ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 905/1625/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників відповідача 1 Чернобровкіна І.Л.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця"на рішення Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016 рокуу справі№ 905/1625/16 Господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Державного підприємства "Донецька залізниця"провідшкодування збитків в сумі 6221,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (надалі - ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (надалі - ПАТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення 6221,73 грн вартості недостачі вантажу, який прибув за залізничною накладною № 49331127 від 20.10.2015 року у вагоні № 53526547 (недостача 3150 кг); за залізничною накладною № 33900598 від 23.10.2015 року у вагоні № 53187514 (недостача 5750 кг).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.06.2016 року до участі у справі залучено іншого відповідача - Державне підприємство "Донецька залізниця" (надалі - ДП "Донецька залізниця", відповідач 2).

ПАТ "Українська залізниця" проти позову заперечувало, стверджуючи, що не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та на території проведення антитерористичної операції (в тому числі й ДП "Донецька залізниця" з юридичною адресою в м. Донецьк), оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.2014 року "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав і обов'язків ПАТ "Українська залізниця" призупинена до завершення проведення антитерористичної операції. Відповідач 1 вважає, що відповідальність за втрату вантажу має нести ДП "Донецька залізниця", щодо якого процедуру припинення не завершено, запис про припинення цією юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не внесено.

Також відповідач 1 зазначив, що позивач неправомірно застосував норму природної втрати вантажу - 1 %, оскільки вугілля завантажене у вологому стані, а згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, норма природної втрати повинна складати 2%.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 року (суддя Говорун О.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Бойченка К.І., суддів: Стойка О.В., Чернота Л.Ф.), позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" на користь ТОВ ДТЕК "Добропіллявугілля" 5070,17 грн вартості нестачі вантажу. В задоволенні інших вимог відмовлено. В задоволенні позовних вимог до ДП "Донецька залізниця" відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач 1, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема приписів ст.ст. 104, 107 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), п. 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 року "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.2014 року "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції", просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року та відмовити у задоволенні позову.

Заявник касаційної скарги вважає, що АТ "Українська залізниця" не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та на території проведення антитерористичної операції (в тому числі й Державного підприємства "Донецька залізниця" з юридичною адресою в м. Донецьк), оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №604 від 12.11.2014 року процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604, призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши згідно із ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судові рішення - без змін з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 20.10.2015 року за накладною №49331127 та 22.10.2015 року за накладною №49360126 ТОВ ДТЕК "Добропіллявугілля" відвантажило для ТОВ ДТЕК "Східенерго" Курахівська ТЕС зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Роя Донецької залізниці вантаж (кам'яне вугілля) у вагоні № 53526547 загальною масою 69000кг та у вагоні № 53187514 вантаж - загальною масою 70000 кг. Вантаж був маркований та завантажений відправником.

На станції призначення Роя Донецької залізниці залізницею було проведено перевірку маси вантажу та встановлено недостачу, зокрема: 5750 кг - у вагоні №53187514, 3150кг у вагоні № 535226547, про що складені комерційні акти БН №722994/88 та БН №722995/89 від 24.10.2015 року. У комерційних актах засвідчено також, що вагони прибули з поглибленнями по ходу потягу, двері люка закриті, течі вантажу немає.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, покладаючи відповідно ч. 3 ст. 314 ГК України, ч. 2 ст. 924 ЦК України, 110, 113, 114, 115, 129 Статуту залізниць України на ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" обов'язок відшкодувати ТОВ ДТЕК "Добропіллявугілля" у розмірі дійсної вартості недостачі вантажу (за мінусом 2 % норми природної втрати маси вантажу), що виникла з вини Донецької залізниці, яка не забезпечила збереження вантажу на шляху прямування, виходив з того, що відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" є правонаступником усіх прав і обов'язків, і діючим законодавством не передбачена можливість часткового правонаступництва прав та обов'язків юридичної особи, яка припиняється шляхом злиття.

Висновки судів про відповідальність перевізника за нестачу вантажу, що зафіксована в комерційних актах БН №722994/88 та БН №722995/89 від 24.10.2015 року не оскаржуються в суді касаційної інстанції.

Доводи відповідача 1 про те, що при утворенні ПАТ "Укрзалізниця", яке зареєстроване 21.10.2015 року, майно підприємств залізничного транспорту, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції (зокрема, ДП "Донецька залізниця") відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 604 від 12.11.2014 року "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" не включено до переліків і зведених актів інвентаризації майна, не оцінене у встановленому порядку, не включене до зведеного передавального акта та статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця", що свідчить про те, що права та обов'язки таких підприємств не передані утвореному ПАТ "Укрзалізниця", а тому, останнє не стало правонаступником прав та обов'язків цих підприємств залізничного транспорту, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, відхилив, зазначивши, що в передавальному акті від 18.08.2015 року, який затверджений Міністром інфраструктури України, зазначається лише про не включення до зведених актів інвентаризації усіх прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця", яке розташоване на території АТО, водночас таке майно відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки. Суд також зауважив, що передавальний акт був затверджений 18.08.2015 року, а спірні перевезення відбулись 20.10.2015 року та 22.10.2015 року по території України, яка контролюється органами державної влади України, а доказів сплати провізної плати за зазначені перевезення на рахунки ДП "Донецька залізниця" відповідачем 1 не надано.

При цьому, місцевий господарський суд зауважив, що згідно з відомостями, які розміщені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ "Українська залізниця" значиться правонаступником ДП "Донецька залізниця".

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а положеннями ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" чітко визначено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків підприємств залізничного транспорту, в тому числі ДП "Донецька залізниця", Вищий господарський суд України вважає, що суди обох інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку, що у цих правовідносинах відповідальність за недостачу вантажу має нести ПАТ "Укрзалізниця", навіть, незважаючи на те, що ДП "Донецька залізниця" як юридична особа не припинила свою діяльність та не виключена з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Доводи касаційної скарги, які зводяться до того, що до моменту проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції та затвердження передавального акта цього майна ПАТ "Українська залізниця" як правонаступнику прав і обов'язків зазначених підприємств, висновки судів про правонаступництво є передчасними, суд касаційної інстанції відхиляє, зважаючи на положення ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та абз. 2 п. 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015 року.

Посилання заявника касаційної скарги на постанову Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 року N 604 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції", у якій установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки постанова Кабінету Міністрів України не може суперечити чи скасовувати положення законів України. В цьому випадку не вносились зміни до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту", якими зі складу об'єктів, що переходять до ПАТ "Укрзалізниця" у порядку правонаступництва, виключені підприємства та установи залізничного транспорту загального користування, їх структурні підрозділи, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за розгляд касаційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року та рішення Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 року - без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Вовк І.В.Суддя Стратієнко Л.В.