Історія справи

Постанова ВССУ від 16.03.2026 року у справі №754/6821/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року

м. Київ

справа № 754/6821/24

провадження № 61-4440св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року в складі судді Бабко В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року в складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Верланова С. М., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал»), у якому просила суд: визнати безпідставним нарахування їй за грудень 2020 року об`єму споживання холодної води в розмірі 50, 00 куб. м; зобов`язати відповідача зробити перерахунок нарахувань оплати послуг по о/р № НОМЕР_1 за період з 19 лютого 2019 року до 25 листопада 2020 року як для квартири, що не обладнана приладом обліку води (пункт 11 Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630); стягнути з відповідача кошти в розмірі недоотриманої позивачкою з його вини житлової субсидії за період, починаючи з травня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води. Вказувала, що з грудня 2020 року власником цієї квартири згідно здоговором дарування є її дочка ОСОБА_2

19листопада 2019 року позивачеві був наданий припис-попередження про проведення до 19грудня 2019 року повірки лічильника холодної води у зв'язку із закінченням у травні 2019 року чотирирічного терміну від дня попередньої його повірки. ОСОБА_1 у зв'язку зі станом здоров'я та карантинними обмеженнями вирішила не робити повірку лічильника і погодитись на те, що він буде знятий з обліку та плата буде нараховуватися як для споживача, квартира якогоне обладнана засобами обліку.

17листопада 2020 року позивач у зв'язку з аварійним станом лічильника звернулась до АТ «Київводоканал» з заявою на його розпломбування лічильника та заміну. Розпломбування аварійного лічильника перед його демонтажем було здійснено 18листопада 2020 року. 25 листопада 2020 року за заявою ОСОБА_1 був встановлений лічильник, який було опломбовано та поставлено на облік, однак копії актів про розпломбування неповіреногоаварійного лічильника № 200702008283 та прийняття на облік іншого повіреного лічильника№ НОМЕР_2 їй надано не було.

Позивач зазначала, що в отриманому повідомленні-рахунку на оплату послуг за листопад 2020 року було вказано номер старого аварійного лічильника. Згідно з рахунком відповідачапереплата позивача станом на 01 грудня 2020року становила 9, 78куб. м води. У січні 2021 року надійшло повідомлення-рахунок на оплату за грудень 2020 року, у якому був зазначений номер встановленого повіреного та прийнятого на облік лічильника, протев рахунку об'єм споживання води за місяць був указаний в розмірі 50, 00 куб. м.

У грудні 2022 року ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом до Розрахункового департаменту ПрАТ «АК «Київводоканал», у якому, зокрема, просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок оплати спожитої холодної води по особовому рахункуспоживача за період з 19 грудня 2019 року до 25листопада 2020 року. Вказаний позов було частково задоволено, проте постановою Київського апеляційного суду від01 лютого 2024 рокурішення Деснянського районного суду м. Києва від 13вересня 2023 року було скасовано та ухвалено нове судове рішення про залишення без задоволення позовних вимог, оскільки позов було пред'явлено до неналежного відповідача.

Крім того, позивач зазначила, що їй не було надано субсидію на оплату комунальних послуг у зв'язку із наявною заборгованістю.

Короткий зміст судових рішень судівпершої та апеляційної інстанцій

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року, позов задоволено частково.

Визнано безпідставним нарахування ОСОБА_1 за грудень 2020 року об`єму споживання холодної води в розмірі 50, 00 куб. м.

Зобов'язано ПрАТ «АК «Київводоканал» здійснити перерахунок нарахувань оплати послуг по особовому рахунку споживача № НОМЕР_1 за період з 19 грудня 2019 року до 25 листопада 2020 року, як для квартири, що не обладнана приладом обліку води.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що працівниками ПрАТ «АК «Київводоканал» некоректно сформовано повідомлення-рахунок на оплату послуг за грудень 2020 року за централізоване постачання холодної води та водовідведення, а саме: некоректно визначені об`єми споживання холодної води в розмірі 50, 00 куб. м при нульовому показнику споживання.

Суд зазначив, що відповідачем порушено норми нарахування послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, (далі - Правила № 630).

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

04 квітня 2025 року ПрАТ «АК «Київводоканал» засобами поштового зв'язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначає: застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року в справі № 916/2084/17, від 07 липня 2020 року в справі № 910/10647/18, від 28 вересня 2021 року в справі № 761/45721/16-ц, від 25 жовтня 2022 року в справі № 607/14378/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)); суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суди не застосували до спірних правовідносин норми пункту 11 Правил № 630 та ухвалили рішення без повного і всебічного з'ясування обставин справи.

Крім того, заявник зазначає, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 , а також, що власник нерухомого майна надавав позивачу у справі згоду на користування цією квартирою. Відтак, вважає, що ОСОБА_1 не довела порушення її прав чи інтересів.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Деснянського районного суду м. Києва.

08 травня 2025 року справа № 754/6821/24 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу ПрАТ «АК «Київводоканал», у якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Також у відзиві ОСОБА_1 просить застосувати до відповідача заходи, передбачені статтями 44 148 ЦПК України, за систематичне зловживання процесуальними правами, які виражаються у відмові від прийнятих раніше зобов'язань з метою затягування судового процесу.

Притягнення до відповідальності за зловживання процесуальними правами згідно з приписами цивільного процесуального законодавства є правом, а не обов'язком суду.

Проаналізувавши клопотання ОСОБА_1 , колегія суддів не вбачає підстав для застосування заходів, передбачених статтями 44 148 ЦПК України, оскільки ПрАТ «АК «Київводоканал» не вчиняло дій (бездіяльності), які б могли бути розцінені судом як систематичне зловживання процесуальними правами.

Зміст касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що відповідно до інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, наданої відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА від 15 травня 2024 року № 112361246, ОСОБА_1 з 09 квітня 2019 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з приписом-попередженням ПрАТ «АК «Київводоканал» від 19 листопада 2019 року датою повірки лічильників, встановлених у квартирі АДРЕСА_2 , є 27 травня 2015 року. Зазначено, що споживачеві необхідно у термін до 19 грудня 2019 року провести повірку приладів обліку, а в разі відмови від повірки нарахування оплати за користування послугами централізованого водопостачання та водовідведення відбуватимуться як для квартири, що не обладнана приладами обліку води (пункт 11 або пункт 15 Правил № 630). ОСОБА_1 ознайомлена зі змістом припису-попередження, що підтверджується її підписом у відповідній графі.

Також встановлено, що ОСОБА_1 саме з огляду на стан здоров'я та карантинні обмеження вирішила не робити повірку лічильника та погодитись із тим, що він буде знятий з обліку і відповідно до пункту 11 Правил № 630 плата буде нараховуватись як для споживача, квартира якого не обладнана засобами обліку.За наведених обставин суд першої інстанції визнав відсутнім порушення з боку позивача, оскільки остання не мала законних підстав для вільного переміщення, зокрема до ПрАТ «АК «Київводоканал» для здійснення повірки лічильника.

17 листопада 2020 року ОСОБА_1 у зв'язку з аварійною ситуацією звернулась до ПрАТ «АК «Київводоканал» із заявою про надання дозволу на розпломбування лічильника холодного водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 .

25 листопада 2020 року ПрАТ «АК «Київводоканал» складено акт № НОМЕР_3, відповідно до якого було прийнято на абонентський облік засоби обліку води, зокрема холодного водопостачання та водовідведення № НОМЕР_2, із їх опломбуванням.

Відповідно до повідомлення-рахунку на оплату послуг за листопад 2020 року за централізоване постачання холодної води та водовідведення за показниками попереднього лічильника № 200702008283 зазначені такі показники: поточні - 586, попередні - 581, 5, об`єм споживання - 4, 50 куб. м, а також міститься інформація про переплату в сумі 319, 28 грн.

Згідно з актом приймання на абонентський облік засобів обліку води від 25 листопада 2020 року № НОМЕР_3 відповідачем прийнято на абонентський облік засоби обліку води № НОМЕР_2 із такими показниками: холодне водопостачання - 01169 м3; гаряче водопостачання - 00269 м3. У вказаному акті зазначено, що повірка, зокремалічильника холодного водопостачання та водовідведення № НОМЕР_2 проведена 01 серпня 2018року.

З акту приймання на абонентський облік засобів обліку води від 28 липня 2022 року № 1344727 вбачається, що відповідачем прийнято на абонентський облік засоби обліку води із такими показниками: холодне водопостачання - 01256 м3; гаряче водопостачання - 00013 м3.

Згідно з повідомленням-рахунком на оплату послуг за грудень 2020 року за централізоване постачання холодної води та водовідведення за показниками нововстановленого лічильника № НОМЕР_2 зазначені такі показники: поточні - 1169, попередні -1169, об'єм споживання 50, 00куб. м, а також міститься інформація про необхідність сплати 874, 98 грн.

Відповідно до довідки від 16 травня 2023 року № 4388/8/8/02-23 у ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2023 року обліковується заборгованість перед ПрАТ «АК «Київводоканал» за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 1 433, 65 грн, з якої: заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - 1 394, 46 грн; плата за абонентське обслуговування - 39, 19 грн.

Крім того, встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 вересня 2023 року визнано безпідставним і скасовано нарахований за грудень 2020 року об`єм споживання холодної води в розмірі 50, 00 куб. м, а також зобов`язано Розрахунковий департамент ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» здійснити перерахунок оплати спожитої холодної води по особовому рахунку споживача № НОМЕР_1 за період з 19 грудня 2019 року до 25 листопада 2020 року відповідно до пункту 11 або пункту 15 Правил та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року зазначене рішення скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Розрахункового департаменту ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишено без задоволення, оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свогоособистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон України «Про житлово-комунальні послуги»).

Житлово-комунальні послуги - результатгосподарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях,будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставівідповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

За приписами пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги -послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом2 Правил № 630 (які були чинними у період спірних правовідносин)передбачено, що централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Згідно з пунктом 11 Правил № 630 у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартириобладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показанняквартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати водивиконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності(несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів облікуводи, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправностіквартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

Відповідно допункту 15 Правил № 630 у разі несправностізасобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявленнявноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

За приписами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справі, що переглядається, встановлено, що повідомлення-рахунок на оплату послуг за грудень 2020 року містить два показники приладу облікуза надання послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, які є однаковими(попередній - 1169; поточний - 1169), а тому обґрунтованими є висновки судів стосовно того, що визначення об'ємів споживання холодної водиу розмірі 50, 00куб. м при нульовому показнику споживання є помилковим та відповідно повідомлення-рахунок на оплату послуг за указаний місяць працівниками ПрАТ «АК «Київводоканал» сформовано некоректно.

Крім того, суди правильно вважали, що у спірний період нарахування мало відбуватись як для квартири, що не обладнана приладами обліку води, з огляду на припис-попередження ПрАТ «АК «Київводоканал» від 19 листопада 2019 року, згідно з яким у разі відмови від повірки приладів обліку нарахування оплати за користування послугами з централізованого водопостачання та водовідведення відбуватиметься як для квартири, що не обладнана приладами обліку води. При цьому також було враховано факт того, що у спірний період повірка приладів обліку проведена не була, а згідно з актом приймання на абонентський облік засобів обліку води від 25 листопада 2020 року № НОМЕР_3 засіб обліку води № НОМЕР_2 було прийнято відповідачем на абонентський облік 25 листопада 2020 року.

Встановивши, що відповідачемпорушено норми нарахування послугз централізованого водопостачання холодної водита водовідведення відповідно до Правил № 630, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшовобґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання безпідставним нарахування за грудень2020 року об'єму споживання холодної води у розмірі 50, 00 куб. м та зобов'язання здійснити перерахунокнарахувань оплати послуг по особовому рахунку споживача № НОМЕР_1 за період з 19 грудня 2019 року до 25 листопада 2020року як для квартири, що не обладнана приладом обліку води.

Доводи касаційної скарги щодо неналежного позивача не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи немає жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у спірний період не була споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач не посилався на те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем.

Крім того, висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених в касаційній скарзі постановах.

Інші доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а також зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлених обставин справи та стосуються переоцінки доказів. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону та підстав для їх скасування немає.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ПрАТ «АК «Київводоканал» залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 рокув частині задоволених позовних вимог та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року в частині задоволених позовних вимог та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко