій справі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення ухвали від 18 травня 2023 року про залишення позову без розгляду було враховано строк перебування справи у суді, дату відкриття провадження у справі - 13 серпня 2019 року та поведінку ОСОБА_1 , діїякого спричинили затримку у розгляді справи.

Київський апеляційний суд послався на порушення пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, згідно з яким текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заяви. Така заява оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Проте Київський апеляційний суд застосував в цьому випадку нормативно-правовий акт, який втратив чинність на підставі наказу Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28.

Cуд першої інстанції здійснив заходи щодо належного сповіщення

позивача про судове засідання та дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду позовної заяви

ОСОБА_1 .

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2

частини третьої статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання (заяви) про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15, від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц,

від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18, від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 вересня 2025 року

у справі № 367/252/24, до якої зупинялося провадження у цій справі, дійшла висновку про те, що законодавець прямо передбачив вирішення питань, які впливають на можливість здійснення подальшого провадження у справі, судами усіх трьох інстанцій, тобто визнав можливою перевірку законності й обґрунтованості постанов апеляційного суду, прийнятих за наслідками перегляду ухвал місцевого суду, судом касаційної інстанції.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У справі, яка переглядається Верховним Судом, судом апеляційної інстанції встановлено, що в провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, ПАТ «ПУМБ», державного реєстратора філії КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради Дубіни Ю. В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, про скасування рішення банку та державного реєстратора.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.

Розгляд справи відкладався неодноразово.

В судовому засіданні 14 грудня 2021 року ОСОБА_1 присутній не був, але подав клопотання про відкладення розгляду справи з підстав розповсюдження коронавірусу COVID-19.

Розгляд справи було відкладено на 01 березня 2022 року, про що ОСОБА_1 було повідомлено належним чином.

01 березня 2022 року справу було знято з розгляду у зв`язку з військовими діями в місті Києві.

Встановлено, що про судове засідання, призначене на 18 травня 2022 року, ОСОБА_1 повідомлявся за допомогою SMS-повідомлення.

У судове засідання, в якому було постановлено оскаржувану ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 травня 2022 року про залишення заяви без розгляду, ОСОБА_1 не з`явився.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку

(частина шоста статті 128 ЦПК України).

У частині тринадцятій статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси (пункти 2, 5 і 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28).

Тлумачення частини тринадцятої статті 128 ЦПК України свідчить про те, що повідомлення учасника про розгляд справи може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку лише за наявності відповідної письмової заяви учасника справи.

Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду

від 30 червня 2020 року у справі № 177/547/16-ц, від 10 листопада 2021 року у справі № 756/13021/16-ц та інших.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 подавав до суду першої інстанції заяву про направлення йому повісток SMS-повідомленнями.

Ураховуючи викладене, оскільки у матеріалах справи немає заяви ОСОБА_1 про бажання отримувати повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії за допомогою засобів мобільного зв`язку, тому направлення судом першої інстанції SMS-повідомлення не може вважатися належним повідомленням ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи.

Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18).

Позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився (постанова Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі

№ 761/20381/21).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових повідомлень виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника справи (постанова Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 495/6258/20).

Отже, суд першої інстанції належно не повідомив ОСОБА_1 про розгляд справи, оскільки судова повістка позивачу засобами поштового зв`язку не надсилалася.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а також порушенням вимог статей 128-130 223 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

У статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Апеляційний суд правильно виходив із того, що надіслання судом першої інстанції судової повістки у вигляді SMS-повідомлення на мобільний номер телефону позивача не вважається належним повідомленням позивача про розгляд справи, оскільки позивач не подавав до суду заяву про повідомлення щодо розгляду справи за допомогою засобів мобільного зв`язку.

Установивши, що позивач не був належним чином повідомлений про судове засідання, призначене на 18 травня 2022 року, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду та обґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції застосував

пункт 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, який втратив чинність на підставі наказу Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28, на увагу не заслуговують, оскільки, по-перше, вказане не впливає на правильність висновків суду апеляційної інстанції, по-друге, вимогами статті 128 ЦПК України встановлено, що лише за наявності відповідної письмової заяви учасника справи повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а тому постанову апеляційного суду необхідно залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, висновки апеляційного суду є законними та обґрунтованими, тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська