ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа № 910/26861/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідача),суддівБожок В.С., Сибіги О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід"на постановуКиївського апеляційного господарського судувід31.05.2016у справі№910/26861/15Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід"доТовариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"третя особаПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна Олена Сергіївнапровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюза участю

- позивача:Бойко Ю.А. (довіреність від 15.04.2016)- відповідача:Криворог І.О. (довіреність від 05.11.2014),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом Публічне акціонерне товариство "Київська виробнича компанія "Рапід" (далі - позивач) просило, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Саваріної Олени Сергіївни, вчинений 16.09.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 2638, таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зобов'язання за договором фінансового лізингу від 24.03.2011 № 2367L11/00-LD позивач виконав належним чином, заборгованість зі сплати лізингових платежів у нього відсутня, оскільки у грудні 2014 року він викупив майно, що є предметом фінансового лізингу, а право власності на них перейшло до позивача. При цьому позивач вказував на те, що між сторонами існує спір з приводу передання у власність позивача майна за вказаним договором, який є предметом розгляду зі справи № 910/24966/15 у Господарському суді міста Києва, про який відповідач був обізнаний на момент звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису. Документи, які б підтверджували існування безспірної заборгованості позивача та встановлювали прострочення ним виконання зобов'язань, відсутні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 (суддя Балац С.В.) позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Зубець Л.П., Алданова С.О.) вищевказане рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі укладеного 24.03.2011 між відповідачем (лізингодавець) та позивачем (лізингоодержувач) договору фінансового лізингу № 2367L11/00-LD (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність від продавця, що обраний лізингоодержувачем, предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій), та передати його у користування лізингоодержувачу на строк на та умовах, визначених Договором, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу у користування та сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, інші комісії, які зазначено в додатку "Тарифи" до Договору, який є його невід'ємною частиною, та виконувати інші обов'язки, передбачені Договором та чинним законодавством, позивачу передані в користування:

1. Транспортний засіб: тягач IVECO, модель Stralis; рік випуску: 2011 рік; № шасі (кузова, рами): WJMM1VTH404383947; об'єм двигуна: 10306 куб.см.; тип транспортного засобу: вантажний сідловий тягач; колір: сірий; реєстраційний номер: АА1260КО; вартістю 906 566,00 грн.

2. Транспортний засіб: тягач IVECO, модель Stralis; рік випуску: 2011 рік; № шасі (кузова, рами): WJMM1VTH404383944; об'єм двигуна: 10306 куб.см.; тип транспортного засобу: вантажний сідловий тягач; колір: сірий; реєстраційний номер: АА1264КО; вартістю 906 566,00 грн.

3. Транспортний засіб: тягач IVECO, модель Stralis; рік випуску: 2011 рік; № шасі (кузова, рами): WJMM1VTH404383950; об'єм двигуна: 10306 куб.см.; тип транспортного засобу: вантажний сідловий тягач; колір: сірий; реєстраційний номер: АА1261КО; вартістю 906 566,00 грн.

4. Транспортний засіб: тягач IVECO, модель Stralis; рік випуску: 2011 рік; № шасі (кузова, рами): WJMM1VTH404383668; об'єм двигуна: 10306 куб.см.; тип транспортного засобу: вантажний сідловий тягач; колір: сірий; реєстраційний номер: АА1263КО; вартістю 906 566,00 грн.

5. Транспортний засіб: тягач IVECO, модель Stralis; рік випуску: 2011 рік; № шасі (кузова, рами): WJMM1VTH404383791; об'єм двигуна: 10306 куб.см.; тип транспортного засобу: вантажний сідловий тягач; колір: сірий; реєстраційний номер: АА1262КО; вартістю 906 566,00 грн., загальна вартість яких складає 4 532 830,00 грн.

Згідно п.11.2 Договору в будь-який час дії або після настання випадку невиконання, лізингодавець на власний розсуд може (разом чи окремо та неодноразово), направивши письмове повідомлення лізингоодержувачу, зокрема вилучити предмет лізингу у лізингоодержувача (у т.ч. тимчасово) та/або вимагати сплатити заборгованість, що виникла у лізингоодержувача внаслідок неналежного виконання Договору, у тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, а також відмовитися від Договору в односторонньому порядку.

Судами також встановлено, що відповідач вважаючи, що позивач прострочив сплату лізингових платежів за Договором та не оплатив лізингові платежі в період з 20.07.2015 по 21.08.2015, відмовився від Договору в односторонньому порядку з 04 вересня 2015 року та звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Саваріної Олени Сергіївни за вчиненням виконавчого напису, якою 16.09.2015 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2638 про повернення лізингоодержувачем на користь лізингодавця об'єкту фінансового лізингу - зазначених вище транспортних засобів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що зазначений виконавчий напис було вчинено за відсутності належних доказів безспірності вимог, а також доказів направлення позивачу рахунку на суму 56 881,40 грн. та вручення йому повідомлення про наявну заборгованість по сплаті лізингових платежів.

Скасовуючи це рішення суду та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції свою постанову мотивував тим, що на час вчинення виконавчого напису у позивача існували неоплачені лізингові платежі у розмірах, визначених Договором, а тому прострочена заборгованість вважається безспірною. При цьому апеляційний суд зазначив, що позивач не спростував наявної у нього заборгованості на час вчинення виконавчого напису та не подав доказів неправильності зазначених у виконавчому написі вимог.

Між тим, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна виходячи з наступного.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ч.2). Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову (ч.3).

Приписами пункту 19 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи.

Статтею 87 цього Закону регламентовано, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу віднесено до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання якого подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Судами встановлено, що за умовами п.11.2 укладеного між відповідачем (лізингодавець) та позивачем (лізингоодержувач) договору фінансового лізингу передбачено у безспірному порядку вилучення об'єкта лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не надав доказів направлення позивачу засвідченої відповідачем копії рахунку за користування предметом лізингу з 20.06.2015 по 21.07.2015 з відміткою про несплату платежів в означених сумах, як того вимагають приписи пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, а також прострочення його оплати протягом 30 днів.

Суд апеляційної інстанції цих обставин не спростував, примірника чи копії такого рахунку не дослідив і про дослідження у своїй постанові не зазначив, вдався до загальних посилань на правовідносини сторін, що не дає правових підстав вважати, що позов не підлягає задоволенню.

Разом з тим, погодившись із необхідністю надання відповідачем доказів направлення позивачу засвідченої копії рахунку за користування предметом лізингу з 20.06.2015 по 21.07.2015 з відміткою про несплату платежів в означених сумах, та прострочення його оплати протягом 30 днів, місцевий господарський суд дійшов суперечливого висновку про те, що мав місце повний викуп об'єкта фінансового лізингу із посиланням на акт звірки взаєморозрахунків між сторонами від 29.12.2014, платіжні доручення, які не наведені і не досліджені, та виписки із банку, які також не наведені і не досліджені цим судом.

Так, із правовідносин сторін та встановлених обставин справи не вбачається, що у разі повного викупу об'єкта фінансового лізингу після цього з 20.06.2015 по 21.07.2015 має виставлятись рахунок на його оплату.

Також, передчасними є висновки місцевого господарського суду про те, що мав місце повний викуп об'єкта фінансового лізингу без дослідження усіх первинних документів щодо оплати у сукупності із умовами Договору про розмір лізингових платежів та їх складових частин, які підлягають сплаті у національній валюті України - гривні за курсом, який визначений Договором, у тому числі і про розмір комісії лізингодавця.

Однак оскільки вказана помилка суду не призвела до прийняття неправильного по суті спору судового рішення і не впливає на правильність вирішення позову, тому за наслідками скасування постанови суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду належить залишити в силі.

Витрати із сплати судового збору відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.6, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 у справі Господарського суду міста Києва №910/26861/15 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2015, залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід" 1653 (одну тисячу шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп. судового збору з касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді В.С. Божок

О.М. Сибіга