Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.05.2018 року у справі №826/22119/15
Постанова ВП ВС від 12.12.2018 року у справі №826/22119/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 826/22119/15

Провадження № 11-1112апп18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В.С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року (судді Саприкіна І. В., Безименна Н. В., Карпушова О. В.),

У С Т А Н О В И Л А :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів про:

- зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - уповноважена особа Фонду) включити до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь»), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), додаткову інформацію про ОСОБА_3 щодо виплати відшкодування у розмірі 190000 грн;

- зобов'язання уповноваженої особи Фонду надати Фонду додаткову інформацію про виплату позивачу відшкодування у сумі 190000 грн за рахунок коштів Фонду;

- зобов'язання Фонду включити ОСОБА_3 до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є вкладником згаданого банку у розумінні статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI

«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з початком процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» набув право на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за його вкладом. Вважає, що відповідачі позбавили його права на отримання цієї суми протиправно, за відсутності передбачених законом підстав.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 27 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовив.

4. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 07 червня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нову про часткове задоволення позову. Зобов'язав уповноважену особу Фонду включити до переліку вкладників

ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, додаткову інформацію про ОСОБА_3 щодо виплати відшкодування у сумі 190000 грн. Зобов'язав уповноважену особу Фонду надати Фонду додаткову інформацію про виплату ОСОБА_3 відшкодування у сумі

190000 грн за рахунок Фонду. Стягнув на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 2046 грн 25 коп. за рахунок асигнувань уповноваженої особи Фонду. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Указує на правомірність своїх дій щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», оскільки вважає, що договір банківського рахунку, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Київська Русь», є нікчемним. Таке твердження касатор обґрунтовує посиланням на положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК, тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вважаючи, що вказаний договір спрямований на заволодіння державними коштами, тобто є таким, що порушує публічний порядок. Окремо зазначає, що кошти на рахунок позивача були зараховані неналежним

чином - шляхом переказу з іншого рахунку, вважає, що належним зарахуванням коштів на рахунок є лише їх внесення готівкою через касу банку та отримання квитанції, або іншого документа, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

7. Крім того, уповноважена особа Фонду вважає, що спір у цій справі не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом спору є виконання фізичною особою та банком договірних зобов'язань, відтак - спір має бути розглянутий за правилами цивільного судочинства.

Позиція інших учасників справи

8. У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_3 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін. Спростовує доводи касатора щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь», вважає порушеними свої гарантовані права на відшкодування Фондом коштів унаслідок ліквідації банку.

Рух касаційної скарги

9. Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 29 червня 2017 року відкрив провадження за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду.

10. На підставі пункту 4 частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у чинній редакції суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.

11. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 вересня 2018 року передав зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС (у чинній редакції) у зв'язку з тим, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

12. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 жовтня 2018 року прийняла та призначила цю справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

13. Між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь» 17 березня 2015 року укладено договір про відкриття банківського рахунку № 23808-34, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 2620671376001 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

14. 18 березня 2015 року на вказаний рахунок позивача від Асоціації міжнародних автомобільних перевізників надійшли грошові кошти у сумі 190000 грн в якості поворотної фінансової допомоги , що сторонами не заперечується.

15. На підставі постанови Правління Національного банку України № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 березня 2015 року № 61 про запровадження з 20 березня 2015 року тимчасової адміністрації.

16. 20 березня 2015 року на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду в ПАТ «Банк «Київська Русь».

17. Дізнавшись про свою відсутність у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач 25 червня 2015 року звернувся до уповноваженої особи із заявою про включення його в реєстр вкладників.

18. На підставі постанови Правління Національного банку України № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 липня 2015 року № 138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь».

19. 23 липня 2015 року на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 24 липня 2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк «Київська Русь» через установи банків-агентів Фонду.

20. Уповноважена особа Фонду 21 серпня 2015 року листом № 353/07-2-1351 повідомила ОСОБА_3 про те, що позивач відсутній у реєстрі на виплату коштів.

21. 25 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Акціонерного банку «Укргазбанк» як банку-агента із заявою про отримання суми відшкодування. Однак позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю його в реєстрі на виплату коштів.

22. Уповноваженою особою Фонду повідомленням від 09 жовтня 2015 року № 8931/16 доведено до відома позивача, що його договір банківського рахунку, укладений з ПАТ «Банк «Київська Русь» 17 березня 2015 року, визнано нікчемним на підставі пунктів 2 та 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

23. Не погоджуючись із бездіяльністю уповноваженої особи Фонду щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та з метою зобов'язання уповноваженої особи Фонду включити його до такого переліку, а Фонд - включити його до загального реєстру вкладників, позивач звернувся до суду з позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

24. Згідно із частиною другою статті 2 КАС (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо не зазначено інше) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

25. За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

26. Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

27. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

28. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС (у чинній редакції), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

29. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

30. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

31. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

32. За змістом статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. . Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

33. Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

34. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», серед яких, зокрема, ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

35. На підставі частин першої та другої статті 6 зазначеного Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

36. Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

37. У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку (частина шоста статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

38. Нормами статті 27 цього Закону установлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зокрема: уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

39. Відповідно до частини першої статті 28 цього Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

40. За приписами частини першої статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи щодо порушення правил предметної юрисдикції

41. Щодо посилань скаржника на приватноправовий характер цього спору, який, на думку уповноваженої особи Фонду, виник із укладеного між позивачем та банком-боржником правочину, слід зазначити таке.

42. Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

43. Учасниками цих правовідносин є виключно вкладник та Фонд, і саме в цих учасників виникають відповідні права та обов'язки.

44. Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішує виключно Фонд.

45. Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах (постанови від 18 квітня 2018 року в справі № 813/921/16,

від 23 травня 2018 року в справі № 820/3770/16, від 20 червня 2018 року у справах № 761/7978/15-ц, № 805/2090/17-а, № 820/3664/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 815/2229/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 592/13020/17 та інші).

46. У вказаних судових рішеннях Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду, зокрема і відносини щодо формування переліку осіб, які мають право на таке відшкодування, складаються без участі банку-боржника.

47. Тому спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме - організації виплат відшкодувань за вкладами.

48. Перевірка законності дій (бездіяльності) та рішень посадової особи Фонду щодо виконання покладених на неї владних управлінських функцій у сфері реалізації публічних інтересів держави є предметом перевірки судом саме в межах адміністративного процесу, відтак - підстав для розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства немає.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи щодо суті оскаржуваного рішення

49. Відповідно до частини першої статті 341 КАС (у чинній редакції) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

50. Як уже було зазначено, статті 26 та 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачають набуття вкладником права на одержання гарантованої суми відшкодування за вкладом, а також порядок визначення уповноваженою особою Фонду вкладників, які мають право на таке відшкодування за рахунок Фонду.

51. Крім того, відповідно до пунктів 3 та 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

52. Пунктом 6 розділу ІІІ Положення визначено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

53. Таким чином, уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також і на внесення додаткової інформації щодо вкладників до такого переліку.

54. Відповідно до пунктів 3 та 4 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

55. Як встановлено судами, позивач внаслідок укладення договору про відкриття банківського рахунку набув статусу вкладника банку в розумінні зазначених вище норм.

56. На дату введення тимчасової адміністрації на рахунку позивача обліковувались кошти в сумі 190000 грн, при цьому договір банківського рахунку було відкрито до введення тимчасової адміністрації. Факт зарахування коштів на рахунок позивача відповідачами не заперечується.

57. Посилання касатора на нікчемність укладеного між позивачем та банком правочину (договору банківського рахунку) як на підставу невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, спростовується наступним.

58. Статтею 204 ЦК гарантується презумпція правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

59. Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Таким чином, особа може, реалізуючи своє право свободи договору (право свободи правочину), вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов'язків будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства, достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.

60. Відповідно до статті 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

61. Відповідач посилається на пункти 2 та 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

62. Разом з тим, як установлено судами, договір банківського рахунку був укладений до впровадження Фондом тимчасової адміністрації у банку, крім того, відповідачем не наведено, які саме умови договору банківського рахунку передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання ОСОБА_3 переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку. Відтак - відповідачем не надано, а судами не здобуто доказів того, що цей правочин спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, або незаконне заволодіння ним, що відповідно до принципу презумпції правомірності правочину спростовує доводи уповноваженої особи Фонду про нікчемність такого правочину.

63. Касатор також стверджує, що за договором банківського рахунку грошові кошти мають бути залучені банком від вкладника у готівковій формі, вважаючи, що належним зарахуванням коштів на рахунок є лише їх внесення готівкою через касу банку та отримання квитанції, або іншого документу, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, однак не заперечує сам факт наявності на рахунку позивача грошових коштів у сумі 190000 грн, які надійшли на рахунок шляхом переказу від іншої юридичної особи.

64. Такі твердження є необґрунтованими з огляду на наступне.

65. Відповідно до статті 1066 ЦК за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

66. Положеннями статті 1068 ЦК визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Зокрема, банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

67. Як убачається з умов договору, зокрема пункту 3.1, при використанні рахунку клієнт застосовує готівкові та безготівкові форми розрахунків.

68. Крім того, як вже було зазначено, у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема статті 2, вкладом вважаються кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського рахунку.

69. Відповідно до пункту 1.35 статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року

№ 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

70. Пунктом 4.1 статті 4 цього Закону визначено, що для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.

71. Положеннями статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

72. Таким чином, законодавством не передбачено обмежень щодо надходження коштів на відкритий у банку рахунок виключно у готівковій формі, так само умовами укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь» договору передбачена можливість застосування безготівкової форми розрахунків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. Викладені у касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.

74. Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, прийнявши законне та обґрунтоване рішення.

75. За правилами частини першої статті 350 КАС (у чинній редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

76. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС (у чинній редакції) якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

77. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС (у чинній редакції), Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. С. КнязєвСудді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко В. В. Британчук Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич О. Р. Кібенко О. Г. Яновська Л. М. Лобойко