ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 908/1578/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Стратієнко Л.В., Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016у справі№ 908/1578/16 Господарського суду Запорізької області за позовомуправління комунальної власті Бердянської міської ради Запорізької області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" проусунення перешкод у користуванні майном та за зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" доуправління комунальної власті Бердянської міської ради Запорізької області провизнання укладеним договору оренди комунального майна

за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися,

відповідача: Венгаренко Т.А.

В С Т А Н О В И В:

Управління комунальної власті Бердянської міської ради Запорізької області (позивач за первісним позовом) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" (відповідач за первісним позовом) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення ТОВ "Ларга-М" на користь управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області з приміщення площею 33,3 кв.м., що розташовано за адресою: вул. Комунарів, 23, м. Бердянськ Запорізької області.

23.06.2016 від товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" (позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до управління комунальної власті Бердянської міської ради Запорізької області (далі - відповідач за зустрічним позовом) в якій, враховуючи уточнення до зустрічної позовної заяви від 07.07.2016, позивач за зустрічним позовом просить укласти між управлінням комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області та ТОВ "Ларга-М" договір оренди комунального майна: приміщення першого поверху семиповерхового будинку хірургічного комплексу, розташованого в м. Бердянськ по вул. Комунарів, 23, в редакції, запропонованій позивачем за зустрічним позовом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.08.2016 року у справі № 908/1578/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі № 908/1578/16, первісний позов управління комунальної власті Бердянської міської ради Запорізької області задоволено в повному обсязі. Усунено перешкоди у користуванні майном шляхом виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" на користь управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області з приміщення площею 33,3 кв.м., що розташовано за адресою: вул. Комунарів, б. 23, м. Бердянськ, Запорізька область. У задоволенні зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" до управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області про укладення договору оренди комунального майна відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016 та рішення місцевого господарського суду від 04.08.2016 скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, 28.11.2013 між управлінням комунальної власності Бердянської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Ларга-М" (орендар) було укладено договір оренди комунального майна №1358, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі Комунальної установи "Бердянська міська лікарня" Бердянської міської ради, площею 19,30 кв.м. згідно зі звітом про оцінку майна, розміщене за адресою: м. Бердянськ, Комунарів, 23, нежитлове приміщення першого поверху семиповерхового будинку літ. "Ш" хірургічного комплексу міської лікарні (приміщення №36 згідно з технічним паспортом), вартість приміщення визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить 56 820,00 грн. (за 1 кв.м. 2944,04 грн) без ПДВ, виконаного станом на 27.08.2013 ТОВ "Некос+" оцінювачем ОСОБА_5 Майно передається в оренду з метою використання під аптечний пункт. Пункт 1.1.1 рішення тридцять дев`ятої сесії Бердянської міської ради VI скликання від 12 липня 2013 року № 37 "Про оголошення конкурсу на право оренди комунального майна" та протокол від 04.10.2013р. засідання постійно діючої конкурсної комісії на право оренди майна комунальної власності.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту здачі-приймання вказаного приміщення.

Договір вступає в силу з 27.11.2013 по 27.11.2016 строком на 2 роки і 11 місяців. Строк дії договору може бути продовжено за згодою сторін (п.п.10.1.,10.2. договору).

27.11.2013 між сторонами у справі підписано Акт здачі-приймання нежитлового приміщення в будинку №23 по вул. Комунарів у м. Бердянську.

Додатковою угодою до Договору від 28.04.2014 збільшено площу орендованого приміщення на 14,00 кв.м. для використання під аптечний пункт (таким чином, площа орендованого приміщення становить 33,3 кв.м.).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.10.2015 у справі №908/4608/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області та товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга - М" про визнання договору оренди нежитлового приміщення №1358 від 27.11.2013 недійсним у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 по справі №908/4608/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016, рішення Господарського суду Запорізької області від 13.10.2015 було скасовано, позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а саме, визнано недійсним договір оренди комунального майна №1358 від 27.11.2013.

Позивач за первісним позовом листом №1163 від 05.05.2016 звернувся до ТОВ "Ларга-М" з вимогою повернути за актом здачі-приймання нежитлове приміщення першого поверху семиповерхового будинку літ. "Ш" хірургічного комплексу міської лікарні, розташованої по вул. Комунарів, 23 у м. Бердянську (приміщення №36 згідно з технічним паспортом), площею 33,30 кв.м., однак відповідач за зустрічним позовом відповіді не надав та спірне приміщення не повернув.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, виходив з того, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі №908/4608/15 визнано договір оренди комунального майна №1358 від 27.11.2013 недійсним, за яким було передано в користування відповідачу за первісним позовом приміщення за адресою: вул. Комунарів, б.23, м. Бердянськ, Запорізька область, нежитлове приміщення першого поверху семиповерхового будинку літ."Ш" хірургічного комплексу міської лікарні (приміщення №36 згідно з технічним паспортом), в силу ч. 3 ст. 35 ГПК України вказане рішення має преюдиційне значення для цієї справи, а тому обставини, встановлені ним не доказуються при розгляді цієї справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Нормами ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції зробили правомірний висновок щодо безпідставності користування відповідачем за первісним позовом нежитловим приміщенням першого поверху семиповерхового будинку літ. "Ш" хірургічного комплексу міської лікарні, розташованої по вул. Комунарів, 23 у м. Бердянську (приміщення №36 згідно з технічним паспортом), площею 33,30 кв.м., у зв'язку з набранням законної сили постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі №908/4608/15, якою договір оренди №1358 від 27.11.2013р. було визнано недійсним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли правомірного висновку про задоволення первісного позову.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про визнання укладеним між управлінням комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області та ТОВ "Ларга-М" договору оренди комунального майна: приміщення першого поверху семиповерхового будинку хірургічного комплексу, розташованого в м. Бердянськ по вул. Комунарів, 23, в редакції, запропонованій позивачем за зустрічним позовом та викладеній у додатку до заяви про укладення договору оренди комунального майна вих. №35 від 20.05.2016, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, виходив з того, що посилання ТОВ "Ларга - М" про те, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015, якою було частково скасовано постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.11.2014 у справі №310/3192/14-а, встановлення фактів по якій, як зазначав позивач за зустрічним позовом, є преюдицією у розумінні ст.35 ГПК України та свідчить про правомірність укладення з ним договору оренди №1358 від 27.11.2013, як єдиним учасником конкурсу, є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Попередніми інстанціями встановлено, що Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.11.2014 у справі №310/3192/14-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Постійно діючої комісії конкурсної комісії на право оренди майна комунальної власності, управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області та ТОВ "Ларга - М" про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, визнання конкурсу про передачу в оренду майна комунальної власності частково недійсним, часткове скасування результатів конкурсу та визнання договору оренди комунального майна недійсним, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 були задоволені частково: дії Постійно діючої конкурсної комісії на право оренди майна комунальної власності щодо недопущення фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до участі у конкурсі визнано протиправними, а конкурс проведений 04.10.2013р. - недійсним та скасовано його результати в цій частині. В задоволені інших вимог було відмовлено та зазначено, що оскільки договір оренди комунального майна №1358 від 27.11.2013 укладено саме з ТОВ "Ларга - М", яке було єдиним претендентом, пропозиція якого відповідала умовам конкурсу, у суду відсутні підстави для визнання зазначеного договору оренди комунального майна недійсним.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 у справі № 310/3192/14-а постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.11.2014 у справі №310/3192/14-а було скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди комунального майна №1358 від 27.11.2013 недійсним та провадження в цій частині було закрито, оскільки даний спір повинен розглядатись в порядку господарського судочинства. В іншій частині постанову залишено без змін.

ТОВ "Ларга-М" звернулося з листом №35 від 20.05.2016 до управління комунальної власності Бердянської міської ради з пропозицією укласти договір оренди комунального майна - нежитлового приміщення площею 33,3 кв.м. першого поверху семиповерхового будинку хірургічного комплексу, розташованого в м. Бердянську по вул. Комунарів, 23. В обґрунтування вказаної пропозиції в укладенні договору, позивач за первісним позовом посилається на те, що відповідно до рішення Бердянського міськрайонного суду від 07.11.2014 у справі №310/3192/14-а лише пропозиція ТОВ "Ларга-М" відповідала умовам конкурсу, відтак товариство є єдиним учасником конкурсу, з яким повинен бути укладений зазначений договір.

Господарські договори відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За загальним порядком укладення господарських договорів, визначеним у ст. 181 ГК України, господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 187 ЦК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

В силу ч. 1 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, визначеним Фондом державного майна України відповідному орендодавцеві, зазначеному у ст. 5 цього Закону.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, щодо правомірності відхилення доводів позивача за зустрічним позовом, в яких останній посилається на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.11.2014 у справі №310/3192/14-а, як на преюдицію у розумінні ст.35 ГПК України та відповідно до якої, було встановлено правомірне відхилення конкурсних пропозицій ТОВ "Азов - Фарма" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 як таких, що не відповідають вимогам конкурсу та встановлено відповідність пропозиції ТОВ "Ларга - М", що з огляду на п.13 Порядку проведення конкурсу на право оренди комунального майна.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами першої інстанції правомірно зазначено, що висновок суду Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 07.11.2014 у справі №310/3192/14-а не є фактом у розумінні ст.35 ГПК України, а є лише правовою оцінкою суду. Крім того, така оцінка була висловлена Бердянським міськрайонним судом Запорізької області від 07.11.2014 в контексті розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору оренди комунального майна, але саме в цій частині означений судовий акт було скасовано постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 з підстав непідвідомчості означених вимог адміністративному судочинству.

Таким чином, колегія суддів погоджується, що при встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставинах та вимогах діючого законодавства не було підстав для визнання укладеним договору оренди комунального майна.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для їх задоволення і скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі №908/1578/16 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова Судді:Л. Стратієнко І. Вовк